Блінкен: НАТО домагатиметься, щоб Росія пішла на деескалацію
Юрій Шейко
14 квітня 2021 р.
Усі 30 держав НАТО мають намір домагатися, щоб Росія пішла на деескалацію напруження, яке вона створила біля кордонів України, заявив держсекретар Ентоні Блінкен за підсумками засідання міністрів Альянсу.
Реклама
Міністри закордонних справ і оборони 30 держав-членів НАТО обговорили нарощування Росією військової присутності на кордонах з Україною та ескалацію на Донбасі. Про це за підсумками засідання міністрів увечері середи, 14 квітня, заявили генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг, держсекретар США Ентоні Блінкен і міністр оборони США Ллойд Остін. Вони та ще кілька урядовців були присутніми у штаб-квартирі НАТО в Брюсселі, решта підключилися захищеними каналами відеозв'язку, повідомляє кореспондент DW.
Блінкен заявив про глибоке занепокоєння у НАТО діями Росії на українських кордонах. "Що мене вразило, коли я слухав кожного з наших союзників під час цього засідання Північноатлантичної Ради, то всі 30 із нас висловили занепокоєння та рішучість домогтися, щоб Росія вдалася до кроків з деескалації напруженості, яку вона створила", - заявив Блінкен.
Остін: США підтримуватимуть оборону України
У свою чергу, міністр оборони США закликав Росію поважати територіальну цілісність України. "Ми віддані своїм намірам підтримувати Україну в її потребах із самооборони", - запевнив Остін.
Коли журналісти його запитали, які саме варіанти дій США розглядають, американський міністр заявив, що вони продовжують ретельно слідкувати за ситуацією та консультуватися з партнерами. Він нагадав, що Вашингтон надавав "матеріальну підтримку" Україні нелетальним обладнанням, зброєю та інструкторами та продовжить робити це. "Наша команда завжди пропонує нашому президенту набір варіантів дій, які би використовували всі наявні у нас елементи державної сили (…) І на цьому я зупинюся", - зазначив Ллойд Остін, не заглиблюючись у деталі.
Столтенберг також перерахував, яку політичну та практичну підтримку НАТО та його держави-члени надають Україні та закликав: "Я звертаюся до держав НАТО посилити (свою підтримку. - Ред.) та робити більше".
Хроніка нового загострення конфлікту на Донбасі
Стягнення військ до російсько-українського кордону та військові кораблі США в Чорному морі: Москва та Київ посилюють військову присутність у районі конфлікту на сході України. Й звинувачують одне одного в провокаціях.
Фото: Serhoy Takhmazov/Reuters
Перевірка систем озброєння
Поки що артилерійські обстріли по обидва боки російсько-українського кордону відбуваються з тестовою метою. За офіційними даними, війська перевіряють бойову готовність своїх систем озброєння. На відео, оприлюдненому міністерством оборони РФ, видно випал російської самохідної гаубиці.
Захід запевняє Київ у своїй солідарності. Під час першої телефонної розмови зі своїм українським колегою президент США Джо Байден підтвердив Володимиру Зеленському "непохитну підтримку Сполученими Штатами суверенітету й територіальної цілісності України на тлі агресії Росії, яка триває на Донбасі та в Криму". Схожі заяви пролунали з боку представників НАТО та ЄС.
Фото: STR/AFP
Війська стягують до Донбасу
На початку березня Росія почала посилювати свою військову присутність на кордоні з Україною. Москва заявила, що таким чином відповідає на провокації Києва, спрямовані на ескалацію конфлікту на Донбасі. На думку спостерігачів від Організації з безпеки та співробітництва в Європі (ОБСЄ), жодних провокацій не було.
США, НАТО та ЄС пообіцяли Україні підтримку для захисту її територіальної цілісності. 9 квітня з Анкари повідомили, що США вже наприкінці березня оголосили про похід двох військових кораблів через Босфор у Чорне море. На фото - один з двох американських есмінців, котрі пройшли через протоку в напрямку Чорного моря 20 березня.
Фото: Murad Sezer/REUTERS
Війна, котра триває вже сім років
Конфлікт на Сході України спалахнув на початку 2014 року, коли проросійські сепаратисти взяли під контроль частину Донецької та Луганської областей України. На думку влади в Києві та її західних союзників, Кремль допомагає сепаратистам нелегальними постачаннями зброї та відправленням найманців. Відтоді сторони неодноразово домовлялись про припинення вогню, але домовленості постійно порушувалися.
Фото: DW/K. Logan
Розбомблені й зруйновані
Цей чоловік стоїть на руїнах свого будинку на території самопроголошеної "ДНР". Будинок було зруйновано під час боїв між сепаратистами та українською армією. У них беруть участь солдати, найманці, сепаратисти та бійці воєнізованих підрозділів. Але бої знову й знову зачіпають цивільне населення. Станом на початок 2019 року, за даними ООН, на Донбасі загинуло близько 3300 мирних жителів.
Фото: Alexander Ermochenko/Reuters
Сутички й загиблі попри перемир'я
Загалом з 2014 року через бої на Донбасі загинули понад 13 тисяч людей. За даними ОБСЄ, нинішнє припинення вогню, чинне з липня 2020 року, було відносно стійким. Але обстріли знову почастішали. За останні дні було вбито щонайменше вісім солдатів українських військ. Відомо також про загибель п'ятирічного хлопчика в "ДНР", у чому сепаратисти звинувачують Київ. Там свою причетність заперечують.
Фото: Serhiy Takhmazov/Reuters
Зеленський вручив нагороди українським солдатам
8 квітня президент України Володимир Зеленський побував на Донбасі й спробував на місці розібратися в ситуації, що склалася. Він нагородив українських військових, що відзначилися під час служби на фронті. А 10 квітня Зеленський зустрівся з президентом Туреччини Ердоганом. Українські ЗМІ повідомляють, що також заплановано зустріч Зеленського з президентом Франції Макроном.
Фото: Presidency of Ukraine/picture alliance
Російське громадянство за спрощеною процедурою
2019 року Росія почала за спрощеною процедурою видавати громадянство жителям "ДНР/ЛНР". За російськими даними, зараз там проживає понад 600 тисяч людей, які мають громадянство РФ. В Москві уже повідомили, що для їхнього захисту РФ застосує всіх необхідних заходів. Речниця президента США заявила, що російська військова присутність на кордоні з Україною зараз найчисленніша з 2014 року.
Фото: Alexander Usenko/AA/picture alliance
9 фото1 | 9
Україна і НАТО: який сигнал Кулеба і Столтенберг послали Путіну (13.04.2021)