"У Росії не було вибору через НАТО", "Україна здійснила геноцид" - такі думки із зали лунали після лекції Сюзанне Шпан (Susanne Spahn) про війну Росії проти України в жовтні 2022 року в містечку Альтенбург у Тюрингії.

Три роки потому Шпан знову їздить країною з презентацією своєї книжки "Російська мережа" - про помилки, зокрема її власні, у німецько-російських відносинах. Загалом книга знаходить позитивний відгук, "багатьом вона відкриває очі", зазначає Шпан.

Однак у колишній НДР, як-от в Альтенбурзі, ситуація, як і раніше, особлива. За три роки війни критики Заходу і позитивного сприйняття Росії на сході Німеччини не поменшало, радше навпаки, ділиться враженнями з DW колишня журналістка, а віднедавна - співробітниця університету Пассау в Баварії. "Багато хто бачить у Путіні вирішення політичних проблем. Можна навіть почути: "Нехай Путін скине бомбу на Берлін", - каже Шпан про свій досвід.

Авторка називає кілька причин - тепле ставлення до Росії, що збереглося у східних німців, особливо у старшого покоління, риторику ультраправої партії "Альтернатива для Німеччини" (АдН), яка вийшла на друге місце за популярністю у ФРН, а також пропаганду російських ЗМІ німецькою мовою. Це одна з центральних тем її книги.

Читайте також: "РФ веде проти нас війну": в ЄП обговорили гібридну загрозу

Від прикрашання Росії до критики пропаганди

Шпан описує себе як колишню "Russlandversteherin", буквально - людину, яка розуміє Росію. Так у Німеччині називають тих політиків та експертів, які вірять в особливий, як вони вважають, шлях Росії до демократії, донедавна підтримували курс Москви і вважали, що на проблеми можна закрити очі.

У своїй книжці Шпан описує ейфорію щодо СРСР, симпатію до Горбачова ("горбіманію") в Німеччині, свої перші поїздки до Росії на початку 1990-х, життя, роботу і навчання в Санкт-Петербурзі, після якої вона пішла в журналістику, ставши кореспонденткою для німецьких ЗМІ на економічні теми. Шпан визнає, що тоді "прикрашала" свої статті про Росію, пояснюючи це запитом "з усіх боків - керівництва редакцій і компаній, у яких я брала інтерв'ю". 

Поворотним моментом, коли вона "зняла рожеві окуляри" і її ставлення до Росії різко змінилося, Шпан називає 2010 і 2011 роки, коли вона сама стала свідком "керованої демократії" та "цинічних ігор Кремля" за владу в Москві. Шпан пішла з журналістики, а з 2014 року, після анексії Криму. Відтоді вона повністю присвятила себе дослідженню російської пропаганди в Німеччині, насамперед - німецькомовної служби медіакомпанії RT (раніше Russia Today), що стартувала тоді й, завдяки своєму впливу, вважає себе "провідним альтернативним джерелом новин". Також вона досліджує діяльність новинного агентства Sputnik, яке входить до медіагрупи "Россия сегодня".

Читайте також: Як чатботи з ШІ поширюють російські фейки

Чому російська пропаганда працює

Пік активності RT у Німеччині припав на початок 2020 років, пише Шпан. Незадовго до масштабного російського вторгнення в Україну 2022 року контрольний орган заборонив його лінійне телемовлення у ФРН. У квітні рішення було виконано. Після вторгнення сайти RT і деяких інших російських ЗМІ були заблоковані через санкції ЄС, але три роки потому вплив кремлівської пропаганди не зменшився, і, в деяких випадках, навіть зріс. Як таке можливо?

Шпан пояснює це "креативністю" російської сторони, створенням дзеркальних сайтів із матеріалами RT німецькою мовою, яких вона нарахувала близько 20. Крім того, авторка книжки відстежує близько 100 сайтів-двійників, що маскуються під відомі медіа і частково поширюють матеріали RT.

Вплив російських ЗМІ, що зберігається, Шпан також пояснює тим, що вони спираються на те, що вона називає "мережею" сайтів і політичних сил, зокрема - правих екстремістів, за допомогою яких матеріали RT розповсюджуватимуться серед дедалі більшого кола населення. Авторка книжки детально розповідає про тих, хто цим займався, а деякі продовжують досі. Співробітники RT DE і Sputnik продовжують працювати в Німеччині, завдяки чому "принаймні частково контент для сайтів і телепрограми виробляється тут". Водночас робиться ставка на ті верстви населення, які незадоволені ситуацією в Німеччині - проблемами з міграцією, обмеженнями під час пандемії коронавірусу або інфляцією, каже Шпан.

Однак де межа пропаганди і захищеної в конституції свободи слова? Шпан наголошує, що свобода слова не виправдовує поширення неправдивої інформації, а виправдання агресивної війни, як у випадку з нападом РФ на Україну, у Німеччині заборонено.

Відповіддю на російську пропаганду має стати широка кампанія з підвищення медіаграмотності та переосмислення відносин Німеччини та Росії, пропонує Шпан. На її думку, зараз німці більш сприйнятливі до цього, але згодом вона бачить ризик повернення до "старих категорій", коли, зокрема заради економічного співробітництва, німці закривали очі на проблеми в Росії.

Читайте також: Шерше ля фам: що трапилося в літаку між Еммануелем Макроном та його дружиною?

Німеччині варто брати приклад зі Швеції?

У тому, що це непростий процес, нещодавно переконалися правлячі німецькі соціал-демократи, коли група впливових у минулому політиків виступила проти курсу уряду на переозброєння Бундесверу і за діалог із Москвою. Заклики відновити економічне співробітництво з РФ, щонайменше у сфері закупівель газу, лунають не лише від ультраправих і ліво-консервативних сил, а й від деяких політиків із правлячого блоку ХДС/ХСС.

Шпан пропонує брати приклад зі Швеції, де, як пише вона наприкінці своєї книжки, суспільство "так добре поінформоване, що Sputnik у 2016 сам зупинив діяльність - через низьку популярність і зовсім без заборон". Утім, вона побоюється, що Німеччина "ще далека" від цього.