Атомна зброя в обмін на гарантії безпеки - таку угоду Київ уклав з РФ та країнами Заходу. Тепер про ставлення українців до документа 1994 року запитають на всенародному опитуванні. Та що саме обіцяли Україні?
"Зелений чоловічок" на тлі української бази у Перевальному. Березень 2014-гоФото: Alexander Nemenov/AFP/Getty Images
Реклама
З легкої руки команди президента України Володимира Зеленського Будапештський меморандум, документ 1994 року, раптом повернувся у всеукраїнський дискурс. Це міжнародно-правове питання замикатиме п'ятірку запитань від українського президента на всенародному опитуванні 25 жовтня, і сформульовано наступним чином: "Чи потрібно Україні на міжнародному рівні підняти питання про використання гарантій безпеки, визначених Будапештським меморандумом?".
В Офісі президента України заявляють, що "актуалізація положень Будапештського меморандуму може допомогти нашій державі поновити втрачені за той час можливості, створивши значно міцніші переговорні позиції разом щодо Донецька, Луганська і Криму".
Запевняння чи гарантії?
Те, що Україна в недалекому минулому була ядерною державою і віддала атомну зброю в обмін на гарантії безпеки, на Заході донедавна знали лише експерти та деякі політики. Однак після анексії Росією Криму Київ постійно нагадує про так званий Будапештський меморандум, підписаний у столиці Угорщини 5 грудня 1994-го року на саміті Організації з безпеки та співробітництва в Європі (ОБСЄ).
Церемонія підписання угоди у Будапешті за участю президентів Білорусі, Казахстану, РФ, США і УкраїниФото: Marcy Nighswander/AP/picture-alliance
У його тексті США, Великобританія і Росія схвалили приєднання України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї, зобов'язуючись при цьому поважати її незалежність та "існуючі кордони". Такі ж меморандуми того ж дня підписали Білорусь і Казахстан. В англійському варіанті тексту використано слово "assurances", яке можна перекласти українською як "запевнення", "обіцянки".
Колишній посол США в Україні (1998-2000), експерт вашингтонського аналітичного центру Brookings Institution з питань ядерного роззброєння Стівен Пайфер у своїй статті 2014-го року так пояснював ці важливі семантичні нюанси. "Запевнення щодо безпеки подібні тим, які містяться у Будапештському меморандумі, не мають такої ж ваги, як безпекові гарантії НАТО, або гарантії обопільних безпекових угод, які США мають із Японією та Південною Кореєю... Проблема в тому, що дії Росії проти України дискредитували запевнення щодо безпеки", - писав тоді Пайфер.
Підписання Будапештського меморандуму завершило багаторічний процес переговорів між державами, що утворилися внаслідок розпаду Радянського Союзу, і провідними західними ядерними державами. Україна посідала в цьому процесі особливе місце. За даними київських джерел, в 1991 році вона успадкувала від СРСР 176 міжконтинентальних балістичних і понад 2500 тактичних ракет. Таким чином Україна стала третьою в світі ядерною державою, поступаючись лише США та Росії.
Кравчук: Україна не мала коштів на сервісне обслуговуванняФото: Reuters
Насправді ця ядерна міць була формальною, розповідав в інтерв'ю DW 2011 року експрезидент України Леонід Кравчук. "Всі системи управління ракетами, штаби були в Росії, чорна валізка з пусковою кнопкою була у президента Бориса Єльцина", - пояснив Кравчук. Україна могла зберегти ядерну зброю, але це коштувало б величезних грошей, визнав екс-президент. Хоча ракети-носії вироблялися на заводі "Південмаш" у Дніпропетровську (після декомунізації - Дніпрі - Ред.), ядерні боєголовки виготовлялися в Росії.
За іронією долі, підписував документ у Будапешті другий президент України Леонід Кучма - колишній гендиректор "Південмашу". Сам Кучма, виступаючи під час президентської конфереції у Єрусалимі у 2009 році, визнав, що його попереджали про порожність гарантій меморандуму відразу після його підписання. "Тодішній президент Франції Франсуа Міттеран сказав: "Синку, не вір цьому документу, тебе обмануть", - розповів Кучма.
За словами ж Леоніда Кравчука, в України просто не було грошей на те, щоб налагодити власне виробництво боєголовок і їхнє сервісне обслуговування: "Ми порахували, що це обійшлося б у 65 мільярдів доларів, а скарбниця була порожня". Україна на початку 1990-их переживала гіперінфляцію. Вечеря на двох у київському ресторані могла обійтися в кілька мільйонів купоно-карбованців.
Кучма: Міттеран попереджав мене про порожність документуФото: DW/E. Danejko
Тиск Заходу і формальні гарантії
Крім того, Захід чинив на Україну тиск, погрожуючи ізоляцією, розповів Кравчук. За його словами, це було пов'язано з тим, що розміщені на українській території ракети були націлені на США. Тому відмова від ядерної зброї була "єдиним можливим рішенням", запевнив екс-президент. Українські ракети були вивезені в Росію чи знищені. Київ у вигляді компенсації отримав фінансову допомогу зі США, пільгові поставки енергоресурсів з Росії, в тому числі паливо для АЕС, а також закріплені у Будапештському меморандумі гарантії безпеки. Втім, ці гарантії, як зазначив Леонід Кравчук, були формальними: "Механізм (санкцій у разі порушення. - Ред.) не прописали".
На це ж вказують і такі німецькі експерти, як Ґергард Сімон (Gerhard Simon) з Кельнського університету. "Там ніде не написано, що у разі порушення цього меморандуму однією державою решта застосують військову силу", - сказав у розмові з DW Сімон. Схоже оцінює ситуацію і німецький публіцист, експерт з питань України Вінфрід Шнайдер-Детерс (Winfried Schneider-Deters): "Угода не варта паперу, на якому вона написана".
Західні підписанти меморандуму поки що не прокоментували ініціативу Офісу президента. Однак на неї вже відгукнулися в Кремлі. Речник президента Росії Дмитро Пєсков у п'ятницю, 16 жовтня, заявив, що Москва готова вести переговори з Україною виключно в рамках Мінських угод.
Наслідки російської анексії для Криму
У березні 2014 року Росія анексувала український Крим. Як змінилося відтоді життя на півострові - у фотогалереї DW.
Фото: DW
Операція із захоплення
Бравий Путін на графіті і плакатах, а також російські прапори замість українських з'явилися в Криму після 27 лютого 2014 року, коли люди у військовій формі без відзнак зайняли будівлі Радміну і Верховної Ради АРК в Сімферополі, а відтак ключові об'єкти і українські військові частини. Операція РФ із захоплення Автономної Республіки Крим, що перебуває у складі України, пройшла всього за кілька днів.
Фото: DW/I. Worobjow
Під контролем російських військових
Нелегітимний референдум 16 березня 2014 роки змінив життя кримчан. Незважаючи на протести, в обхід Конституції України на голосування було винесено питання про зміну статусу Криму. Нова влада назвала незаконною передачу Кримської області з РРФСР до складу УРСР в 1954 році і підписала договір про входження до складу РФ. Більшість жителів Криму раділа, а на учасників протестів обрушилися репресії.
Фото: Reuters
Кримські татари поза законом
Від анексії Криму найбільше постраждали кримські татари. Репресії торкнулися всіх, хто вважає дії Росії незаконними. У 2016 році Меджліс кримськотатарського народу визнаний в РФ екстремістською організацією. Його лідерів переслідують, в будинках активістів не припиняються обшуки і арешти. Так було в 1944 році, коли їх як ворогів народу депортував з півострова радянський НКВС.
Фото: picture-alliance/dpa
"А дихати в Криму можна?"
Замість українських телеканалів, відключених у Криму з весни 2014 року, працює аналогове телебачення Росії. Незалежний кримськотатарський канал ATR, який виступав за цілісність України, мовить тепер з Києва, оскільки на півострові його діяльність заборонена. Під заборону потрапили й інші ЗМІ - "15 хвилин", "Lâle", "Крим. Реалії". "А дихати в Криму можна?" - запитують місцеві журналісти.
Фото: picture-alliance/AP Photo/A. Zemlianichenko
Як легально потрапити в Крим
Київ не визнає безконтрольний в'їзд в анексований Крим з Росії. Іноземці повинні спочатку в'їхати на територію України і тільки потім слідувати на півострів, інакше можна потрапити в українські списки нев'їзних. Потрапити до Криму можна через КПП на адміністративному кордоні з материковою Україною - пішки або машиною, інший транспорт тут не ходить. Для українців проїзд і прохід вільний.
Фото: DW/L. Grishko
Санкції за анексію
Євросоюз і США не визнали анексію Криму, не рекомендують своїм компаніям купувати там бізнес і нерухомість, а також торгувати з півостровом. А підприємства Криму не можуть продавати свою продукцію в ЄС і Америку. Через санкції у кримчан не працюють карти Visa і MasterCard і подорожчали кредити, тому що в Крим не поспішають приходити і великі банки Росії.
Фото: picture-alliance/Sputnik/A. Polegenko
Обіцяного чекають три роки
Ті, хто проголосував за Крим в складі Росії, чекають від Путіна виконання обіцянок: споруди Керченського моста, газопроводу, електростанцій і вирішення соціальних проблем. Поки ж доходи кримчан не встигають за зростанням цін і збільшенням вартості "комуналки". Але інформація про незадоволених рівнем життя і про локальні протести з'являється тільки в соцмережах і незалежних ЗМІ.
Фото: DW/R. Richter
Міст від друга Путіна
Будівництво моста через Керченську протоку, який з'єднає материкову частину РФ і Крим, ведеться в авральному режимі. Підряд на будівництво вартістю в 228 мільярдів рублів отримала компанія "Стройгазмонтаж" Аркадія Ротенберга - російського олігарха і друга Путіна. До грудня 2018 року планується звести 4 автомобільні смуги, а до грудня 2019 - 2 смуги залізниці і під'їзні шляхи до них.
Фото: picture-alliance/Tass/V. Timkiv
Чорний переділ
За 3 роки малий бізнес кримчан сильно постраждав від переділу власності на користь бізнесменів РФ. За даними "Крим. Реалії", кількість малих підприємств в 2016 році в порівнянні з 2014-м скоротилася з 15 до 1 тисячі. Проблеми можуть виникнути у власників земельних ділянок і будинків в прибережній зоні. Вони втратять землі, якщо кримські суди не визнають документи, видані до анексії півострова.
Фото: DW/A. Karpenko
Турбізнес зазнає збитків
У сезон в Криму працюють всі пляжі, Росія дозволила ввозити сюди продукти з України. Жителі, зайняті в обслуговуванні, сподіваються, що життя увійде в звичне русло. Але потік туристів за три роки скоротився майже на третину. Залізничне сполучення перервано, а літати на відпочинок без особливого комфорту - дорого. Через санкції ЄС в порти Криму не заходять круїзні пароплави з іноземцями.
Фото: DW/A. Karpenko
Золото кримських скіфів переїде в Київ
Не повернуться до Криму скарби місцевих музеїв - сотні золотих прикрас і зброя. У грудні 2016- го суд в Нідерландах ухвалив передати Києву цю унікальну колекцію з 550 артефактів, яка в дні анексії Криму подорожувала виставками Європи. У судовій постанові сказано, що подальшу долю експонатів виставки "Крим. Золото і таємниці Чорного моря" вирішить український суд.
Фото: picture-alliance/dpa/B. Maat
З паспортом Росії
З часу анексії Криму місцеві жителі можуть купувати SIM-карти для мобільників тільки з паспортом РФ. Але з виданими на півострові документом не дають візу в посольствах країн ЄС і США. У виграші опинилися кримські пенсіонери, що отримали паспорти РФ. Пенсія у них зросла до рівня російської, а пенсійний вік для жінок знизився з 60 до 55 років.