Провідні німецькі бізнес-асоціації, профспілки та місцеві органи влади готові підтримати швидшу інтеграцію біженців на ринку праці, заявив у понеділок, 20 листопада, міністр праці ФРН Губертус Гайль (Hubertus Heil).

Важливо "залучити людей до роботи швидко і швидше, ніж це відбувалося у минулому", заявив політик у Берліні. "Ми говоримо про потенційні 400 тисяч осіб на нашому ринку праці, які мають хоча б базові знання німецької мови", - уточнив Гайль. За його словами, близько 200 тисяч з них - це біженці з України, які пройшли інтеграційний курс або збираються це зробити.

Коментуючи плани зі швидшої інтеграції біженців у ринок праці ФРН, виконавчий директор німецької асоціації роботодавців (BDA) Штеффен Кампетер (Steffen Kampeter) зазначив, що працевлаштування біженців має стати пріоритетом. "Будь-які можливості працевлаштування є кращими, ніж залишатися на трансфертних виплатах (соціальна допомога. - Ред.)", - сказав Кампетер, якого цитує агенція Reuters.

Читайте також: Українські біженці у Німеччині: хто працює і скільки заробляє

Зміна курсу влади ФРН щодо працевлаштування біженців з України

У жовтні на тлі міграційної кризи та дефіциту кадрів німецький уряд вирішив змінити підхід щодо працевлаштування біженців, зокрема, з України. 18 жовтня Губертус Гайль, звертаючись до українських біженців, заявив: "Мовний бар'єр знижується. Настав час йти працювати".

19 жовтня канцлер ФРН Олаф Шольц (Olaf Scholz), виступаючи у Бундестазі з урядовою заявою, торкнувся теми міграції. "Ми переходимо до широкомасштабних дій для того, щоб українські громадянки і громадяни, які перебувають у Німеччині... тепер усі б вийшли на німецький ринок праці", - заявив канцлер.

Планується, зокрема, посилення вимог до самих українських біженців. Якщо німецькі безробітні зобов'язані регулярно звітувати про пошуки роботи перед місцевим відділенням агенції з праці (Jobcenter), то від українців цього досі не вимагали. Тепер це зміниться, анонсував Губертус Гайль.

Так, українські одержувачі допомоги Bürgergeld будуть зобов'язані щонайменше раз на шість тижнів повідомляти про свої зусилля з працевлаштування, а агентство з праці активніше пропонуватиме їм конкретні робочі місця. "Тим, хто не захоче співпрацювати або відмовлятиметься від запропонованої роботи", наголосив Губертус Гайль, можуть скоротити виплати.

Біженці з України мають особливий статус у країнах Європейського Союзу. Так, у Німеччині з початку літа 2022 року вони отримують вищу допомогу (Bürgergeld) і мають більш широкі можливості для працевлаштування, ніж претенденти на притулок, що прибули з інших країн. Станом на червень 2023 року українських одержувачів такої допомоги у працездатному віці було приблизно 480 тисяч.

Читайте також: Біженці у Німеччині. Хто скільки отримує і на що має право?