Європейці несуть зараз більшу відповідальність за безпеку Європи, ніж будь-коли раніше, незалежно від рішень нової адміністрації США, заявив міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус (Boris Pistorius) в інтерв'ю DW, яке він дав під час поїздки до Литви в середу, 22 січня.

"Незалежно від того, яким є порядок денний Дональда Трампа, Білого дому і нової адміністрації, ми повинні взяти на себе велику відповідальність", - сказав Пісторіус, відповідаючи на запитання, чи є його сьомий візит до Литви частиною єдиної стратегії, спрямованої на демонстрацію активної позиції Європи в контексті протистояння російській військовій агресії.

Міністр також заявив, що однією зі складових цієї стратегії є ухвалене влітку 2023 року рішення розмістити на постійній основі бригаду Бундесверу в Литві. Реалізація цієї програми "йде відповідно до плану" і "дорожня карта буде виконана в строк", сказав Пісторіус, уточнивши, що бригада буде підготовлена в повному складі "за умови надання інфраструктури". За словами міністра, до кінця 2025 року в Литві буде розміщено близько 500 перших солдатів Бундесверу з 5000 запланованих протягом двох наступних років.

Пісторіуса "не дуже турбує" майбутнє НАТО

На думку глави міноборони ФРН, нова американська адміністрація, найімовірніше, змістить акцент на Індо-Тихоокеанський регіон: "Ми не можемо очікувати, що американці робитимуть більше в Індо-Тихоокеанському регіоні заради нашого процвітання й безпеки, і водночас робитимуть те саме, що вони робили в минулому в Європі".

Однак, за словами Пісторіуса, його "не дуже турбує" майбутнє НАТО. "Я не дуже турбуюся про майбутнє НАТО, тому що я знаю з усіх моїх розмов у Сполучених Штатах або на Мюнхенській конференції з безпеки, що більшість американців добре знають, що їм дає євро-трансатлантичне партнерство", - сказав він. При цьому він наголосив, що США і Європа зараз перебувають "на одній сторінці" спільної історії і повинні перегорнути її разом. "Це те, чого ми повинні досягти зараз", - сказав політик.

Щодо висловленої раніше Трампом вимоги до країн-членів НАТО збільшити внесок в Альянс до п'яти відсотків ВВП, Пісторіус зауважив, що "дві третини партнерів НАТО досягли зобов'язання у два відсотки" і що він особисто ініціював створення якоїсь "Групи п'яти", яка складатиметься з п'яти країн НАТО, що мають найвищі витрати на оборону. Раніше Пісторіус допустив сценарій, за якого військові витрати ФРН можуть зрости до трьох відсотків.

Пісторіус про війну РФ проти України

На запитання про те, чи зуміють США забезпечити обіцяне Трампом припинення війни РФ проти України, міністр оборони ФРН відповів, що насамперед слід говорити про "припинення вогню, а потім про стійкий мир для України, а це означає, що Україні потрібні гарантії безпеки з боку всіх інших країн". У разі невиконання такого сценарію ймовірність повторного нападу Росії "всього за кілька років" дуже висока, і саме з розв'язанням цієї проблеми Європі доведеться зіткнутися "найближчими місяцями і роками".

Пісторіус зазначив також, що йому не подобається ідея публічних обговорень стратегії "щодо будь-яких переговорів на шляху до припинення вогню або навіть за його межами". "Це не те, що ми маємо обговорювати публічно, тому що в іншому разі я можу надіслати електронного листа Володимиру Путіну, щоб повідомити йому про наші плани", - сказав він.

Суперечка в Німеччині щодо нового пакета допомоги Україні

На запитання про те, чи отримає Україна обіцяні Німеччиною три мільярди євро в рамках нового пакета військової допомоги до німецьких дострокових виборів 23 лютого, Пісторіус відповів: "Я сподіваюся, що так".

Фінансування пакета військової допомоги Україні викликало бурхливі суперечки між основними партіями у Бундестазі у розпал виборчої кампанії. Канцлер Олаф Шольц (Olaf Scholz) виступає за те, щоби взяти для цього додаткові кредити та збільшити таким чином державний борг. Єдиний партнер Шольца, що залишився після розпаду коаліції, Зелені, не проти такого рішення, але обидві партії не мають більшості в парламенті. Натомість опозиційні ХДС/ХСС і ліберали, які залишили коаліцію в листопаді 2024 року, виступають проти збільшення державного боргу, посилаючись на німецьку конституцію та закріплені в ній обмеження.

Через це Зелені висловили готовність проголосувати за виділення коштів Україні без додаткових кредитів, сподіваючись перекрити дірку в бюджеті в майбутньому за рахунок збільшення податкових надходжень чи перерозподілу інших видатків. Натомість Шольц постійно наголошує на тому, що в цьому разі ціною допомоги Україні буде скорочення видатків на соціальну політику. Інші партії закидають йому та його партії навмисну політизацію цього питання.

Пісторіус, відповідаючи на запитання DW, став на захист Шольца і назвав ідею зі збільшенням держборгу виправданою й "чесною" щодо виборців. За його словами, в іншому разі залишиться незрозуміло, як забезпечити фінансування допомоги Україні "через три чи чотири місяці, коли виборча кампанія завершиться".