З 22 до 24 серпня у Йоганнесбурзі, у Південно-Африканській Республіці (ПАР), відбудеться саміт країн групи БРІКС. Розширення цієї організації, до якої входять п'ять країн - Бразилія, Росія, Індія, Китай та ПАР - одне з головних питань майбутньої зустрічі. У списку охочих приєднатися до БРІКС зараз 23 країни. Серед них - Саудівська Аравія, Індонезія, Іран, Аргентина та Ефіопія.

"Глави держав, що входять до БРІКС, озвучать свою позицію щодо розширення організації", - заявив посол ПАР у БРІКС Аніл Суклал агентству Bloomberg. Це спричинить, за його словами, вирішальні зміни глобального світопорядку.

Читайте також: Коментар: Володимир Путін - невиїзний

Мета Москви і Пекіна у БРІКС

Війна Росії проти України, санкції, критика долара і глобальне суперництво - теми саміту БРІКС відображають не тільки те, що багато промислово розвинених держав та країн, що розвиваються, знову відвернулися від Заходу, але й їхнє зростаюче почуття власної гідності.

"Китай отримує вигоду від антиамериканізму країн БРІКС, що призводить до зближення країн глобального півдня з КНР, - пояснює експерт з Китаю Фелікс Лі у розмові з DW. - Це і є та мета, яку має Китай у БРІКС".

Наразі група БРІКС далека від того, щоб бути добре функціонуючим союзом, в якому панує довіра, як-от у G7. Але для Пекіна йдеться передусім про те, щоб функціонально щось протиставити американцям, пояснює експерт.

Переслідує свої стратегічні інтереси у БРІКС і Росія. На думку політолога Ґюнтера Майгольда (Günter Maihold) із Вільного університету Берліна, Москва хоче використати момент, щоб ввести в БРІКС своїх союзників, наприклад, Білорусь чи Венесуелу. "Для Путіна розширення БРІКС означає можливість подолати міжнародну ізоляцію", - вважає Майгольд.

Ця ізоляція стане очевидною на саміті в Йоганнесбурзі. Адже президента Росії Володимира Путіна не прибуде на зустріч учасників з 71 країни світу. Причина у тому, що Міжнародний кримінальний суд видав ордер на його арешт. Очікується, що російський президент братиме участь у заходах саміту онлайн. 

Читайте також: Ордер МКС на арешт Путіна: де межа президентського імунітету?

Про що дискутують всередині БРІКС

Утім, заплановане розширення БРІКС - спірна тема і всередині самої організації. Індія, Бразилія та ПАР не зацікавлені у втраті свого впливу та не хочуть мати проблем, пов'язаних з новими членами організації. "Якщо кожен намагатиметься ввести в клуб своїх друзів, напруга та гетерогенність усередині групи посиляться, - пояснює Майгольд. - Тому ця тема лише додасть вибухового потенціалу".

Глава МЗС ПАР Наледі Пандор ще у квітні заявила, що спершу необхідно провести дискусію про те, які критерії необхідні для прийняття нових членів. "З цього, ймовірно, випливає, що з'явиться якесь коло з країн БРІКС і плюс до нього - інших країн, які не матимуть таких самих прав та можливостей для ухвалення рішень", - каже Майгольд.

Однак незважаючи на внутрішні конфлікти, БРІКС вважається успішним проєктом. За даними квітневої інвестиційної доповіді організації, частка країн БРІКС у світовому ВВП збільшилася в період з 2010 до 2021 року з 18 до 26 відсотків. Два інші показники також демонструють потенціал організації - це темпи зростання експорту всередині БРІКС, а також прямі іноземні інвестиції у країни БРІКС, які перевищують середній показник у світі.

Читайте також: 5 причин, чому Китай не зможе випередити Америку

На зростання БРІКС однозначно впливає розвиток домінуючого в організації за економічними показниками Китаю. Так само, як і на торгівлю всередині організації. Китай - найбільший торговий партнер Бразилії, Росії та Південної Африки. Винятком є лише Індія. Там Китай перебуває на другому місці після США.

Критика на адресу Росії не лунає

Антизахідна позиція країн БРІКС тривожить Європу, каже Майгольд: "Неможливо позбутися відчуття, що БРІКС досі є для Путніна великим резонансним майданчиком. І що для інших країн це місце, де вони можуть сховатися від санкцій та їх наслідків".

Країни БРІКС не підтримують санкцій проти Росії. Китай, Бразилія та Індія є зараз найбільшими споживачами дешевої нафти з Росії. Але незважаючи на дешеві енергоносії, на економічну ситуацію промислово розвинених держав та країн, що розвиваються, впливає війна Росії проти України.

"Є однозначний інтерес у тому, щоб Росія не бойкотувала поставки продовольства та не перешкоджала їм. Те саме стосується й добрив", - пояснює експерт. Тому в Йоганнесбурзі слідуватимуть негласній стратегії щодо Росії. "З одного боку, необхідно виробити правила, які загладять у країнах БРІКС наслідки санкцій. З іншого - ніхто не хоче ставати на чийсь бік і опинитися ще більше втягнутим у конфлікт. І в цьому складність", - відзначає Майгольд.