Коронавірус: чи сумісні жорсткі заборони з демократією?
Ліза Генель | Олександр Голубов
14 квітня 2020 р.
Обмеження пересування, свободи зібрань та віросповідання - у боротьбі з коронавірусом демократичні країни вдаються до безпрецедентних кроків. Але наскільки вони легітимні?
Німецька поліція контролює виконання обмежень на пересуванняФото: picture-alliance/dpa/P. Seeger
Реклама
Коли 23 січня влада Китаю повністю ізолювала 11-мільйонне населення мегаполісу Ухань, за кордоном на те, що відбувається, дивилися з подивом. Тоді ще ніхто не припускав, що через якихось кілька тижнів пандемія COVID-19 з такою ж силою вируватиме у Європі та США.
Нині через спалах коронавірусу масштабні обмеження запроваджені навіть у таких величезних містах, як Нью-Йорк, Мадрид і Берлін. Побут європейців і американців визначають карантин, заборони і заклики залишатися вдома. Багато хто тепер із заздрістю поглядає на Китай, де життя повільно повертається у звичне річище. В Ухані знову відкриваються магазини, а жителям міста дозволили виїжджати за його межі.
Чи означає це, що авторитарні країни, готові запроваджувати жорсткі обмежувальні заходи у стислі терміни, можуть впоратися з епідеміями хвороб на кшталт COVID-19 успішніше? Членкиня Австрійської академії наук, політологиня Тамара Егс (Tamara Ehs) так не вважає. Вона критикує авторитарні методи боротьби з коронавірусом навіть попри на їхню позірну ефективність. На її погляд, якби Китай від самого початку не приховував інформації про поширення вірусу, у такому жорсткому карантині не було б необхідності.
Проте стрімке поширення захворювання змушує і демократичні країни вживати надзвичайних заходів - наприклад, запроваджувати обмеження на пересування громадян, на свободу зібрань та віросповідання. 6 квітня віцепрезидентка Єврокомісії Вера Юрова зазначила, що 20 країн ЄС так чи інакше обмежили базові права своїх громадян у боротьбі з коронавірусом. На погляд Юрової, існує ризик того, що такі кроки можуть послабити демократію.
Церкви в Німеччині зачиненіФото: DW/S. Kinkartz
Тамара Егс, утім, відзначає, що серйозні обмеження свобод самі по собі не завжди є недемократичними. "Є критерії, за якими можна визначити, чи є захід виправданим: зокрема, чи служить він меті боротьби з вірусом і чи був він запроваджений з дотриманням належних процесуальних норм", - пояснює експертка. Отже, навіть суворий карантин цілком може вписатися в рамки демократії.
Рішення треба ухвалювати демократичним шляхом
Проблеми виникають лише в тому випадку, якщо політики починають зловживати режимом надзвичайного стану і запроваджувати обмеження в обхід законодавчої гілки влади. Як приклад Тамара Егс наводить так званий "великодній указ", який прагнуло видати австрійське міністерство охорони здоров'я. Нові правила дозволили б поліції без попереднього повідомлення перевіряти, чи не влаштовуються у квартирах великі сімейні свята на Великдень.
Настільки серйозне втручання в приватне життя може бути дозволене навіть в умовах демократії, проте для цього необхідна згода парламенту: одного рішення міністерства недостатньо, пояснює Егс. Утім, після протестів з боку опозиції та громадянського суспільства від "великоднього указу" в Австрії все ж вирішили відмовитися.
Коли очікується вихід з локдауну?
При цьому важливо, аби заходи влади у боротьбі з коронавірусом мали підтримку з боку громадянського суспільства, зазначає Тамара Егс. У перші два тижні після їх ужиття в австрійському публічному просторі практично не було чутно критичних зауважень. За останні кілька днів, однак, ситуація змінилася, і у ЗМІ все частіше починають звучати критичні голоси опозиції, розповідає експертка.
Водночас найбільша небезпека криється не в тому, що демократичні країни можуть стати на шлях авторитаризму, продовжує вона: "Мене більше турбує те, що через страх перед коронавірусом громадяни починають покладати ще більше надій на сильних лідерів і погоджуються на подальші обмеження своєї свободи".
При цьому будь-які заходи, ухвалені урядом в рамках боротьби з коронавірусом, мають бути обмежені в часі. У Німеччині, наприклад, уряд Анґели Меркель (Angela Merkel) досі не визначився з датою початку скасування обмежень і не представив стратегії виходу з локдауну. 7 квітня Німецька рада з етики закликала політиків до відкритої дискусії на цю тему. В іншому випадку уряд ризикує втратити довіру населення, наголосили в організації.
Життя після карантину: приклад китайського Уханю, який подолав епідемію
У китайському Ухані, де були зафіксовані перші випадки COVID-19, схоже, змогли побороти епідемію. Через три місяці після запровадження в місті скасували карантин. Як Ухань повертається до життя - у фотодобірці DW.
Фото: Reuters/A. Song
З Уханю тепер можна виїхати
У перші години після відкриття китайського Уханю 8 квітня - через 76 днів з моменту його ізоляції у зв'язку зі спалахом епідемії коронавірусу SARS-CoV-28 - близько 65 тисяч осіб виїхали з міста. Йдеться про тих, хто скористався залізницею й літаками. На світлині - пасажири на залізничному вокзалі Уханю.
Фото: Reuters
Перший потяг за 76 днів
Перший за кілька місяців потяг виїхав із 11-мільйонного адміністративного центру провінції Хубей о 0:50 за місцевим часом. Одночасно з цим були відкриті автомобільні шляхи із та до міста.
Фото: picture-alliance/dpa/Hpic
В Ухані скасували карантин
8 квітня влада Китаю зняла карантинні обмеження в Ухані. Місто з населенням понад 11 мільйонів осіб із 23 січня було повністю ізольованим від зовнішнього світу через виявлені в ньому випадки зараження коронавірусом SARS-CoV-2, що викликає небезпечне захворювання COVID-19. Ухань став містом, де почалася пандемія коронавірусу. На фото - поліція Уханю розбирає захисну загорожу.
Фото: Reuters/Al Song
Цифри, що вселяють надію
Влада міста стверджує, що в Ухані не фіксують нових випадків зараження коронавірусом. За офіційними даними, від початку епідемії в КНР одужали 93 відсотки інфікованих. Кількість тих, хто заразився, склала близько 82 тисяч осіб. Офіційний показник смертності від COVID-19 - чотири відсотки. Владу КНР критикують через замовчування масштабів епідемії і точної кількості хворих та померлих.
Фото: Getty Images/AFP/N. Celis
Справжній привід для радості
Ухань перебував в умовах суворого карантину більше двох місяців. З кінця березня влада почала поступово знімати обмеження. Нині ж усі здорові жителі Уханю можуть вільно пересуватися містом.
Фото: Reuters/Aly Song
Ухань повністю відновлює транспортне сполучення
Заборону на в'їзд до міста та виїзд із нього вже зняли. Почали курсувати потяги та літаки, також було відновлено міжміське автомобільне сполучення. Але поки все повернеться до нормального життя, ще має пройти певний час. На фото - дезінфекція залізничної платформи в Ухані для боротьби з коронавірусом.
Фото: AFP/STR
Поступово запускаються й виробничі потужності
Ухань - центр великого промислового регіону Китаю - провінції Хубей. За даними Forbes, до спалаху епідемії очікувалося зростання ВВП провінції на 7,5-7,8 відсотка. Ухань займав дев'яте місце за сукупністю економічних показників серед усіх міст КНР. Бізнес у місті був представлений широким спектром виробництв - від біомедицини до автозапчастин. Зараз воно має подолати наслідки епідемії.
Фото: AFP
Небезпека ще не минула
Попри скасування карантинних обмежень представник Державного комітету з питань охорони здоров'я Китаю Мі Фен заявив, що ймовірність відновлення епідемії коронавірусу в континентальній частині Китаю залишається відносно високою через завезення інфекції з-за кордону. Зафіксовано вже понад 700 подібних випадків.
Фото: Getty Images/AFP/H. Retamal
Зелений для всіх
Під час карантину пересування жителів Уханю було під тотальним контролем. Влада стежила за ними за допомогою QR-кодів, вбудованих у платіжну систему Alipay і соціальну мережу Wechat. Кожен користувач автоматично отримував статус здоров'я - зелений, жовтий або червоний. Тільки ті, хто мав зелений, могли залишити домівки та піти на роботу. Нині ж усі жителі Уханю нарешті отримали зелений статус.
Фото: Reuters/A. Song
У жителів Уханю з'явилась надія
Після скасування карантину в жителів Уханю, які першими зіткнулися зі смертельною небезпекою, знову з'явилася надія. Життя потихеньку повертається в нормальне річище. Але коронавірус продовжує стрімко поширюватися світом. І небезпека ще не минула.
Фото: picture-alliance/Xinhua/W. Peiquan
Хвилина мовчання на згадку про померлих
4 квітня мешканці Китаю вшанували пам'ять жертв COVID-19. На фотографії - китайські лікарі під час хвилини мовчання. В Ухані у грудні 2019 року було виявлено перший випадок захворювання. 11 січня Пекін офіційно заявив про першого хворого, який помер від наслідків коронавірусної інфекції. Усього, за даними китайської влади, від COVID-19 у континентальному Китаї померли понад 3 330 осіб.
Китайський лікар-офтальмолог Лі Веньлян був першим, хто забив на сполох у зв'язку з поширенням коронавірусу. Він повідомляв у соцмережах про випадки смертельно небезпечного захворювання. За що влада КНР його покарала. 1 лютого лікар і сам заразився коронавірусом і через тиждень помер від наслідків COVID-19. На фото - портрет лікаря і квіти у пам'ять про нього біля шпиталю в Ухані.
Фото: AFP
Потрібен час, аби прийти до тями
Усьому світові знадобиться час, щоб подолати наслідки пандемії коронавірусу. В Ухані і у всій провінції Хубей, за офіційними даними, нараховується найбільша в КНР кількість померлих від захворювання COVID-19. Кількість жертв коронавірусу в усьому світі сягнула понад 95 тисяч людей. Окрім Китаю, найбільше від пандемії постраждали США і Європа.
