У ніч на понеділок, 29 квітня, месенджер Telegram заблокував низку українських офіційних чат-ботів, які використовувалися в тому числі й для передачі інформації про переміщення техніки та військових РФ. Під блокування потрапили, зокрема, боти Головного управління розвідки (ГУР) міністерства оборони України, Служби безпеки України та міністерства цифрової трансформації "єВорог". У ГУР такі дії Telegram назвали "необґрунтованими" і такими, що були вчинені "всупереч правилам та публічним заявам, які керівництво Telegram публічно декларувало". Зранку 29 квітня чат-боти відновили роботу. Згодом речник компанії в коментарі Reuters заявив, що боти були "тимчасово відключені через помилковий результат", а згодом - "відновлені". А втім, це блокування надало нового поштовху дискусії в Україні щодо того, наскільки небезпечно використовувати месенджер, який був створений вихідцем з Росії Павлом Дуровим, який вже десять років живе за межами РФ.*

Пропагандистські канали в Telegram

Кілька днів тому Дуров у своєму Telegram-каналі  заявив, що його компанія отримала офіційні листи від корпорації Apple стосовно новинних та пропагандистських каналів. У листах йдеться про "неминучість певних змін", щонайменше для користувачів iPhone із українськими SIM-картками. 

"Якби це повністю залежало від нас, ми б завжди надавали нашим користувачам те, що вони просять: доступ до інформації та думок без цензури, щоб вони могли ухвалювати власні рішення. Однак не завжди це залежить від нас", - написав тоді Дуров. Він також згадав про своє інтерв'ю, яке дав американському журналісту Такеру Карлсону,   який не так давно розмовляв з Володимиром Путіним. В інтерв'ю Дуров повідомив, що Apple i Google час від часу вимагають від Telegram дотримуватися їхніх норм стосовно контенту, інакше платформа може бути видалена з їхніх офіційних магазинів.

На думку народного депутата України з фракції "Голос", очільника парламентського комітету з питань свободи слова Ярослава Юрчишина, українській владі, зокрема і через залучення Apple, вдалося знайти рішення щодо блокування російської пропаганди в Telegram. "Звісно, це не сподобалося ФСБ (Федеральна служба безпеки РФ. - Ред.)", - пише Юрчишин у Facebook. На його думку, російські спецслужби могли примусити керівництво Telegram заблокувати боти, перш за все ті, що пов’язані з військовими діями.

Костянтин Корсун: Telegram - скомпрометований месенджер

Блокування чат-ботів, яке у Telegram назвали "помилковим", ще раз довело, що не можна будувати великі інформаційні кампанії на основі технічного рішення, яке імовірно є підконтрольним Росії, наголошує експерт з кібербезпеки Костянтин Корсун. На його думку, інцидент також продемонстрував, що у Telegram немає чіткої політики і прозорих правил блокування. Натомість, "відкритість" Telegram дає можливості російським спецслужбам відслідковувати підписників різних каналів, ідентифікувати та деанонімізувати їх. 

"Telegram потрібно розглядати як скомпрометовану мережу, яка частково чи повністю підконтрольна нашому ворогу. Ми не маємо доступу до backend, до серверної частини, у нас немає комунікації з його власниками, менеджерами, адміністраторами - принаймні про це нічого не відомо. Але те, що у російської сторони такі контакти є або можуть бути, - це факт, - пояснює Корсун. - Тобто у нас наразі немає важелів, а у росіян - або є, або можуть бути. Тобто для нас більше мінусів, ніж плюсів".

Корсун переконаний, що в умовах війни РФ проти України використовувати пов'язаний з Росією інформаційний продукт - це "нерозумно, неетично і несправедливо". "Пересічний громадянин бачить, що ГУР, міністерство оборони, СБУ, президент, поважні державні інституції використовують Telegram. Він так собі міркує: мабуть, там зважили всі ризики, все прорахували й дійшли висновку, що тут особливих загроз нема. То чому мені, простому громадянину, не користуватися Telegram?", - каже Корсун. І якщо, на думку експерта, у своїй роботі спецслужби України можуть використовувати будь-які методи та інструменти, зокрема і анонімні Telegram-канали, то існування в Telegram каналів офіційної комунікації того ж ГУР чи СБУ, а також будь-яких інших державних установ під час війни - не є виправданим.

Ризики переважають користь?

На думку Юрчишина, причина того, що офіційні органи, служби, політики та чиновники ведуть комунікацію й через Telegram, полягає саме у популярності і зручності цієї платформи. "Сам по собі Telegram не є ані поганим, ані хорошим, це механізм отримання і опрацьовування інформації. Якщо його використовувати якісно, не надавати чутливої інформації, розуміючи, що вона може потрапити до країни-агресорки, то проблеми ця платформа і не мала б становити, - припускає у розмові з DW нардеп. - Інше питання полягає у тому, що, на жаль, багато хто сприймає за чисту монету все, що пишеться, зокрема і анонімно. Таким чином, звісно, використовувати цю мережу для маніпуляції доволі легко". 

Наприкінці березня начальник ГУР МО Кирило Буданов під час виступу на  Kyiv Stratcom Forum відкрито заявив, що Telegram - "це палиця з двома кінцями". Він визнав, що те, як функціонує Telegram, становить загрозу для національної безпеки України, тому його робота потребує регулювання. Водночас, на його думку, від платформи, у якої безліч користувачів, є користь, оскільки за її допомогою можна інформувати людей на тимчасово окупованих Росією територіях.

Юрчишин до таких пояснень Буданова ставиться скептично. "Сьогодні Telegram дуже чітко продемонстрував, що ці механізми "достукування" не є захищеними, і Telegram може їх у будь-який момент обірвати без пояснень. Тому, знову ж, Telegram може бути корисним. Але тоді, коли він буде дуже ефективним у протидії Росії, є всі шанси, що росіянин Дуров просто відключить ті функції, які для цього є критичними", - каже Юрчишин. На думку нардепа, наразі ж ризики від Telegram є більшими, аніж зиск від нього.

Законопроєкт про регулювання соцмереж

З іншого боку, на думку Корсуна, такі події, як раптове блокування, є корисними, адже вони виносять на поверхню дискусію щодо небезпек, прихованих у Telegram. Результатом, зокрема і таких дискусій, є те, що на розгляд Верховної Ради був винесений проєкт закону, що передбачає регулювання діяльності соціальних мереж в цілому. Оцінювати його імовірну ефективність Корсун не береться, але визнання, що проблема існує, і пошук рішення для неї вітає.

Один з авторів законопроєкту, народний депутат від "Слуги народу" Микита Потураєв вважає, що Україна має можливості впливу на подібні платформи, зокрема й месенджер Telegram, якщо вони не виконуватимуть вимоги, передбачені в майбутньому законі. "Ми хочемо проговорити це з суспільством, з широким колом експертів, і головна мета - зробити дієвий механізм на законодавчому рівні щодо цих платформ і Telegram. Але якщо буде ще більший "зашквар", то зрозуміло, що РНБО може і без всілякого закону вжити заходів, як було з російською соцмережею "Вконтакте", коли ми запроваджували санкції та блокували російські інтернет-ресурси", - заявляв раніше Потураєв у розмові з DW.

Як повідомив Юрчишин, зараз цей законопроєкт оцінює Головне науково-експертне управління апарату Верховної Ради. Воно має дати висновок щодо того, наскільки законодавча ініціатива здатна досягнути цілей, поставлених перед нею. Нардеп розраховує, що такий висновок буде наданий у травні, після чого законопроєкт розгляне парламентський комітет з питань гуманітарної та інформаційної політики.

*Після публікації статті до редакції DW звернувся представник Telegram з наступним коментарем: "Telegram був створений спеціально для захисту користувачів від російського стеження. Його засновник був змушений залишити Росію після того, як не видав дані українців. Telegram є і завжди був безпечним для українців та користувачів у всьому світі".