Британський уряд призначив "міністра з вакцинації"
Микола Кондратенко
28 листопада 2020 р.
Уряд Великобританії призначив нового міністра, який опікуватиметься підготовкою програми масової вакцинації населення країни від коронавірусу.
Реклама
Британський уряд призначив молодшого міністра з питань бізнесу Надхіма Захаві на нову міністерську посаду, на якій він відповідатиме за підготовку програми масової вакцинації населення країни від коронавірусу. Про це йдеться у повідомленні британського уряду, оприлюдненому в суботу, 28 листопада, передає агентство новин Reuters.
За словами прем'єр-міністра Великобританії Бориса Джонсона, Захаві курируватиме найбільшу програму з вакцинації в країні за десятиліття. Захаві на новій посаді звітуватиме перед міністром охорони здоров'я Меттом Хенкоком. Він збереже також свою посаду молодшого міністра з питань бізнесу.
У заяві британського уряду зазначається, що це призначення носить тимчасовий характер, а термін дії повноважень поки визначено до літа 2021 року.
За даними агентства АР, на даний час британський регулятор у сфері лікарських засобів перевіряє не безпечність та ефективність дві вакцини - спільну розробку від Pfizer та BioNTech, а також вакцину, розроблену компанією AstraZeneca спільно з Оксфордським університетом. Як повідомляє видання The Guardian, у разі схвалення вакцини від Pfizer й BioNTech перші поставки до британських лікарень можуть надійти вже після 7 грудня.
За планами британської влади, першими будуть вакциновані медичні працівники та ті, хто перебуває у будинках для літніх людей. Після них вакцини отримають люди похилого віку, яким понад 80 років.
На даний час Великобританія вже замовила 40 мільйонів доз вакцини Pfizer/BioNTech, що достатньо для щеплення 20 мільйонів людей, і 100 мільйонів доз вакцини AstraZeneca.
Загалом уряд Великобританії готовий закупити до 355 мільйонів доз вакцини у семи різних виробників, аби мати можливість вакцинувати якомога більше з 67 мільйонів жителів країни.
Вакцина від коронавірусу: що потрібно знати про щеплення з Німеччини і США (11.11.2020)
04:59
Як Європа бореться з другою хвилею коронавірусу
Друга хвиля коронавірусу, що охопила Європу восени, виявилася масштабнішою за першу. Як європейські країни намагаються впоратися з різким сплеском кількості заражень COVID-19 - у фотогалереї DW.
Фото: Christian Ohde/Imago Images
Європу накрила друга хвиля коронавірусу
З настанням осені кількість нових випадків заражень коронавірусною інфекцією стрімко зросла: до початку листопада в багатьох країнах Європи щодня фіксували десятки тисяч випадків. На тлі сплеску захворювань на COVID-19 дедалі більше країн знову почали запроваджувати різні обмеження, намагаючись таким чином загальмувати поширення коронавірусу й запобігти колапсу системи охорони здоров'я.
Фото: Getty Images/AFP/P. Pardo
Німеччина: м'який локдаун
На початку листопада в Німеччині зафіксували новий рекорд кількості заражень - добове зростання інфікованих SARS-CoV-2 сягнуло вище позначки в 20 тисяч. З 2 листопада в країні запровадили м'який локдаун. Канцлерка Німеччини Анґела Меркель закликала жителів країни з розумінням поставитись до необхідності запроваджених таких заходів. До середини листопада добові показники почали зменшуватись.
Німеччина: клуби й спортзали зачинені, ресторани працюють тільки на виніс
М'який або частковий локдаун у Німеччини переважно торкнувся сфери дозвілля й розваг: клуби та дискотеки так і не відкривалися ще з весни, тепер до них, як і навесні, додалися спортзали й театри; ресторанам, кафе й барам дозволено торгувати тільки на виніс. Школи й дитячі садки надалі працюють. Обмеження діятимуть щонайменше до кінця листопада.
Фото: Oliver Berg/dpa/picture alliance
Маски: незмінний атрибут осіннього гардеробу
Крім соціального дистанціювання, в Німеччині й надалі роблять ставку також на обов'язкове носіння захисних масок. У багатьох німецьких містах їх тепер треба носити не тільки в громадському транспорті, але й на вулицях з великим скупченням людей. За порушення цього правила передбачені штрафи від 50 до 250 євро - залежно від федеральної землі.
Фото: Peter Kneffel/dpa/picture alliance
Україна: кіностудії й ресторанний бізнес бояться, що не переживуть "карантин вихідного дня"
Рівень добових заражень коронавірусом в Україні до середини листопада сягнув максимуму від початку пандемії, перевищивши 12 тисяч. У країні запроваджено "карантин вихідного дня": по суботах і неділях працюють тільки продовольчі крамниці, аптеки, транспорт і заправки. Ресторани й кафе можуть торгувати тільки на виніс. Ресторатори, представники кіноіндустрії та сфери торгівлі бояться за свій бізнес.
Фото: Viktoria Pryhid/DW
Росія: рекорди кількості заражень і летальних випадків
Добові показники приросту заражень коронавірусом у Росії до листопада перевищили 22 тисячі. 17 листопада в країну зафіксували рекорд летальності - від наслідків COVID-19 за добу померло 442 особи. Особливо складна ситуація в регіонах: ЗМІ пишуть про те, що в деяких лікарнях ліжка й розкладайки встановлюють у коридорах, для хворих бракує кисню, а на швидку допомоги слід чекати не один день.
Фото: Dmitry Feoktistov/Tass/dpa/picture-alliance
Австрія: жорсткий локдаун до 6 грудня
У боротьбі з коронавірусом уряд Австрії запровадив жорсткий локдаун. З 17 листопада до 6 грудня виходити з дому дозволяється тільки за нагальних потреб - наприклад, для відвідування продуктової крамниці й аптеки, поїздки на роботу, на прийом до лікаря. Дозволені також прогулянки й пробіжки. Всі магазини, за винятком супермаркетів, зачинені, аптеки, банки й автозаправки продовжують працювати.
Фото: Georges Schneider/Xinhua/imago images
Франція: хворих на COVID-19 відправляють на лікування в Німеччину
Франція перебуває на четвертому місці в світі за рівнем поширення коронавірусу. Від початку пандемії тут виявлено 1,9 мільйона заражень. Система охорони здоров'я перевантажена, деяких пацієнтів перевозять на лікування до ФРН. З кінця жовтня діє локдаун. Жителі мають щодня лише одну годину, щоб сходити в магазин, до лікаря й прогулятися в радіусі не більше одного кілометра від дому.
Фото: Jean-Christophe Verhaegen/AFP/Getty Images
Швеція: коронавірус став третьою за поширеністю причиною смерті
У першому півріччі 2020 року наслідки зараження коронавірусом стали третьою за поширеністю причиною смерті в Швеції. Близько 10 відсотків від загальної кількості померлих у країні пішли з життя через ускладнення від COVID-19, зазначається у доповіді міністерства охорони здоров'я.
Фото: picture-alliance/dpa/A. Farnsworth
Італія: обійми з батьками через пластикову штору
Італія входить до десятки країн, що найбільше постраждали від коронавірусу. Кількість заражень від початку пандемії перевищила мільйон. З листопада діє комендантська година. Територія Італії розділена на три зони ризику, в регіонах "червоної зони" - частковий локдаун. Багато притулків для старих зачинені для відвідування. В одному з них повісили пластикову штору, щоб люди могли обійнятися.
Фото: Centro residenziale per anziani/Domenico Sartor/REUTERS
Данія: жертвами коронавірсу стали норки
Уряд Данії розпорядився знищити всіх норок на фермах країни. Причина - у норок виявили коронавірус SARS-CoV-2, що зазнав мутацій. Він є заразним також для людей і знижує здатність до утворення антитіл. Данія є найбільшим у світі виробником хутра норки. У країні працюють 1139 норкових ферм, на яких загалом тримають близько 15-17 мільйонів норок.
Фото: Mads Claus Rasmussen/Ritzau Scanpix/REUTERS
Світло в кінці тунелю: вакцини від коронавурусу можуть з'явитись на початку 2021
Німецька компанія BioNTech та американська корпорація Pfizer 9 листопада оголосили про те, що розроблена ними вакцина продемонструвала ефективність у 90 відсотків. Через тиждень про 95-відсоткову ефективність своєї вакцини заявила американська Moderna. Ці компанії мають намір подати в США заявку про пришвидшену реєстрацію препарату. Є сподівання, що вже на початку 2021 року вакцина буде доступна.