Неділя, 26 жовтня 2025 року, - саме цього дня в Україні мали б відбутися чергові місцеві вибори. Втім, не відбудуться - через повномасштабну війну, яка триває в Україні вже четвертий рік. Російська агресія та запроваджений воєнний стан так само не дозволили провести у 2023-му переобрання парламенту та в 2024-му - президента. Водночас бракувало правової основи для того, щоб після 26 жовтня цього року місцеві ради, мери, сільські та селищні голови залишалися легітимними.

Постанова ВР, краще аніж нічого, але треба зміни до законів

"Відповідно до конституції, в Україні діє принцип безперервності влади, як президентської, так і парламентської. Не може бути вакууму в її здійсненні, тому ці органи залишаються повноважними, навіть якщо вибори не відбулися. Щодо місцевого самоврядування такої норми прямо не прописано, але це не означає, що принцип безперервності влади на нього не поширюється ", - пояснив DW експерт з конституційного права Центру політико-правових реформ, колишній заступник голови Центральної виборчої комісії Андрій Магера. 

За словами правника, з точки зору теорії права немає жодних сумнівів, що місцеві органи влади залишаються легітимними під час дії воєнного стану. Однак ця теорія мала бути підкріплена документом. Тому 8 жовтня 2025 року Верховна Рада прийняла постанову про безперервність функціонування представницьких органів місцевого самоврядування в Україні в умовах військової агресії РФ. За таке рішення проголосували 308 депутатів. 

У постанові зазначається, що провести місцеві вибори за всіма українськими законами та європейськими демократичними стандартами зараз неможливо через війну та воєнний стан, відповідальність за те, що вибори не можуть відбутися вчасно, лежить на державі-агресорі Росії, а українська місцева влада повинна працювати безперервно, щоб забезпечити стабільність влади, порядок, безпеку, оборону країни та нормальне життя громад. 

"Постанова є сигналом підтримки місцевого самоврядування, підтвердженням його легітимності в умовах війни. Документ допомагає уникнути вакууму влади на місцях, однак депутати пішли хибним шляхом", - вважає радник з правових питань Громадянської мережі ОПОРА Павло Романюк. На його переконання, питання варто було вирішувати шляхом внесення змін до законодавства про місцеве самоврядування чи звернутися до Конструкційного суду за розтлумаченим, що робити з місцевими виборами.

"Постанова  може бути лише тимчасовою альтернативою законодавчому врегулюванню. Підзаконний характер та обмежена юридична вагомість постанови не усуває необхідності внести системні зміни до законів в осяжній перспективі. Інакше існує загроза оскарження постанови парламенту. Насамперед через те, що за статтею 92 Конституції засади місцевого самоврядування визначаються виключно законами України", - зазначає Павло Романюк.

З тим, що постанова Верховної Ради не оптимальне правове рішення, погоджується й Андрій Магера. Але водночас додає, що це краще, аніж взагалі нічого. Але й він радить внести зміни у відповідний закон. "Якщо цього не буде, то ситуація з органами місцевого самоврядування залишатиметься трохи підвішеною. Бо постанова це підзаконний акт, і її можна оскаржити в адміністративному суді. Під сумнів можуть бути поставлені рішення чи дії місцевої влади - а це фінанси, податки, бюджет, земельні питання. Має бути правова стійкість у відносинах, що виникають під час здійснення повноважень органами місцевого самоврядування", - пояснює Андрій Магера. 

Читайте також: Військові адміністрації в Україні як загроза місцевому самоврядуванню?

То чи будуть рішення місцевих рад законними після 26 жовтня?

Центральна виборча комісія вже повідомила, що діючі органи місцевого самоврядування, обрані на вільних, рівних, прямих виборах шляхом таємного голосування, і надалі залишаються повноважними. "Виняток становлять ті, чиї повноваження достроково припинені відповідно до закону. Діючі органи місцевого самоврядування виконують свої повноваження до обрання нового складу рад та голів на наступних місцевих виборах і початку їхньої діяльності відповідно до Конституції та законів України", - зазначила ЦВК на своєму сайті після ухвалення постанови Верховної Ради. 

Радниця голови Асоціації міст України Оксана Продан пояснює, що нинішні органи місцевого самоврядування працюватимуть доти, доки нових не оберуть на наступних місцевих виборах. "В зв'язку з тим, що закон забороняє Верховній Раді призначати вибори під час воєнного стану, вона вибори не призначила, а значить ті органи місцевого самоврядування, які працюють, будуть продовжувати свою роботу до складання присяги наступними обраними органами", - сказала Продан у розмові з DW.

Голова Комітету виборців України Олексій Кошель вказує, що термін продовження повноважень органів місцевого самоврядування не обмежений і може тривати рік, два або значно довше, допоки Верховна Рада не призначить дату нових місцевих виборі після скасування воєнного стану. Експерт запевняє, що відсутність виборів не ставить під сумнів легітимність рішень, ухвалених місцевими органами влади в цей період.

"Я не бачу жодних правових підстав для того, щоб можна було оскаржити дії органів влади чи органів самоврядування через неможливість проведення виборів. Соціологічні опитування свідчать, що у громадян України немає жодних сумнівів щодо легітимності чинних органів влади. Разом з тим варто розуміти, що питання легітимності українських місцевих органів влади стало предметом масштабних спекуляцій та пропагандистських кампаній з боку Росії", - зазначив Кошель у коментарі DW.

"Точкові" вибори провести неможливо

Втім, експерт констатує, що потреба у виборах у деяких громадах стоїть справді гостро. Тому в Україні не стихають дискусії про те, щоб провести вибори точково, в окремих, умовно безпечних регіонах. "Не можна виходити з принципу інтересів окремих громад і йти на порушення норм конституції. Я бачу, що окремі політики  спекулюють питаннями проведення виборів. Але вибори не можна проводити до закінчення війни. Крапка", - наголосив Олексій Кошель.

Оксана Продан, у свою чергу, назвала цілу низку причин, чому проведення місцевих виборів під час війни є неможливим. Вона вказала на те, що в Україні немає безпечних територій, неможливо відокремити для виборів частину громад на підконтрольній Україні території, немає відповіді щодо місця голосування для  внутрішньо переміщених осіб, немає рішень для українців за кордоном, а також для забезпечення виборчих прав військових. "У нас більше мільйона людей служить на фронті. Вони теж громадяни України, і вони теж мають право не тільки обирати, а можуть бути обраними, можуть йти в депутати. Але вони сьогодні на фронті. Хіба можна зупинити для виборів фронт?" - запитує Продан. Вона наголошує, що кожен із цих факторів унеможливлює проведення місцевих виборів навіть у частині країни.