На п'ять днів більше відпустки на рік отримують працівники-некурці ресторану у місті Нойштадт на заході Німеччини. Власник бізнесу Гельмут Ґлас (Helmut Glas), який ініціював такий бонус для своїх підлеглих-некурців, переконує, що це правильне менеджерське рішення. За його словами, "раніше працівники конфліктували через перекури", а кількість таких перерв, каже він, годі було злічити. Тепер же, завдяки новим правилам, на підприємстві панує повна злагода, каже власник. "Я ще на різдвяному корпоративі про це оголосив, але тоді не всі це сприйняли однозначно", - зізнається він і додає, що сам не переносить тютюнового диму.

У колективі його ресторану "Мисливська хижа" досить типова для малого бізнесу у Німеччині ситуація - з 12-ти співробітників п'ятеро палять, а семеро - ні. Тепер ці семеро можуть насолоджуватися п'ятьма додатковими днями відпустки на рік. Один з працівників-курців навіть висловив бажання кинути згубну звичку заради нового бонусу, але був спійманий власником у підсобці "на гарячому" з папіроскою у руці. "Наша джентльменська угода тут же закінчилася", - безкомпромісно говорить власник.

А от шеф-кухарю ресторану Штефану Ґрюнінгу (Steffen Grüning) - курцеві з поважним 15-річним стажем - вистачило сили волі на відмову від паління. "Додаткова відпустка стала для мене вирішальним фактором. Загалом же ініціатива добре позначилася на робочій атмосфері", - розповідає він і додає, що ще не знає як скористається додатковими днями відпустки. У період пандемії коронавірусу можливості для відпочинку обмежені, але кухара це не лякає. "Найважливіше, що будуть вільні дні", - каже він.

Читайте також: Цигарки по 700 гривень та мертві ембріони: як у різних країнах борються з курінням

А що каже закон?

Чи йдеться тут про дискримінацію? Багатьох може здивувати те, що ініціатива західнонімецького ресторатора законодавства у принципі не порушує. Кельнська експертка з питань трудового права, адвокатка Наталі Обертюр (Nathalie Oberthür) у розмові з інформагенцією dpa пояснила, що працівники-некурці накопичують собі години і дні додаткових відгулів, які працівники-курці "випалюють" під час перекурів. Тобто, річ тут не в тому, хто палить, а хто ні, а у підрахунку неоплачуваного часу, який на це іде. Якщо ж працівник палить лише під час оплачуваної офіційної перерви, то він теж може розраховувати на додаткові дні відпустки, каже Обертюр. А от якби йшлося про свідому спробу покарати курців - тоді б можна було б говорити про порушення закону.

Загалом же, як зазначає Німецька реміснича газета, закон стоїть на боці некурців, а роботодавець у Німеччині має право взагалі заборонити паління у робочий час на робочому місці, хоча такі радикальні кроки радше виняток. Одначе з роками антитютюнові закони у Німеччині не раз посилювали - найболючішими для курців свого часу стали заборони паління у поїздах та у пабах. Але цей тренд, вочевидь, триватиме і надалі.                                                       

У німецькій Асоціації готелів та гастрономії (DEHOGA) проти ініціативи Гельмута Ґласа у цілому не заперечують, але додають, що тут важлива згода колективу. Гельмут Ґлас, у свою чергу, не сумнівається, що рішення було правильним. "Туди-сюди і так щоразу хвилин 10 на перекур пішло", - обурюється Ґлас і каже, що робочий час, витрачений на такі перекури, ніхто не рахував, а бізнесу це ішло на шкоду.

Читайте також: Як Швеція хоче стати країною, вільною від тютюнового диму

Дорогі перекури

Справді, права на перекури німецьким законодавством не передбачено, однак і коротка перерва на це з точки зору закону не трактується перериванням робочого процесу і це у минулому раз по раз підтверджували рішення німецьких судів. До слова, у дослідженні Університету Гамбурга і Німецького центру досліджень ракових хвороб від 2009 року з'ясувалося, що перекури дорого обходяться німецькій економіці - 28 мільярдів євро на рік.

Схожі результати містили і кілька досліджень на цю тему, проведених у США. "Я задоволений, що ідея на підприємстві добре прижилася, адже могли з мене чорта зобразити", - каже Ґлас, але зізнається, що дехто так і робить. В інтернеті він прочитав про себе чимало обурливого - ресторатора там атакують анонімні критики. "Кажуть, мовляв, я дискриміную курців і що на мене у суд треба подати". Натомість лікарняні каси його ідеєю зацікавилися, каже Ґлас, і навіть просять тепер надати додаткову інформацію.