Перша двостороння зустріч Володимира Зеленського та Світлани Тихановської відбулася у Вільнюсі 25 січня. Президент України та лідерка білоруських демократичних сил відвідали меморіал учасникам Січневого повстання 1863-1864 років. Виступаючи на заході, президент України заявив, що для Європи "важливо не втратити жодного з народів, які живуть свободою". Під час двосторонньої зустрічі Зеленський запросив Тихановську до Києва, хоча до цього влада України уникала офіційної комунікації з демократичними силами Білорусі.

Колишній посол України в Білорусі Ігор Кизим у Facebook назвав зустріч і заяви президента України довгоочікуваними: "З самого початку було очевидно, що таке мало статися, якщо Україна хоче бути суб'єктом хоча б на регіональному рівні".

Чому розворот у відносинах офіційного Києва і білоруських демократичних сил стався саме зараз?

Чому Зеленський і Тихановська тепер зустрілися 

Директор програми російських і білоруських досліджень аналітичного центру "Українська призма" Ярослав Черногор пов'язує негативне ставлення до Тихановської в Україні з її висловлюваннями про Крим - у 2020 році Тихановська сказала, що Крим де-юре український, де-факто російський, після чого багаторазово називала Крим територією України - і з "хитким мовчазним нейтралітетом": президент України не коментував ситуацію в Білорусі, а Лукашенко - не демонстрував військової активності.

"Українське керівництво не хотіло дратувати Олександра Лукашенка, тому що деякі необережні кроки могли призвести до того, що Білорусь вступить у повноцінну війну на боці Росії і  відкриється новий фронт на півночі України", - вважає білоруський політолог Валерій Карбалевич.

На його думку, зміни можуть бути пов'язані з кадровими перестановками в Україні. "Змінився керівник Офісу президента України. Замість Андрія Єрмака - Кирило Буданов. Буданов фактично відповідав у керівництві України за Білорусь, саме Буданов вів кулуарні закриті переговори на рівні спецслужб з Білоруссю, цей факт не приховували ні українська, ні білоруська сторона", - нагадує Карбалевич.

Читайте також: "Орешник" у Білорусі: реальна загроза чи пропаганда?

Але і це не найголовніша причина змін, вважає політолог. За його словами, в Києві перестали побоюватися того, що Лукашенко може раптово активно включитися у війну на боці Росії: "Перш за все тому, що війна не принесе великих дивідендів Білорусі, тепер це вже очевидно. Крім того, Україна показала, як ефективно вона вибиває нафтопереробні заводи своїми дронами, ці дрони долітають до Уралу і далі. І тому, якщо раптово Білорусь почне активні дії проти України, то я думаю, що за одну ніч українські дрони виб'ють обидва білоруські нафтопереробні заводи".

Український політолог Євген Магда впевнений, що на зміну стратегії офісу Зеленського вплинув російський "Орешник", який, за твердженням білоруської та російської влади, знаходиться на території Білорусі. "Присутність "Орешника" в Білорусі змушує Україну йти на асиметричні кроки і привертати увагу до Білорусі таким чином", - говорить він.

Ставлення Києва до Тихановської змінили західні партнери?

Активізація контактів української влади з білоруською опозицією і запрошення Світлани Тихановської до Києва - наслідок остаточного розчарування в можливості будь-якого політичного діалогу з Олександром Лукашенком, вважає політолог, доцент Київського національного університету імені Тараса Шевченка Ігор Рейтерович. За його словами, раніше українська влада намагалася дотримуватися обережного балансу у відносинах з Мінськом - без відкритої підтримки білоруської опозиції, але й без надмірно жорсткої публічної критики Лукашенка, але зараз цей баланс, очевидно, змінюється. "Немає жодних сподівань, що Лукашенко може зіграти додаткову роль - ні в організації перемовин, ні у вирішенні питань обміну полоненими. Він просто нічого не вирішує", - підкреслив політолог.

В умовах, коли діалог з чинною владою Білорусі втратив сенс, Україна, за словами Рейтеровича, вирішила звернути увагу на єдину альтернативу - білоруську опозицію, яка визнається на міжнародному рівні. "Тихановську визнають в Європейському Союзі, з нею активно працюють країни Балтії та Польща. Тому цей контакт виглядає логічним, хоча і формальним", - пояснив він.

При цьому політолог не виключає, що рішення Зеленського могло бути пов'язане з сигналами від західних партнерів, для яких важливо підтверджувати легітимність білоруської опозиції.

На думку білоруського політолога Валерія Карбалевича, Київ, навпаки, веде самостійну гру: "Якщо буде укладено мир, Україна зацікавлена в тому, щоб на півночі у неї була передбачувана політична система, країна з передбачуваним керівником. І бажано, щоб це був продемократичний, проєвропейський уряд. Тому і сам Зеленський намагається грати тепер з білоруською опозицією і закликає Європу до більш активних дій на білоруському напрямку, він це робив і під час виступу в Давосі, і під час виступу у Вільнюсі".

Тихановська скоро приїде до Києва?

За словами радника Тихановської Франака Вячорки, візит лідера демсил в Україну хотіли б організувати якомога швидше, він міг би бути приурочений, наприклад, до річниці початку повномасштабної війни.

Політолог Євген Магда вважає, що варто поставити питання: а з чим Тихановська приїде в Україну? "Які у неї є конструктивні пропозиції, щоб приїхати в країну, що воює? - запитує Магда. - Просто покласти квіти? Цього замало".

Франкак Вячорка підкреслює, що важливо позначити позицію демсил - "ми підтримуємо Україну" - і заручитися підтримкою Києва на майбутнє, тому що, "в Білорусі ситуація також буде змінюватися, рано чи пізно, і важливо, щоб Україна сприяла демократичним змінам в Білорусі".

У білоруських демократичних силах розраховують на призначення спеціального посланника України в Білорусі. "Сподіваємося, що контакти білоруської місії в Києві з представниками української влади будуть розширені, - каже Вячорка. - Сподіваємося, що буде можливість обговорювати не тільки певні політичні теми на вищому рівні, але й вирішувати практичні питання: з документами, з легалізацією, з підтримкою добровольців-ветеранів або з заблокованими рахунками".

Білоруські демократичні сили вже мають кілька ідей щодо білорусько-української співпраці. "Для нас цей контакт - це успіх і новий етап. Це невелике вікно можливостей", - вважає головний радник Світлани Тихановської.

На думку політолога Валерія Карбалевича, не так важливо, з якими пропозиціями Тихановська приїде до Києва, як важливий сам факт такої поїздки: "Чому з початку війни так багато політиків вважають своїм обов'язком відвідати Київ? Він став свого роду Меккою для світової демократії. Тут побував президент Байден, практично всі лідери європейських країн, прем'єр-міністр Японії. Важливий сам факт політичної підтримки України в цій війні. Тому я вважаю, що сам факт візиту Тихановської до Києва буде демонстрацією позиції білоруської демократичної спільноти, частини білоруського суспільства".