Цуґшпітце (Zugspitze) з її 2962 метрами - найвища гора Німеччини. Люди приїздять сюди кататися на лижах із 1949 року. На висоті між 2000 і 2700 метрів прокладено 12 трас різної складності, від легкої до середньої, загальною довжиною 20 кілометрів. На трасах над хмарами сонячно і гарні краєвиди.

Висота вершини Вацман (Watzmann), що в німецькому регіоні Берхтесґаден (Berchtesgaden), сягає 2713 метрів. Вона вирізняється своєю формою. Разом із сусідніми піками масиву Вацман утворює фантастичне тло для зимового катання.

Колись звичайне гірське селище Ішґль (Ischgl) нараховує лише 1500 жителів, але понад 10000 місць у готелях. Звідси можна добратися до одного з найбільших альпійських гірськолижних курортів - Silvretta Arena. Початок і завершення сезону тут відзначають святкуваннями з концертами, в яких беруть участь і поп-зірки.

Лижний курорт Гінтертукс (Hintertux) розташувався на висоті в 3250 метрів, тут можна кататися на лижах упродовж усього року. Наприкінці листопада 2015 року тут додали ще одну зручність: новий швидкісний підйомник на шість місць із підігрівом і дахом від негоди. За годину він здатен підняти нагору 2800 лижників.

Якщо їдете до Австрії за традиціями зимових видів спорту - прямуйте до Кіцбюеля (Kitzühbel). Ви опинитесь серед зірок шоу-бізнесу. Навіть ті з них, хто ще не купив собі тут будиночок, приїздять сюди в січні на гірськолижні змагання, які проводяться на схилах гори Ханенкамм (Hahnenkamm). Ця траса вважається однією з найскладніших у світі.

Якщо ця будівля здається знайомою, а ви ніколи не були в Зельдені (Sölden), то це через останню серію стрічки про Джеймса Бонда. Ресторан Ice Q на висоті в 3050 метрів - одне з місць, де знімали цей фільм. Ресторан пропонує гурманську кухню, стильну архітектуру і захоплюючі краєвиди - хороша нагода піднятися на вершину Ґайслахкоґель (Gaislachkogel), навіть якщо ви не катаєтесь на лижах.

Доломіти - один із найвідоміших гірських масивів в Альпах, що мають знамениті вершини, як-от Тре Чіме ді Лаваредо (Tre Cime di Lavaredo), масив Селла (Sella), масив Розенґартен (Rosengarten) і Ланґкофель (Langkofel). Окрім гірськолижного курорту із трасами, загальної довжиною 1200 кілометрів, там є чимало маршрутів для прогулянок на лижах і снігоходах.

Сестрієре (Sestriere), що в П’ємонтських Альпах, уособлює традиції зимових видів спорту на висоті в понад 2000 метрів. І це, звісно, пов’язано з близькістю до Туріна і концерном Fiat. У 1930 роках засновник Fiat Джованні Аньєллі купив тут готель і збудував фунікулер. Нині гірськолижний курорт може похизуватися 400 кілометрами трас.

До середини 20 століття у Савойських Альпах лише фермери випасали стада, та й тільки влітку. А вже у 1950 роках у Куршевелі (Courchevel) з’явився гірськолижний курорт, що став частиною найбільшого у світі гірськолижного регіону. "Три долини" - Куршевель, Мерібель і Бельвіль - це 600 кілометрів спусків, об’єднаних мережею підйомників, ліфтів і фунікулерів.

Курорт Алетш Арена (Aletsch Arena) знаменитий не лише тим, що входить до переліку пам’яток світової спадщини ЮНЕСКО у складі масиву Юнґфрау-Алетш. З вершини Еґґісгорн, що поблизу Фіша, відкривається чудовий вид на найвідоміший пік Альп - 4478-метровий Маттергорн.

Зимові види спорту ввійшли в моду в Санкт-Моріці (St.Moritz) ще 1864 року, не в останню чергу завдяки британським мандрівникам. Вони дізналися, що взимку в долині Верхній Енгадін сонячно. Переробили дерев’яні сани, що перевозили сіно, і почали використовувати їх для занять спортом. Решта - уже історія. Нині Санкт-Моріц - один з найдорожчих у світі центрів зимового спорту.