Міністр закордонних справ Німеччини Йоганн Вадефуль (Johann Wadephul) під час поїздки на Близький Схід повторив свій заклик про надання мандату ООН для розміщення міжнародних стабілізаційних сил у Секторі Гази. Такий мандат "має особливо велике значення для країн, які можуть бути готові направити війська в Сектор Гази, а також палестинців", - заявив глава МЗС ФРН на конференції з питань безпеки в Бахрейні в суботу, 1 листопада.

За його словами, Берлін також "вітав би чіткий мандат для цієї місії", який би базувався на міжнародному праві.

Ізраїльтяни, палестинці та європейці мають разом реалізувати мирний план

Вадефуль також закликав ізраїльтян та палестинців, а також арабські та європейські країни до спільних зусиль щодо реалізації мирного плану на Близькому Сході. "Головне зараз - дати надію людям на Близькому Сході", - наголосив він. За словами німецького політика, це можливо, якщо дії політиків відповідатимуть положенням великих угод та декларацій.

Берлін готовий підтримувати мирний процес на Близькому Сході, оскільки мир та стабільність у сусідніх регіонах відповідають інтересам Німеччини та Європи, додав він.

Йорданія підтримує розміщення міжнародних сил у Секторі Гази

Розміщення міжнародних сил у Секторі Гази є одним із пунктів угоди про припинення вогню між палестинським ісламістським угрупованням ХАМАС та Ізраїлем, що набрала чинності 10 жовтня за посередництва США. Як передбачається, ці війська підтримуватимуть місцеві сили безпеки.

На підтримку ініціативи щодо розміщення військ на основі мандату ООН також виступив глава МЗС Йорданії Айман ас-Сафаді. "Ми всі погоджуємося з тим, що ці стабілізаційні сили можуть ефективно працювати тільки за наявності мандата Ради Безпеки", - зазначив він. За його словами, Йорданія не направить війська до Сектора Гази, оскільки розташована у безпосередній близькості до кризового регіону, але готова співпрацювати з міжнародними силами.

У рамках близькосхідного турне Вадефуль відвідав також Йорданію, Сирію та Ліван.

Атака ХАМАС на Ізраїль та операція в Секторі Гази

Напад терористів ХАМАС на Ізраїль 7 жовтня 2023 став відправною точкою загострення близькосхідного конфлікту. Тоді бойовики завдали ракетного удару по Ізраїлю, вторглися на його територію та влаштували наймасовішу розправу над мирним населенням в історії сучасної ізраїльської держави, вбивши близько 1200 людей. Вони також захопили близько 250 заручників та вивезли їх до Сектору Гази. Пізніше заручників обміняли, частина з них загинула.

Ізраїль у відповідь оголосив війну ХАМАСу, визнаному в США, ЄС та низкою інших країн, зокрема Німеччиною, терористичною організацією. У ході наземної операції та бомбардувань Сектора Гази загинуло понад 68 тисяч палестинців, ще понад 170 тисяч поранено, стверджує підконтрольне ХАМАСу міністерство охорони здоров'я. При цьому не вказується, як складається ця статистика. Наприклад, незрозуміло, скільки серед загиблих ісламістських бойовиків, а також чи враховано в ній смерть палестинців, які перебували в лікарнях, від природних причин.

Припинення вогню та позасудові страти в Газі

На міжнародному саміті у Шарм-еш-Шейху 13 жовтня було підписано декларацію про припинення вогню в Секторі Гази. Там набуло чинності перемир'я, ЦАХАЛ вивів війська приблизно з половини зони нещодавніх воєнних дій. Ізраїль звільнив майже 2 тисячі палестинських ув'язнених. Бойовики ХАМАСу повернули останніх живих заручників, але досі утримують частину тіл загиблих.

Згідно з умовами перемир'я, угруповання ХАМАС має роззброїтися і зректися влади в Секторі Гази. Проте бойовики поки що не складають зброю та влаштовують позасудові страти політичних опонентів.

Читайте також:Мирний план Трампа щодо Гази: наскільки реалістично роззброїти ХАМАС?