Німецький стартап надихнувся прикладом SpaceX Ілона Маска. Запуск першої легкої ракети-носія запланований на 2021 рік. Попит на супутники зв'язку для цифрової економіки швидко зростає.
Реклама
Ілон Маск і його компанія SpaceX стали прикладом для наслідування: у космічний бізнес пішли німецькі стартапи. Найбільш далеко просунулася фірма Isar Aerospace: 7 вересня в містечку Оттобрунн під Мюнхеном вона розпочала виробництво легких ракет-носіїв для виведення на навколоземну орбіту комерційних супутників. Перший запуск запланований уже на 2021 рік.
"Ми хочемо створити європейський аналог SpaceX - фінансоване приватно підприємство з виробництва космічних ракет", - такою є амбітна мета Даніеля Мецлера (Daniel Metzler), який заснував цей стартап у 2018 році разом з двома партнерами, аби "демократизувати доступ до космосу". Його освоєння, переконаний 28-річний підприємець, дасть світовій економіці не менший імпульс, ніж розвиток всесвітньої комп'ютерної мережі: "Космос стане новим інтернетом, і його комерціалізація йде вже повним ходом".
Німецький бізнес має намір у цій комерціалізації брати активну участь, вказує економічна газета Handelsblatt. "Ніколи ще в освоєння космосу не вкладалося стільки приватних грошей, як зараз, і тренд іде до зростання", - розповів виданню фахівець з космічного права Інґо Бауманн (Ingo Baumann), добре обізнаний із ситуацією в аерокосмічній галузі, оскільки його юридична фірма BHO Legal консультує багатьох її представників.
За даними Handelsblatt, останнім часом у ФРН з'явилося близько 80 фірм, які займаються або розробкою і виробництвом ракет, супутників чи компонентів до них, або наданням пов'язаних з космічними польотами послуг чи даних - усім тим, що позначають нині терміном New Space. Під це поняття підпадають всі приватні інноваційні компанії, які займаються освоєнням космосу незалежно від урядів - із комерційними, а не науковими чи військовими цілями.
New Space у Німеччині: ракети-носії для супутників зв'язку
Ідеться, у першу чергу, про запуск супутників зв'язку. Вони необхідні для цифрової економіки, яка бурхливо розвивається на планеті, для "Індустрії 4.0", для автономного водіння. Handelsblatt посилається на прогноз американського інвестиційного банку Morgan Stanley, згідно з яким глобальний ринок виведення на орбіту космічних літальних апаратів до 2023 року подвоїться і досягне 6,9 мільярда доларів. Зростання попиту породжує зростання пропозиції.
У Німеччині над створенням ракет-носіїв для доставки в космос малих і середніх вантажів зараз працюють одразу три фірми. Поряд із мюнхенською Isar Aerospace це аугсбурзька Rocket Factory Augsburg - дочірнє підприємство аерокосмічної компанії OHB із Бремена - і HyImpulse Technologies у містечку Ноєнштадт-ам-Кохер, нещодавно заснована Німецьким центром аерокосмічних досліджень (DLR).
Молоді засновники Isar Aerospace зуміли залучити великих інвесторів. Це одразу кілька венчурних фондів, зокрема, Airbus Ventures - підрозділ європейського аерокосмічного гіганта Airbus, що спеціалізується на інвестиціях у нові високотехнологічні компанії. До переліку інвесторів належить і Бюлент Алтан, який раніше працював головним інженером у SpaceX Ілона Маска, а потім створив компанію для ризикових інвестицій у підприємства New Space.
Бюлента Алтана вдалося залучити і як консультанта. Радником стартапу став також Роберт Шмукер (Robert Schmucker) - один із найвідоміших німецьких фахівців у галузі авіаційної і космічної техніки, професор Технічного університету Мюнхена.
Ракетні двигуни із 3D-принтера
Цей багатий традиціями виш, один із найкращих у Німеччині, закінчив 28-річний інженер Йозеф Фляйшманн (Josef Fleischmann) - співзасновник і головний операційний директор Isar Aerospace. Під час навчання, розповідає Handelsblatt, він брав участь у студентському науковому проєкті. Група розробляла реактивні двигуни для метеорологічних ракет, а камери згоряння для них виготовляла за допомогою 3D-принтерів.
Таку технологію використовує і стартап Isar Aerospace. За словами Йозефа Фляйшманна, "раніше виробництво камери згоряння тривало місяцями, сьогодні ми можемо впоратися з цим за кілька днів". Він переконаний: "Основним важелем для підвищення економічності в ракетній промисловості є автоматизація виробництва".
Саме двигуни мюнхенського стартапу викликали свого часу зацікавлення інвестора і консультанта Бюлента Алтана. "Мене, наприклад, дуже зацікавило те, чим займаються хлопці з Isar Aerospace. Вони роблять оригінальні двигуни, за допомогою яких у космос можна буде запускати невеликі ракети-носії", - розповідав він у 2018 році в інтерв'ю німецькому порталу t3n, що спеціалізується на технологічних темах.
Реклама
Isar Aerospace: гнучкіше й дешевше традиційних ракетобудівників
Засновники стартапу назвали своє дітище Spectrum. Довжина ракети - 27 метрів, на низьку навколоземну орбіту вона зможе підіймати до 1200 кілограмів корисного вантажу, що робить її "найпотужнішою в Європі ракетою, створеною на приватні гроші", розповів глава компанії Даніель Мецлер на церемонії початку виробництва журналістам і почесному гостю - Маркусу Зедеру (Markus Söder), прем'єр-міністру Баварії. Ця федеральна земля за останні роки перетворилася на один із європейських центрів New Space.
За словами Мецлера, головна перевага його фірми перед традиційними великими ракетобудівниками полягає у гнучкості й низьких цінах. У своєму виробничому цеху в Оттобрунні компанія Isar Aerospace, у якій зараз працюють, за даними агентства dpa, близько 100 осіб, зможе одночасно виготовляти три ракети. Забезпечити запуск, стверджує він, можна буде протягом усього лише декількох місяців або навіть тижнів.
Німецький плавучий космодром у Північному морі: Берлін вивчає питання
Перевага, наголосив глава фірми, ще й у тому, що порівняно невелику ракету досить просто доставляти до місця запуску на звичайних вантажівках. На питання, де саме відбудеться перший запуск Spectrum, призначений на 2021 рік, Даніель Мецлер відповів, що обговорюються кілька можливих майданчиків у Європі.
У середньостроковій перспективі постійний космодром для запуску легких ракет-носіїв може з'явитися навіть у густонаселеній Німеччині - але не на суші, як свого часу пропонувалося, а у водах Північного моря. 4 вересня головне об'єднання ділових кіл ФРН, Федеральне об'єднання німецької промисловості (BDI) і керівники низки аерокосмічних фірм представили міністерству економіки ФРН технічно-економічне обґрунтування плавучого космодрому.
За даними Handelsblatt, державна участь у його фінансуванні склала б досить скромну суму - 30 мільйонів євро у перші шість років. 7 вересня, коли в Мюнхені почали виготовляти першу легку німецьку ракету-носій, міністерство економіки повідомило, що вивчає представлений проєкт.
Посадка на Марсі: "Сім хвилин жаху" та фото з червоної планети
Після семимісячної подорожі через Всесвіт марсохід Perseverance 18 лютого сів на Марсу і навіть уже надіслав перше фото з поверхні червоної планети.
Фото: NASA/Xinhua News Agency/picture-alliance
Відразу до роботи: перші фото з місії
Марсохід Perseverance, який на Марс відрядила NASA, не став гаяти жодної хвилини. Відразу після приземлення на поверхню червоної планети ввечері четверга за київським часом він відіслав на Землю чорно-білі знімки. Науковці сподіваються, що вже незабаром вони отримають подальші фото, відео та, можливо, аудіозаписи з Марсу.
Фото: NASA/Xinhua News Agency/picture-alliance
"Сім хвилин жаху"
Приблизно за сім хвилин до посадки літальний апарат увійшов в атмосферу Марсу зі швидкістю приблизно 20 тисяч кілометрів на годину. Через надто складні маневри, які необхідно було виконати при посадці, у контрольному пункті NASA ще раніше говорили про цей завершальний етап подорожі, як про "сім хвилин жаху".
Фото: NASA/Xinhua News Agency/picture-alliance
Після входження в атмосферу Марсу
Після входження в атмосферу у літального апарату відкрився гальмівний парашут. Спеціальний щит, який слугував для захисту від надвисоких температур, відділився. Включилися ракетні турбіни, які допомогли суттєво зменшити швидкість.
Фото: NASA/JPL-Caltech/Xinhua/picture alliance
"Приземлення підтверджено"
Під час останньої фази приземлення з висоти приблизно 20 метрів спеціальний кран опустив марсохід на поверхню планети в кратері Єзеро. Після цього платформа з краном приземлилась і сама. "Приземлення підтверджено", - завив керівник маневру приземлення, інженер NASA Сваті Мохан, слова якого процитувало інформаційне агентство AFP.
Фото: NASA/JPL-Caltech/Xinhua/picture alliance
Емоції в контрольному центрі NASA
З величезним полегшенням й радістю сприйняли в контрольному центрі NASA звістку про посадку марсохода. Один з директорів NASA Томас Цурбахен зізнався, що навіть знехтував правилами, встановленими під час пандемії COVID-19, і, не стримуючи емоції, почав обнімати колег. Президент США Джо Байден заявив про "історичну" посадку.
Фото: Bill Ingalls/NASA/AP Photo/picture alliance
Марсохід Perseverance слідуватиме за водою
Мета місії "Марс-2020" - з'ясувати, чи є життя на червоній планеті, а також зрозуміти, чи може її атмосфера так змінитися, що стане придатною для життя людей. Як пояснили в NASA, марсохід Perseverance ("Наполегливість") "слідуватиме за водою". Цим пояснюється й вибір місця висадки - вважається, що поблизу кратера Єзеро (Джезеро) є висохла річкова дельта й дно озера.
Фото: NASA/JPL-Caltech
Значно потужніший за попередника
Новий марсохід NASA має допомогти своєму колезі Curiosity в його роботі на Марсі. Він важить понад одну тонну, несе на собі більше дослідницького обладнання та датчиків. Зокрема, марсохід оснащений сімома дослідницькими інструментами, 23 камерами, двома мікрофонами, одним лазером, а його маніпулятор потужніший за той, що на Curiosity. Він має навіть мінігелікоптер: на фото - перед марсоходом.
Фото: NASA/JPL-Caltech
З мінігелікоптером на борту
Гелікоптер на Марсі - це справжня прем'єра! Такий літальний апарат не використовувався ще під час жодної місії на червону планету. Можна собі уявити, що розробники застигли в напруженому очікуванні: як поводитиметься дрон в атмосфері Марсу і в умовах гравітації, яка є втричі меншою, ніж на Землі? Серед головних завдань місії - з'ясувати, чи можна видобувати кисень з марсіанських шарів ґрунту.
Фото: NASA/JPL-Caltech
Робот-гігант
Curiosity, якому допомагатиме Perseverance, - поки що найбільший і найсучасніший з усіх марсоходів. Він "приземлився" ще 6 серпня 2012 року і з того часу проїхав понад 22,3 кілометра. Він не просто марсохід. Його офіційна назва - "марсіанська наукова лабораторія", і це справді повноцінна лабораторія на колесах.
Фото: picture-alliance/dpa/Nasa/Jpl-Caltech/Msss
Чи він може похвалитися?
Марсохід оснащений спеціальним спектрометром, який може аналізувати хімічні сполуки на відстані за допомогою лазера; повноцінною метеорологічною станцією, яка може вимірювати температуру, атмосферний тиск, радіацію, вологість і швидкість вітру; і найголовніше, хімічною лабораторією, яка може проводити детальні аналізи органічних сполук і постійно шукає ознаки інопланетного життя.
Фото: NASA/JPL-Caltech/MSSS
Не просто дряпати поверхню
Curiosity довів теоретичну можливість життя на Марсі. Але він його ще не знайшов. Хоча й посилено шукає. Допомагає йому в цьому потужний бур. На зображенні він бере зразок всередині кратера Гейл.
Фото: NASA/JPL-Caltech
Гайда до лабораторії!
Марсіанський порох обробляється великою кількістю приладів. Спочатку, він фільтрується і розділяється на частинки різного розміру. Після цього ці частинки сортуються і відправляються до різних аналітичних лабораторних пристроїв.
Фото: picture alliance/AP Photo/NASA
Крихітний попередник
Попередники Curiosity були значно меншими. 4 липня 1997 року маленький марсохід Sojourner залишив свої перші сліди на поверхні червоної планети. Це був перший повноцінний марсохід, обладнаний рентгенівським спектрометром для проведення хімічних аналізів і оптичними камерами.
Фото: NASA/JPL
Коли розмір має значення
Три покоління марсоходів. Крихітка попереду - це Sojourner. Його вага - 10,6 кілограма, це ненабагато більше, ніж іграшковий автомобіль. Максимальна швидкість: один сантиметр на секунду. Opportunity важить вже 185 кілограмів. Curiosity на цьому тлі - розміром з невеликий автомобіль та вагою в 900 кілограмів - майже гігант. Він може рухатись зі швидкістю 4-5 сантиметрів на секунду.
Фото: NASA/JPL-Caltech
Майже чотири місяці служби
Sojourner за своє життя проїхав майже 100 метрів і передавав дані та фотографії до 27 вересня 1997 року. Це один з останніх знімків, зроблених за дев'ять днів до того, як з ним перервався радіозв'язок. Найімовірніше, цей маленький мандрівник заснув через батарею, яка не пережила холодних марсіанських ночей.
Фото: NASA/JPL
Прокладаючи шлях для технологій майбутнього
Без досвіду Sojourner нові марсоходи навряд чи можна було б собі уявити. У 2004 році NASA висадила на Марс два марсоходи одного модельного ряду: Spirit і Opportunity. Spirit прожив шість років, подолавши відстань у 7,7 кілометра. Цей марсохід долав гори, брав проби ґрунту і боровся із зимами та піщаними бурями. З його братом, Opportunity, науковці втратили зв'язок 13 лютого 2019 року.
Фото: picture alliance/dpa
Безліч гаджетів
Opportunity пройшов марафонську дистанцію в 42 кілометри ще в 2015 році, і на теперішній час він дослідив набагато більше території, ніж Curiosity. Він робив проби ґрунту за допомоги маніпулятора, а потім аналізував їх. Також він оснащений трьома різними спектрометрами і навіть 3D-камерою. Востаннє він працював у "Долині Наполегливості", перш ніж його вивела з ладу піщана буря.
Фото: picture-alliance/dpa
Марсіанські пейзажі
Ця панорама знята однією з камер Curiosity. Сучасні марсоходи лишатимуться в строю якомога довше - ще як мінімум п'ять років. Можливо, і довше. Марсіанський ландшафт здається вже якимось більш знайомим, ніж деякі пустелі тут, на Землі. Можливо, нам варто піддатися своїй пристрасті до подорожей - чи все ж таки краще залишити Марс роботам?