Вторгнення Росії в Україну призвело до серйозних змін у зовнішній політиці та політиці безпеки ФРН. Більшість німців зміни підтримують і виступають за сильнішу армію.
Акція солідарності біля Бранденбурзьких воріт у БерлініФото: Fabrizio Bensch/REUTERS
Реклама
Цілий світ дивиться на Україну. Російське вторгнення та дедалі жорстокіша війна в Україні залишається темою номер один у Німеччині. За даними репрезентативного опитування ARD Deutschlandtrend, проведеного інститутом досліджень громадської думки infratest-dimap на замовлення ARD Tagesthemen, ставлення до Росії серед громадян Німеччини різко погіршилося. Тоді як Сполучені Штати, навпаки, досягли найвищого рівня симпатії з грудня 2011 року.
Озираючись назад, вторгнення РФ в Україну змушує багатьох сумніватися у правильності політики, яку Німеччина здійснювала відносно Росії останніми роками. Дві третини німців, які мають право голосу (68 відсотків), вважають, що Німеччина була занадто поблажливою до президента Росії Володимира Путіна. Шестеро з десятьох респондентів висловлюються за вступ України до Європейського Союзу. Німці сильно співчувають стражданням українців у зоні бойових дій. Дев'ять із десятьох респондентів кажуть, що стурбовані. Троє з чотирьох респондентів вважають, що Україну буде повністю окуповано. Навіть більшість прихильників правопопулістської "Альтернативи для Німеччини", яка дотримується антимігрантської лінії, підтримують прийом Німеччиною біженців. Загалом дев'ять із десятьох німців (91 відсоток) вважають, що прийом українських біженців є принципово правильним.
Влітку 2014 року, у соті роковини початку Першої світової війни, троє з десятьох німців боялися ще однієї великої війни на континенті. Зараз сім із десятьох також стурбовані тим, що Росія може піти далі й напасти на інші країни. У цій ситуації НАТО користується підтримкою. 83 відсотки німців підкреслюють важливість трансатлантичного оборонного альянсу для миру в Європі. Після того, як уряд Німеччини тривалий час відмовлявся надавати військову допомогу Україні, тепер зброю постачають. Німці розділилися щодо того, чи вагався Берлін занадто довго: 45 відсотків згодні, стільки ж (46 відсотків) не згодні. Загалом ставлення громадян Німеччини до поставок зброї в Україну різко змінилося. Під час минулого опитування ARD у Німеччині лише 20 відсотків виступали за, зараз же - 61 відсоток.
53 відсотки опитаних вважають реакцію німецького уряду на напад Росії співмірною. Майже для трьох з десятьох виборців, які мають право голосу (27 відсотків), реакція Берліна наразі не є достатньою. Однак для кожного сьомого (14 відсотків) реакція уряду є занадто далекосяжною.
Багато респондентів Deutschlandtrend усвідомлюють, що конфлікт відіб'ється й на Німеччині. 64 відсотки побоюються погіршення економічної ситуації у ФРН, 66 відсотків - обмежень у забезпеченні газом та електроенергією. Кожен другий німець не вірить, що санкції здатні змінити курс РФ. Та все ж обмежувальні заходи підтримує більшість німців.
З контингентом у 13700 військових Бундесвер є найбільшим у силах швидкого реагування НАТО. Проте останніми роками федеральний уряд не дотримувався зобов'язання щорічно виділяти два відсотки ВВП на оборонний бюджет. Після вторгнення Росії в Україну це зміниться. Більшість опитаних громадян вважає це правильним.
Федеральний уряд, що складається із соціал-демократів, зелених і лібералів, зміг під час російської війни в Україні повернути собі довіру громадян після того, як втрачав підтримку на початку року. 38 відсотків у лютому проти 56 відсотків опитаних, які мають право голосу, тепер задоволені роботою урядовців. 41 відсоток - досі незадоволений. Якби вибори відбулися зараз, опозиційні партії ХДС/ХСС отримали би перевагу.
Провідні політики ФРН отримують схвальні оцінки в опитуванні. 56 відсотків опитаних наразі задоволені роботою канцлера Олафа Шольца (Olaf Scholz) - зростання на 13 відсотків. Міністерка закордонних справ від партії Зелених Анналена Бербок (Annalena Baerbock) також додала собі 14 відсотків підтримки і досягла особистого рекорду - 50 відсотків схвалення.
Війна в Україні - 06.03.2022
Одинадцятий день війни в Україні. Фотографії.
Фото: Emilio Morenatti/AP/picture alliance
Евакуація під зруйнованим мостом
Жителі Ірпеня змушені залишати місто через зруйнований російськими військовими міст. Заплановану евакуацію залізницею довелося відкласти - через диверсійний підрив. Українські військові та тероборона супроводжують колону піших біженців. Фото зроблене 5 березня.
Фото: Emilio Morenatti/AP/picture alliance
Залізниця вивозить людей
Залізниця залишається наймасовішим засобом евакуації українців, які опинилися у зоні бойових дій. Щодня "Укрзалізниця" призначає додаткові - евакуаційні - потяги, як приміські, так і міжнародні. Купувати квитки на них непотрібно. До потягів пускають насамперед жінок і дітей, а також чоловіків похилого віку. На фото - евакуація з Ірпеня 5 березня.
Фото: Chris McGrath/Getty Images
Маріуполь та Волноваха в очікуванні евакуації
Довгоочікувана евакуація мирних жителів з Маріуполя та Волновахи 5 березня зірвалася. Українська влада заявила, що попри обіцянки Москви, російські військові не дотрималися режиму припинення вогню маршрутами "зелених" коридорів. У Києві сказали, що не наражатимуть мирних жителів на небезпеку. РФ звинуватила у зриві евакуації Україну. На фото - намет для евакуйованих у Безіменному, 5 березня
Фото: Sergei Bobylev/dpa/Tass/picture alliance
Люди виїжджають
За перший тиждень від початку російської воєнної агресії Україну, за даними ООН, вимушені були покинути вже більше мільйона біженців. Це фото зроблене на вокзалі в Києві, звідки ходять евакуаційні протяги, 2 березня.
Фото: Lafargue Raphael/abaca/picture alliance
Біженців з України зустрічають у Берліні
Щоб допомогти людям з України, потяги із сусідньої Польщі в Німеччині зустрічають добровольці. Ця фотографія зроблена в Берліні, 1 березня. Біженці можуть отримати безкоштовні квитки для продовження поїздки до родичів чи знайомих. Кому їхати далі нікуди, допомагають дістатися пунктів прийому та тимчасового розміщення.
Фото: Hannibal Hanschke/Getty Images
Чоловіки повертаються з-за кордону
В іншому напрямку. Чоловіки-добровольці повертаються в Україну з-за кордону, щоб захищати країну зі зброєю в руках. Ця фотографія зроблена 2 березня на польсько-українському кордоні біля села Медика.
Фото: Markus Schreiber/AP Photo/picture alliance
Обстріляна Бородянка
Зруйнований житловий будинок у селищі Бородянка Бучанського району Київської області, 3 березня.
Фото: Maksim Levin/REUTERS
Село Горенка під Києвом
Село Горенка під Києвом було засновано 1552 року. До початку війни в ньому мешкало близько п'яти тисяч людей. Внутрішнє подвір'я одного з будинків після обстрілу, 2 березня.
Фото: Vadim Ghirda/AP/picture alliance
Мами з немовлятами у підвалах
Мати з немовлям у бомбосховищі в Києві, 2 березня. Дівчинка з'явилася на світ у підвалі лікарні, який став під час війни пологовим відділенням.
Фото: Efrem Lukatsky/AP Photo/picture alliance
Моніторингова місія ООН з прав людини в Україні намагається отримувати та збирати інформацію про жертви серед цивільного населення. За даними на 1 березня, від початку війни в Україні загинуло понад двісті мирних жителів, понад п'ятсот людей отримали поранення. На фотографії - руйнування в місті Ірпінь у Київській області, 2 березня.
Фото: Serhii Nuzhnenko/REUTERS
Прояв солідарності
На знак підтримки та солідарності спадкоємець британського престолу принц Чарльз та герцогиня Камілла відвідали українську православну церкву та громаду в Лондоні, 2 березня.
Фото: Toby Melville/AP Photo/picture alliance
Відсторонення спортсменів
У четвер, 3 березня, Міжнародний паралімпійський комітет (МПК) змінив ухвалене напередодні рішення про допуск спортсменів з Росії та Білорусі до Ігор у Пекіні у нейтральному статусі та відсторонив їх від участі у цих змаганнях. Президент МПК Ендрю Парсонс наголосив: "Зрозуміло, що ситуація, що швидко загострюється, поставила нас в унікальне й неможливе становище безпосередньо перед початком Ігор".
Фото: Dita Alangkara/AP Photo/picture alliance
Санкції
Країни ЄС реалізують санкції щодо найближчого оточення російського керівництва. За даними Forbes, у Гамбурзі заарештовано 156-метрову яхту Dilbar Алішера Усманова. Вона перебуває в цьому місті на ремонті з жовтня 2021 року. Пізніше влада Франції повідомила про конфіскацію яхти Amore Vero, раніше - "Принцеса Ольга", що належить Ігорю Сечіну.
Фото: Marcus Brandt/dpa/picture alliance
Блокування ЗМІ
Вранці 3 березня було оголошено про рішення Ради директорів "Эхо Москвы" ліквідувати радіостанцію та її сайт. Головний редактор Олексій Венедиктов повідомив про це у своєму Telegram-каналі. Раніше Роскомнадзор заблокував сайти радіостанції "Эхо Москвы" та телеканалу "Дождь" через висвітлення війни проти України, що не влаштовує російську владу.
Фото: Alexander Zemlianchenko/AP/picture alliance
Протести в Росії
У Росії продовжуються акції протесту. За даними правозахисного проєкту "ОВД-Инфо", лише 2 березня на них по всій країні було затримано понад 700 людей. Цю фотографію зроблено в Санкт-Петербурзі.
Фото: Valentin Yegorshin/TASS/dpa
Молитва за мир
Молитва за мир у Ватикані в Попільну середу - перший день Великого посту. "Той, хто веде війну, забуває про людяність, не виходить від народу, не бачить конкретного життя людей, а ставить приватні інтереси та владу понад усе. Він покладається на диявольську та збочену логіку зброї, яка максимально далека від Божої волі", - заявив Папа Франциск кілька днів тому, оголошуючи про акцію.
Фото: Andrew Medichini/AP Photo/picture alliance
Кольори українського прапора
Кольори національного прапора України - в усьому світі. З багатьох таких фотографій сьогодні ми вибрали цю - з американського Лос-Анджелеса.
