У Німеччині не вщухає скандал, спровокований Фрідріхом Мерцем (Friedrich Merz) – головою Християнсько-демократичного союзу (ХДС), найбільшої опозиційної партії країни. 28 вересня, обговорюючи ситуацію з міграцією в ток-шоу на телеканалі Welt, Мерц заявив: "Населення божеволіє, коли бачить, що 300 тисяч прохачів притулку отримали відмову, але не залишають країну, а отримують всілякі соціальні послуги, повну медичну допомогу. Вони сидять у лікаря і роблять нові зуби, а німецькі громадяни при цьому не можуть записатися на прийом".

Цей вислів викликав шквал критики. "Жалюгідний популізм за рахунок найслабших. Той, хто так говорить, налаштовує людей один проти одного і тільки зміцнює АдН (німецька правопопулістська партія "Альтернатива для Німеччини". - Ред.)", - так охарактеризувала слова Мерца міністерка вунтрішніх справ ФРН Ненсі Фезер (Nancy Faeser). А канцлер Німеччини Олаф Шольц (Olaf Scholz), прямо не називаючи лідера ХДС, закликав політичні сили до згуртованості та зазначив, що "популізм лише розігріває настрої в країні".

Висловились із цього приводу навіть зубні лікарі. "Чесно кажучи, я не можу зрозуміти висловлювань Фрідріха Мерца. Зазвичай записатися на прийом до стоматолога нескладно", - сказав голова асоціації Крістоф Бенц у коментарі виданню Wirtschaftswoche.

Важливо зазначити, що люди, які подали прохання про притулок, у перші 18 місяців свого перебування в Німеччині мають лише обмежений доступ до медичних послуг. Тому зазвичай вони можуть потрапити до стоматолога лише за гострого болю. У цілому ж перелік соціальних послуг, які отримують біженці у ФРН, безпосередньо залежить від їх статусу. DW розбиралася в тому, які пільги доступні мігрантам у Німеччині.

Читайте також: Наплив мігрантів і дилема Німеччини

Які пільги є в українських біженців у Німеччині

Втікачі від війни в Україні мають у Німеччині особливий статус. Він передбачений Директивою про тимчасовий захист (ДТЗ), яку активував Євросоюз у березні 2022 року.

Директива про тимчасовий захист дозволяє українським біженцям швидко і без бюрократичної тяганини отримати тимчасовий дозвіл на проживання без процедури надання притулку. Вони можуть влаштуватися на роботу, відправити дітей до школи та користуватися медичною страховкою. Українські біженці мають право на базову державну соціальну допомогу (Bürgergeld) від центру працевлаштування.

Її мета - забезпечити людей засобами існування, необхідними для купівлі продуктів харчування, одягу, предметів особистої гігієни, квитків на проїзд у громадському транспорті та оплати електроенергії. Сума допомоги у вересні 2023 року становила 502 євро на людину. Сімейні пари отримують 451 євро на людину. Українські біженці мають право на державну оплату орендного житла.

Донедавна Директива про тимчасовий захист діяла до початку березня 2024 року, але 28 вересня на зустрічі міністрів внутрішніх справ країн ЄС у Брюсселі термін її дії було вирішено продовжити ще на рік.

Читайте також: Лариса Денисенко: Знекровлення країни, або Зберегти український дім у собі

Де розміщують претендентів на надання притулку

Для решти біженців, які в'їжджають до Німеччини та подають тут прохання про надання притулку, діють інші правила.

Здобувачів притулку зазвичай спочатку розміщують у центрах первинного прийому (Erstaufnahmeeinrichtung), якими опікуються федеральні землі. Найчастіше центри первинного прийому розташовані у колишніх військових казармах.

Здобувачам притулку надають спальне місце у спільних кімнатах та забезпечують повноцінним харчуванням. Зазвичай у таких центрах живуть ті, хто нещодавно приїхав до Німеччини.

Через кілька тижнів або місяців людей зазвичай відправляють в інше місце проживання, яке може бути розташоване у сусідньому районі або місті. В основному це комунальні гуртожитки (Gemeinschaftsunterkunft), де мешкають від 30 до 100 осіб. Умови проживання в них можуть бути дуже різними: іноді це може бути нова, упорядкована будівля з окремими кімнатами та кухнями, садом та ігровим майданчиком для дітей, а іноді - занедбаний будинок на околиці міста із загальними кімнатами на 5-6 осіб.

Поки триває процедура надання притулку, свобода пересування претендентів обмежена: у цей період біженці повинні проживати у певному місці, а про всі свої переміщення повідомляти відповідні інстанції. Це обмеження іноді зберігається на деякий час після надання притулку.

Читайте також: Дослідження: Охочих повернутися з-за кордону в Україну меншає

Фінансова підтримка: кому і скільки

Порядок надання матеріальної допомоги біженцям у Німеччині регулюється так званим Законом про допомогу прохачам притулку (Asylbewerberleistungen). Після реєстрації біженці одержують право на допомогу від держави у покритті базових потреб. До цього списку входять продукти харчування, одяг, ліки, предмети особистої гігієни та домашнього вжитку. Все це можна отримати у центрах первинного прийому. Людям також надаються кишенькові гроші на необхідні особисті потреби. Нині ця сума становить близько 150 євро на місяць на одну особу.

У деяких випадках для покриття базових потреб надається не натуральна допомога, а грошова: для прохача притулку без сім'ї вона сягає 367 євро на місяць. Заохочується добровільна праця: якщо претенденти на притулок виконують будь-яку добровільну роботу, вони можуть отримувати винагороду в розмірі до 200 євро.

Читайте також:  Чи є перспектива в розмов про екстрадицію українських ухилянтів? Погляд з Німеччини 

Медичні страховки: коли можна почати лікувати зуби?

У випадках, які потребують невідкладного медичного втручання, претендентів притулку спрямують до лікарні, а витрати на оплату досліджень, операції та перебування у стаціонарі компенсують відомства соціального забезпечення. В іншому ж порядок надання медичних послуг, які претенденти на притулок отримують у Німеччині, різниться залежно від федеральної землі.

В одних німецьких землях претенденти на притулок отримують електронну медичну карту, з якою можуть безпосередньо звернутися до лікаря. В інших біженці насамперед мають звернутися за сертифікатом на прийом у лікаря до відомства у справах іноземців (Ausländerbehörde). Втім, на спектр послуг, що надаються, це не впливає.

Після отримання офіційного статусу біженця або після 18 місяців проживання в Німеччині здобувачі притулку отримують доступ до регулярного медичного обслуговування - як і решта мешканців ФРН з медичними страховками.

Читайте також: Українські біженці в Німеччині. Як і чому в них забирають дітей? 

Відстрочка депортації

Здобувачі, чия заява про надання притулку була відхилена, як правило, мають залишити Німеччину. Але за певних умов їм надається відстрочка депортації (Duldung). Це відбувається за наявності певних перешкод для депортації. Наприклад, якщо людина не має документів, що засвідчують її особу, вона не може подорожувати за станом здоров'я або якщо між Німеччиною та рідною країною біженця немає прямого авіасполучення.

У цьому випадку біженці мають право на виплати, передбачені для претендентів на отримання притулку (Asylbewerberleistungen). Вони також можуть працювати, якщо відомство у справах іноземців надало необхідний дозвіл. Люди з відстрочкою про депортацію не мають права переїжджати до іншого міста чи іншої федеральної землі і не повинні виїжджати за межі Німеччини: в останньому випадку відстрочку буде анульовано.

Дивіться також: