Уже кілька місяців світом масово шириться нова коронавірусна інфекція. Вірус SARS-CoV-2 інтенсивно вивчають у лабораторіях, утім вакцина та ліки від викликаної ним хвороби COVID-19 ще не винайдені. ВООЗ на тлі послаблення карантинних обмежень радить не втрачати пильність і готуватися до другої хвилі епідемії.

Як бути у такій ситуації медикам, йшлося, зокрема, на міжнародній відеоконференції, організованій для українських лікарів спеціалістами проєкту ЄС "Надання підтримки Україні у розвитку сучасної системи охорони здоров'я". Спікерами виступили німецький епідеміолог Ральф Райнтьєс (Ralf Reintjes) та лікар Ґюнтер Мертенс (Günter Mertens), який безпосередньо надає допомогу хворим на COVID-19.

Розслаблятися зарано

Містечко Гайнсберг на заході Німеччини вважається одним із епіцентрів епідемії у країні. Тутешнім медикам три місяці тому довелося в екстреному режимі боротися з невідомою раніше інфекцією, яка дуже швидко ширилася регіоном. Серед тих, хто досі на передовій, - головний лікар відділення терапії внутрішніх хвороб місцевої лікарні Ґюнтер Мертенс. "Хоча багато організацій по всьому світу публікували інформацію про те, як лікувати таких пацієнтів, ми дуже швидко зрозуміли, що ці експерти, як і ми, дуже мало знають, що дійсно треба робити. Тому нам доводилося змінювати стратегію буквально щодня, і на мою думку, це і було найскладніше у нашій роботі", - описує свій досвід боротьби з COVID-19 лікар.

Читайте також: Коронавірус: як працюють лікарі в епіцентрі COVID-19 у Німеччині

Наразі ситуація у цьому регіоні, як і загалом у Німеччині, вселяє експертам надію. Після вжиття необхідних карантинних заходів поширення захворювання пішло на спад. За останні тижні вдається зберігати індекс репродукції коронавірусу на однаковому рівні, описує тенденції професор епідеміології Гамбурзького університету прикладних наук Ральф Райнтьєс. Однак він упевнений, що зарано розслаблятися, адже друга хвиля пандемії COVID-19 не виключається, і на неї чекають. При цьому епідеміолог аналізує дані з різних країн. За його оцінками, що ґрунтуються на оцінці статистичних даних з України, тут ідеться про першу хвилю з постійним зростанням рівня захворюваності. "Ви вийшли на плато, і я сподіваюся, що скоро хвороба в Україні піде на спад. Але у нас також є очікування, що восени чи щонайпізніше взимку відбудеться друга хвиля", - обережно коментує експерт. Він наголошує, що точних прогнозів щодо розвитку ситуації наразі не може дати жоден спеціаліст. Як і щодо винайдення вакцини. 

Концепція для лікарень

"Ми повинні запастися терпінням", - погоджується лікар Мертенс. Він зазначає, що у світі зараз проводиться понад 170 клінічних досліджень вакцини, але серед них дуже мало тих, які б уже перейшли до фази випробувань. Тим часом у лікарні Гайнсберга продовжують посилено дбати про захист медиків та пацієнтів. Досвід своєї клініки він вважає успішним, а тому охоче ділиться ним з українськими колегами. Один із найголовніших аспектів - впровадження і дотримання суворої гігієнічної концепції. "У нашій лікарні ми вирішили, що кожен повинен носити принаймні хірургічну маску. А у відділеннях, де перебувають позитивні хворі на COVID-19, - обов'язково використовувати повний особистий захист. Це респіратори №95, захисні окуляри, халати, - наголошує Мертенс. - Медпрацівники повинні  постійно повинні дотримуватися соціальної дистанції".

Окреме важливе питання, якому приділяється увага, - розподіл потоку хворих. До кожного з пацієнтів радять ставитися як до потенційно інфікованого. Лікар розповідає, що ще на початку епідемії у їхньому госпіталі тестували кожного, хто звертався до лікарні. Таким чином вдалося ідентифікувати багато безсимптомних пацієнтів. Ґюнтер Мертенс також наголошує, що в лікарні Гайнсберга є окремі відділення для пацієнтів із лабораторно підтвердженим діагнозом, для осіб з підозрою та для тих, у кого негативний тест. Для прийому пацієнтів із клінічною симптоматикою COVID-19 передбачені окремий вхід та окреме приймальне відділення.  

Читайте також: Що важливо знати зараз про коронавірус? Відповіді провідних вірусологів ФРН

Саме досвід з розподілу потоків пацієнтів може стати корисним для України, коментує для DW учасниця вебінару, керівниця Київського міського центру громадського здоров'я Олена Лукашевич. На думку фахівчині, запропоновані німецькими колегами алгоритми могли би стати серйозним підґрунтям для удосконалення національних рекомендацій. 

Українські реалії та відкриті питання

Німецька клінічна практика стала досить пізнавальною і для сімейної лікарки Жанни Мирончук. Вона керує  амбулаторією у Вараші Рівненської області. Населення цього міста, як і у німецькому Гайнсберзі, становить приблизно 40 тисяч осіб. У березні та квітні тут не фіксували жодного випадку зараження коронавірусом, однак в останні дні травня відбулося різке зростання захворюваності. Жінка описує німецьким колегам випадок, коли у пацієнтки без жодних симптомів протягом місяця чотири рази підтверджується COVID-19.

Її німецький колега Мертенс радить, найперше, безсимптомних інфікованих ізолювати та спостерігати до того моменту, поки тести не будуть негативними.  Своєю чергою, епідеміолог Райнтьєс  зауважує, що велика кількість заражень стається саме від пацієнтів, які не проявляють жодних симптомів хвороби. Цей факт вкотре свідчить про ту проблему, що люди можуть бути носіями інфекції, самі того не усвідомлюючи.

У зв'язку з цим німецькі фахівці наголошують на важливості використання засобів захисту. За їхніми словами, носіння у громадських місцях одноразових медичних чи саморобних масок - це додатковий фактор, який хоча і не на сто відсотків, але бодай частково зменшує ризик зараження. "На мою особисту думку, ми маємо використовувати будь-що, що хоч якось може запобігти поширенню вірусу", - каже лікар Мертенс.

Ефективність масок, як і безліч інших питань, досі викликає багато дискусій у фахівців. Українські медики цікавилися у німецьких колег про нюанси знезараження приміщень, тестування, специфічні симптоми хвороби та показання для госпіталізації хворих. Такий обмін досвіду важливий в умовах, коли чіткий алгоритм дій досі не зрозумілий, коментує лікарка Жанна Мирончук. Вона розповідає кореспондентці DW нещодавній випадок, коли у їхньому місті декілька днів не могли розібратися, хто має лікувати жінку з підтвердженим COVID-19, у якої завмерла вагітність. "Довго почали з'ясовувати, хто їй має виписати направлення. З боєм пацієнтку скерували до опорної лікарні", - скаржиться медик. За її словами, злагодженість та організація роботи німецьких колег могла би стати гарним прикладом для різних ланок української медичної системи.