Надавати Україні військову допомогу чи ні? Це питання мало не розкололо урядову коаліцію в Болгарії. Річ у тім, що політики в цій країні на південному сході Євросоюзу неоднозначні в своєму ставлення до Москви: Болгарська соціалістична партія (БСП), яка традиційно прихильно налаштована до Росії, погрожує виходом з коаліції, якщо Софія вирішить допомагати Києву поставками зброї. Такий кроку з боку БСП призвів би до відставки уряду.

БСП отримала підтримку від президента Болгарії Румена Радева, який неодноразово застерігав, що поставки зброї можуть втягнути країну у війну. Майже п'ять годин народні обранці обговорювали цю тему минулої середи, 4 травня, в парламенті в Софії. Урешті-решт вдалося домовитися про компроміс: Болгарія не постачатиме зброю, але надаватиме "військово-технічну" допомогу: йдеться про ремонт пошкодженої військової техніки та технічне обслуговування військового спорядження.

Читайте також: Коментар: Болгарія - російська територія за Дунаєм?

Коаліцію врятував лист із Києва

Така пропозиція містилася в листі президента України Володимира Зеленського, який він адресував болгарському парламенту. Таким чином український державний лідер допоміг зберегти мир всередині урядової коаліції в Софії. Але що саме ремонтуватиметься в Болгарії, поки що не зрозуміло.

Ґустав Ґрессель, експерт з безпекових питань Європейської ради з міжнародних відносин у Берліні, налаштований скептично. "Тут може йтися лише про техобслуговування та ремонт бойової бронетехніки. Що ж стосується літальних апаратів, то тут у мене є сильні сумніви, оскільки їхній ремонтувати має сенс лише на місці в Україні. Проблем, пов'язаних з транспортуванням до Болгарії та назад в Україну, буде більше, ніж користі від цього", - пояснює він.

Через три дні після парламентських дебатів заступник міністра оборони Болгарії Йордан Божилов повідомив, виступаючи на болгарському телебаченні, що вже незабаром очікується прибуття до Софії українських спеціалістів. З ними він власне й хоче обговорити, "яку саме техніку можна було б ремонтувати в Болгарії".

Сумніви щодо технічних можливостей у Болгарії

Критична оцінка пролунала з боку Олександра Михайлова, який ще недавно очолював правління болгарської державної компанії "Кинтекс", яка спеціалізується на торгівлі зброєю. В інтерв'ю болгарському телеканалу Nova TV він вказав на катастрофічний стан фірм "Авионамс" та "Терем". Михайлов звернув увагу на те, що "Авионамс" у питанні обслуговування старої російської авіатехніки залежить від Росії. Не кращою, за його словами, є й ситуація на "Теремі", яка відповідає за бронетехніку.

Читайте також: 67 відсотків європейців підтримують постачання зброї Україні - опитування

"Через недофінансування третина ремонтного оснащення не працює, інша частина зникла, вкрадена або пішла на експорт. Ці фірми працюють лише на 40 відсотків своєї потужності, які їм потрібні для обслуговування техніки болгарської армії", - каже Михайлов. Крім того, продовжив він, Болгарія сама не виробляє запчастин, а закуповувала їх у Росії та Україні. Також заступник міністра оборони Божилов визнає: "Упродовж 30 років ми обслуговуємо стару радянську техніку, яку треба було б уже давно замінити".

Таємні постачання зброї та російський вплив

Таким чином Болгарія має лише обмежену можливість щодо "військово-технічної допомоги" для України. Але це лише половина всієї правди - не виключно, що НАТО та ЄС можуть постачати зброю Україні обхідними шляхами. Так, Олександр Михайлов розповів про "стару схему", коли болгарська зброя начебто знаходить свій шлях в Україну через посередників у Чехії, Словаччині та Польщі.

"Болгарія продовжуватиме продавати зброю Україні", - сказав у суботу, 7 травня, колишній міністр оборони Ангел Найденов у розмові з болгарським телеканалом BTV. Як повідомляють ЗМІ, при цьому йдеться не про важке озброєння, а про ручну вогнепальну зброю, гранати та боєприпаси. Як повідомляється, "Кинтекс" спеціалізувався на таємній торгівлі зброєю ще за часів "холодної війни".

Читайте також: Проблеми НАТО у Південно-Східній Європі: дешевий газ та націоналізм

Розкол серед болгарських політиків

"Ця урядова криза має внутрішньо- і зовнішньополітичний вимір, - пояснює директорка Інституту глобального аналізу в Софії Румена Філіпова у розмові з DW. - У внутрішній політиці намітився розкол між президентом Радевим і прихильниками реформ в уряді. Всередині країни президент Радев упродовж останніх двох років впроваджував політичні реформи, але у зовнішній політиці наполягав на збалансованій і навіть нейтральній позиції стосовно Росії. Тим часом Росія намагається вирвати Болгарію із Західного альянсу, перекриваючи їй газ, розпалюючи суперечку з Північною Македонією і використовуючи питання військової допомоги Україні".

З усіх трьох питань - газу, Македонії і зброї для України - президент Радев і міністерка економіки Корнелія Нінова, яка є головою БСП, вступили у відкритий конфлікт із прем'єром Петковим. Офіційна відмова від постачання зброї й обмеження "військово-технічною допомогою", у той час як неофіційно зброя Україні постачається, певно, були вдалим політичним кроком болгарського прем'єра за допомогою українського президента.

Читайте також: Як "хлопці із Гарварду" перемогли на парламентських виборах у Болгарії

"Україна, якій Росія нав'язала боротьбу за існування, змогла за допомогою свого листа стабілізувати дружній до себе сусідній уряд, який перебуває під російським тиском. Респект за цей крок президентові Зеленському і прем'єру Петкову", - підсумовує очільник представництва Фонду Фрідріха Наумана в Софії Мартін Коте (Martin Kothé). Однак питання того, наскільки тривалою буде ця стабілізація, залишається відкритим. Уже в день парламентських дебатів президент Радев знову розкритикував уряд і назвав ремонт української військової техніки в Болгарії "небезпечним кроком".