Двоє бійців полку Кастуся Калиновського - Ян та Сергій (прізвища цих людей відомі редакції. - Ред.), які опинилися в російському полоні після бою під Лисичанськом на Луганщині 26 червня, включені до списку на обмін військовополоненими. Четверо інших білорусів, імовірно, загинули. Що розповідають про бій під Лисичанськом ті, хто вижив? Якими є втрати полку Калиновського за весь час війни Росії проти України? Чи даватимуть білорусам у лавах ЗСУ українське громадянство? І що загрожує їхнім рідним у Білорусі? Про це - у матеріалі DW.

Двоє білорусів у полоні, четверо, імовірно, загинули

26 червня група бійців полку Кастуся Калиновського у складі збройних сил України брала участь у стримуванні танкового прориву російських військ під Лисичанськом. За словами спікера полку Христини (Чабор), більшість танків була знищена, два відступили, але потім військові потрапили в засідку. "Ми зазнали втрат, двоє хлопців у полоні та четверо, ймовірно, загинули на полі бою. Стверджувати останнє на 100 відсотків ми не можемо, оскільки у нас немає їхніх тіл. Ми дійшли таких висновків, проаналізувавши фото та відеоматеріали ворога, - розповіла DW представниця полку. - Ті, хто вийшов живим з бою, зараз перебувають у госпіталі на лікуванні, є тяжко поранені. Якщо оцінювати ситуацію за їхніми рапортами, то те, що зробили наші хлопці, неймовірно. Так вважають і представники ЗСУ".

Читайте також: Білоруси почали менше підтримувати Росію. Що дізналися соціологи

Бійці полку Кастуся Калиновського беруть участь у бойових діях із перших днів війни в Україні. Спершу білоруси сформували добровольчий батальйон, який із кінця березня увійшов до складу ЗСУ. У травні "калиновці" заявили про розширення та трансформацію у полк. До нього входять два бойові батальйони - "Терор" та "Волот", на стадії формування третій - "Литвин". Точна кількість бійців з метою безпеки не називається, але, як зазначає Христина (Чабор), вона постійно зростає.

У Білорусі бійців полку Калиновського вважають найманцями

Є у військового формування і втрати. "З 24 лютого у нас офіційно підтверджено загибель трьох бійців. Було поранено близько 40 осіб, частина з них вже повернулася до виконання бойових завдань, хтось досі перебуває на лікуванні або на реабілітації. Двоє наших хлопців - у полоні, але зараз вони уже у списку на обмін військовополоненими. Інформації про спроби повернути бійців до Білорусі у нас немає, ми робимо все можливе для того, щоб цього не сталося", - розповіла речниця.

У Білорусі бійців полку Калиновського вважають найманцями. У разі екстрадиції на батьківщину їм загрожує кримінальна відповідальність. Про це наприкінці березня заявив заступник начальника ГУБОЗ МВС Білорусі Михайло Бедункевич. За його словами, на той час силовикам були відомі імена 50 учасників тоді ще батальйону.

Читайте також: "Ми робили все, що потрібно". Історії білоруських волонтерів в Україні

Тим часом, на сайті президента України створили петицію про надання іноземним добровольцям, які захищають Україну, громадянства чи іншого правового статусу, який "гарантує їм та їхнім сім'ям соціальний та правовий захист, як і українським громадянам".

Громадянство України є лише у кількох "калиновців"

Особливу увагу приділено правовому статусу білорусів, які стали на захист України. За словами авторів петиції, на даний час ця категорія іноземних добровольців є найбільш вразливою, оскільки Білорусь підтримує Росію у війні проти України.

"У разі, якщо громадянин Республіки Білорусь, який захищає територіальну цілісність та суверенітет України, під час виконання бойового завдання потрапить у полон, його буде передано до Республіки Білорусь, де згідно зі статтями 57, 58 Кримінального кодексу РБ, до нього може бути застосоване тимчасове або довічне позбавлення волі, а у гіршому разі - згідно зі статтею 24 Конституції РБ, статтею 59 КК РБ - смертна кара", - наголошується в тексті петиції. Документ набрав достатню кількість підписів, і зараз його має розглянути президент Володимир Зеленський.

Читайте також: За що білоруські добровольці воюють в Україні

За словами спікерки полку Кастуся Калиновського, громадянство України має лише кілька бійців, решта - з білоруським. Тим часом Христина (Чабор) зазначає, що кожен "калиновець" має контракт із ЗСУ та військовий квиток. Останній дає право легально перебувати на території України. Також кожен боєць може отримати дозвіл на проживання в Україні, а після цього уже громадянство.

Арешти та "покаянні" відео рідних у Білорусі

Білорусь надалі тисне на рідних бійців полку Кастуся Калиновського. У них порводять обшуки, їх затримують і змушують записувати "покаянні" відео. Так, днями затримали двоюрідного брата одного з бійців, які могли загинути під Лисичанськом. Йому дали 15 діб адміністративного арешту. Як повідомляється у Telegram-каналі "Белсат", 8 липня чоловік пішов у міліцію, куди його викликали "на розмову", після цього зв'язок із ним зник, а пізніше стало відомо, що його затримали.

У квітні у провладних Telegram-каналах з'явилося відео з мамою Василя П. Силовики змусили жінку сказати на камеру, що вона зневажає сина. "Тиск на близьких та батьків бійців з боку силовиків та державних ЗМІ не припиняється. Загроза нашим близьким, які перебувають у Білорусі, пряма та відкрита. Тому хотілося б попросити ЗМІ бути більш уважними - будь-яка інфорамція про бійців розкриває їх перед білоруською владою, після цього з'являються відео з близькими та батьками", - звертає увагу спікерка полку Кастуся Калиновського Христина (Чабір).