Чи змінить Brexit без угоди Великобританію до невпізнання, а королеві Єлизаветі ІІ доведеться керувати меншим королівством? Сьогодні до Сполученого Королівства крім Англії входять також Уельс, Шотландія та Північна Ірландія. Однак перспектива виходу зі складу Євросоюзу посилила незалежницькі настрої у Шотландії та Уельсі. А у Північній Ірландії через загрозу повернення прикордонного контролю з Республікою Ірландія дедалі частіше лунають голоси про об’єднання. Борис Джонсон уже відвідав усі ці три частини Сполученого Королівства і усюди на нього чекав досить прохолодний прийом. У нашому огляді - докладніше про настрої у кожному з регіонів.

Північна Ірландія

1921 року Ірландія отримала незалежність від Лондона. 120 років вона була частиною "Сполученого Королівства Великобританії та Ірландії". Незалежність далася ірландцям високою ціною боротьби, у якій поворотним моментом стало Великоднє повстання 1916 року. Однак шість графств Північної Ірландії, де більшість становлять протестанти, воліли зберегти єдність з британською короною. Католицька ж меншість виступала за об’єднану Ірландію. З 1960-х років протистояння між двома групами на півночі острова посилилося, доходило до озброєного протистояння та терактів. Ірландська Республіканська Армія (IRA) боролася проти британських військових. Багаторічний конфлікт зуміли владнати 1998 року завдяки "Страсноп'ятничній угоді", яка надихнула багатьох в інших куточках світу, де тривали незалагоджені конфлікти. Відтоді ж зниклі йперевірки на кордоні між Ірландією та Північною Ірландією.

І саме це вважають фундаментом успіху мирної угоди. Попередниця Джонсона на посаді Тереза Мей та Євросоюз домовилися, що цей кордон залишатиметься відкритим, аж до знайдення постійного рішення після Brexit. Північна Ірландія має бути частиною митного союзу з Ірландією і таким чином залишитися у ЄС. Цей компроміс відомий як "бекстоп" - тимчасове рішення для запобігання прикордонним перевіркам. Однак Борис Джонсон хоче тепер від цієї ідеї відмовитись, оскільки це б виокремлювало Північну Ірландію з-поміж інших регіонів єдиної суверенної держави. 

У Белфасті думки розколоті: республіканці закликають до об’єднання з Дубліном, а юніоністи залишаються вірними єдності Сполученого Королівства. "Страстноп'ятнична угода" передбачає, що Північна Ірландія може вийти зі складу Великобританії через референдум. Чи справді дійде до цього?

Шотландія

Бориса Джонсона освистали по прибутті до Единбурга, а голова шотландського уряду з досить широкими автономними повноваженнями Нікола Стерджен пригрозила Джонсону новим референдумом про незалежність у разі виходу Великобританії з ЄС без угоди. "Шотландію ігнорували упродовж всього процесу Brexit. Припиніть вести нашу країну до розколу", - закликала вона.

2014-го року шотландці висловилися проти незалежності на референдумі, але зараз, каже Стерджен, ситуація змінилася. Тоді б підтримка незалежності означала б для Шотландії автоматичний вихід із ЄС. Тепер же, навпаки, незалежність може дозволити їм бути у складі ЄС. У 2016-му більшість шотландців голосувала на референдумі проти Brexit. 

Однак на призначення нового референдуму про незалежність згоду має дати Борис Джонсон і уряд у Лондоні. Останні опитування свідчать, що шотландці готові на новому референдумі підтримати незалежність.

Уельс

У регіоні, який з 1282 року є частиною Королівства Англії, теж зростає невдоволення ситуацією. За опитуваннями, зараз кожен десятий мешканець Уельсу підтримує незалежність Кардіффа. Національний рух зародився тут близько 100 років тому. На останніх виборах представники націоналістичної партії "Plaid Cymru" отримали 4 місця у парламенті, а її очільник Адам Прайс пообіцяв, що і в Уельсі пройде референдум про незалежність у разі Brexit без угоди і додав, що "це Лондон, а не Брюссель зрадив валлійців". Особливо тут стривожені перспективами сільського господарства та припиненням європейських субвенцій у разі виходу країни зі складу ЄС. Хоча на референдумі 2016 року Уельс, на відміну від Шотландії, голосував за вихід зі складу ЄС. 

Наскільки реальною є загроза єдності Сполученого Королівства? Поки що точно сказати важко, коментує соціологиня Кеті Хейворд з Королівського університету Белфаста. "На обрії ще не проглядається необхідна для цього більшість, але у разі Brexit без угоди - можливо все. Динаміка зростає", - сказала вона у коментарі телеканалу France24.