Німеччина скорочує підтримку українських біженців. Уряд канцлера Фрідріха Мерца (Friedrich Merz) у середу, 19 листопада, затвердив відповідний законопроєкт. Коротко: грошей та іншої соціальної допомоги поменшає, але основна підтримка збережеться. Мета уряду - швидка інтеграція українців на ринку праці та у суспільстві, заявили у мінпраці ФРН, яке розробило документ.

Зміни стосуватимуться не всіх з понад 1,2 мільйона українців, які після початку масштабної війни Росії проти України проживають у Німеччині, отримавши тимчасовий захист у рамках директиви Євросоюзу. Нововведення прописані для тих, хто приїхав після 1 квітня 2025 року та діятимуть заднім числом. Поки що йдеться про кілька десятків тисяч українців. Як повідомив у середу на брифінгу представник федерального міністерства внутрішніх справ, з квітня до кінця вересня до Німеччини в'їхали 83 тисячі громадян України, але лише 28 тисяч подали заяви на отримання соціальних виплат.

Що саме змінюється, а що - ні

Насамперед зміни стосуються "громадянських виплат" ("бюргергельд"), тобто допомоги з безробіття. Наразі новоприбулі українці отримуватимуть виплати на рівні прохачів притулку. Ця сума варіюється в залежності від сімейного стану, загалом це приблизно на 120 євро на місяць менше - 441 євро на самотнього. Виплати здійснюватимуться не відомствами з працевлаштування (Jobcenter), а соціальними відомствами (Sozialamt).

Читайте також: "Мерц правий - Зеленському потрібні молоді українці вдома, а не в Німеччині"

Фактично, це повернення до практики, яка діяла в перші місяці з початку війни і до червня 2022 року, коли українці почали отримувати "бюргергельд". Переважна більшість продовжить їх отримувати принаймні до кінця терміну дії вже затвердженої допомоги.

Інші нововведення стосуватимуться інтеграції на ринку праці. На українців зросте тиск щодо пошуку роботи. Це продовження політики попереднього уряду. Інтеграційні та мовні курси для українців збережуться, щоправда, не до кінця зрозуміло, в якому обсязі. Допомога у працевлаштуванні також залишиться, але може бути меншою.

Від українців очікують, що вони шукатимуть роботу. Якщо вони цього не роблять, то їх, як і прохачів притулку, можуть залучати до низькооплачуваної роботи, наприклад, прибирання сміття, пише агентство epd. За такий вид роботи платять 80 центів на годину, для порівняння - мінімальна оплата у Німеччині становить 12,82 євро на годину.

Зрештою, новоприбулі українцібільше не отримуватимуть у Німеччині стандартне медичне страхування у державних страхових касах. Їх переведуть на базове медичне обслуговування. Спектр медичних послуг, що покриваються, стане меншим, але у разі захворювань допомога буде надана, як і, наприклад, вагітним при народженні дитини. Оплата житла та виплати на дітей зберігаються. Також залишається право на роботу, це частина директиви ЄС, і є відміною від норм для прохачів притулку.

Що стоїть за рішенням уряду

Серед усіх європейських країн Німеччина прийняла найбільше українських біженців. Через необхідність швидко забезпечити велику кількість із червня 2022 року їм виплачують допомогу на рівні безробітних - громадянські виплати. Це дозволило уникнути бюрократичної процедури під час оформлення. Тоді основна ідея уряду була допомогти українцям інтегруватися, щоб потім їм було легше не просто знайти роботу, а за можливості працювати за фахом. В інших країнах ЄС було обрано інший підхід - менші за розміром виплати та на більш короткий термін.

Наскільки це спрацювало в Німеччині - питання й досі суперечливе. Частка працевлаштованих українців у ФРН справді нижча, ніж в інших країнах. За різними оцінками, це від 35 відсотків до 50 відсотків працездатних біженців. Це дало підстави критикам говорити, що виплати - надто високі та не мотивують українців шукати роботу. Хоча деякі дослідження показали, що інвестиції в кваліфікацію та знання мови дають успішні результати, хоч і не так швидко, як спочатку очікували.

Тепер головна ідея змін для українських біженців - не лише зменшити навантаження на бюджет, це питання спірне, але загалом мотивувати їх швидше ставати самостійними та шукати роботу, хай і низькооплачувану. При цьому складність для українців полягає в тому, що низька зарплата ускладнює пошук доступного житла, якого в країні не вистачає.

Читайте також: Менше біженців? Чи виконає Зеленський прохання Мерца

Скасування громадянських виплат для новоприбулих українців є частиною загального переформатування. Консерватори ХДС/ХСС, що прийшли до влади, спочатку були проти "бюргергельд". Тому новий уряд вирішив його реформувати. Суми виплат для німецьких безробітних збережуться, але буде запроваджено жорсткі заходи для тих, хто не приходить на співбесіду або відмовляється від запропонованої роботи.

Критика нововведень

Не всі у Німеччині згодні з нововведеннями. Так їх критикують партнери консерваторів з коаліції, соціал-демократи. Міністр праці та член СДПН Бербель Бас (Bärbel Bas) заявила, що "шкодує" про зміни. Критично озвалася і уповноважена федерального уряду з питань інтеграції Наталі Павлік (Natalie Pawlik). В інтерв'ю виданню Politico вона сказала, що бачить "велику небезпеку". Церковні гуманітарні організації вважають, що нові правила уповільнять інтеграцію українців в Німеччині.

Тепер законопроєкт буде скеровано до Бундестагу. Для набрання чинності необхідно також згода Бундесрату - представництва федеральних земель.