У Варшаві для багатьох білоруських родин кожен день починається з одного питання: чи є хоч якісь ознаки життя з в'язниць режиму Лукашенка? Тисячі опозиційних активістів утекли до Польщі. Багато родин були розділені. Діти політичних в'язнів чекають у Варшаві на батьків, які перебувають під арештом у Білорусі, - часто без жодного зв'язку. Центри підтримки допомагають біженцям будувати нове життя у вигнанні, але постійний страх залишається. Активісти та колишні в'язні розповідають про систематичне насильство, залякування та порушення прав людини в країн, а також про жорстокі умови в тюрмах і виправних колоніях.
Лідерка опозиції Світлана Тихановська підтримує людей у вигнанні. Вона подорожує, веде переговори, добивається міжнародної підтримки та вимагає звільнення всіх політичних в'язнів. Щонеділі білоруси у вигнанні проводять акції протесту у Варшаві: вигукують імена в'язнів та тримають їхні портрети. Це їхня спроба зробити видимими тих, кого режим хотів стерти без сліду, і нагадати, що їхня боротьба за вільну Білорусь триває.