1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Боррель ініціює санкції проти двох ізраїльських міністрів

Олег Соколенко | Ольга Журавльова
29 серпня 2024 р.

Головний дипломат ЄС Жозеп Боррель запропонував запровадити санкції проти міністрів нацбезпеки та фінансів Ізраїлю за "розпалювання ненависті". Вони закликали позбавити палестинців у Секторі Гази гуманітарної допомоги.

Верховний представник ЄС Жозеп Боррель
Жозеп Боррель засудив заяви двох ізраїльських міністрівФото: Kenzo TRIBOUILLARD/AFP

Верховний представник Європейського Союзу з закордонної та безпекової політики Жозеп Боррель запропонував запровадити санкції проти міністра фінансів Ізраїлю Бецалеля Смотрича та міністра національної безпеки країни Ітамара Бен-Ґвіра за "розпалювання ненависті" та "порушення прав людини".

Про це перед стартом саміту міністрів закордонних справ ЄС у Брюсселі в четвер, 29 серпня, повідомило інформаційне агентство dpa з посиланням на джерела.

Сам Боррель перед відкриттям зустрічі підтвердив журналістам, що "розпочав процедуру опитування держав-членів ЄС" щодо доцільності запровадження санкцій проти "деяких ізраїльських міністрів, які виступають з неприйнятними заявами, що розпалюють ненависть до палестинців, і пропонують речі, які явно суперечать міжнародному праву". Утім він не уточнив імена цих міністрів, передає міжнародна агенція Reuters.

Боррель пропонує заборонити Смотричу і Бен-Ґвіру в'їзд у ЄС

Смотрич і Бен-Ґвір закликали заблокувати постачання гуманітарної допомоги палестинцям у Секторі Гази, в якому Ізраїль проводить воєнну операцію проти ісламістського терористичного угрупування ХАМАС.

Бен-Ґвір розраховує таким чином спонукати ХАМАС здатися. Смотрич сподівається, що бойовики у такому разі звільнять ізраїльських заручників. Міністр фінансів Ізраїлю назвав таку блокаду Сектора Гази "моральною та виправданою", навіть якщо при цьому два мільйони його мешканців загинуть від голоду.

За даними dpa, cанкції, які Боррель пропонує запровадити проти Бен-Ґвіра та Смотрича, передбачають заморожування їхніх активів у Євросоюзі та заборону на в'їзд до ЄС.

Раніше також стало відомо, що Смотрич і Бен-Ґвір виступають категорично проти потенційного перемир'я з ХАМАСом. Сигнал про готовність до такого перемир'я, за даними американського телеканалу CNN, у середині серпня передав Ізраїлю через єгипетських і катарських посередників новий ватажок радикального угрупування Яхья Сінвар. 26 серпня Reuters повідомив, що переговори Ізраїлю та ХАМАСу в Каїрі завершилися безрезультатно.

Напад ХАМАСу на Ізраїль

7 жовтня 2023 року ХАМАС здійснив масштабний  напад на Ізраїль. Терористи завдали масованого ракетного удару по Ізраїлю, вторглися на його територію та влаштували там наймасовішу розправу над мирним населенням в історії сучасної ізраїльської держави. Її жертвами стали понад 1200 людей. Бойовики також захопили близько 250 заручників і вивезли їх до Сектора Гази.

Ізраїль у відповідь, реалізуючи право на захист, оголосив ХАМАСу війну. Ізраїльська армія (ЦАХАЛ) завдає масованих ударів по густонаселеному Сектору Гази, що знаходиться під контролем ХАМАСу, а також проводить там наземну воєнну операцію. За твердженням підконтрольних ХАМАСу служб охорони здоров'я, в Секторі Гази загинули близько 40 тисяч палестинців, поранені понад 91 тисяча, однак підтвердити ці дані за незалежними джерелами неможливо. Міжнародна спільнота критикує Ізраїль за складну гуманітарну ситуацію, спричинену бойовими діями.

За оцінкою Ізраїлю, в полоні у терористів ХАМАСу можуть залишатися понад сотня людей. 40 полонених, за цими даними, вже немає в живих. За час проведення воєнної операції ЦАХАЛ звільнив вісім живих заручників у Секторі Гази, а також провів кілька операцій з повернення десятків тіл загиблих бранців бойовиків.

Пропустити розділ Більше за темою
Пропустити розділ Топтема

Топтема

Пропустити розділ Більше публікацій DW