"Ми ще багато чого не знаємо - як і коли закінчиться війна, але можемо виходити з того, що санкції щодо Росії залишаться, як і обмеження на імпорт Євросоюзом енергоносіїв з РФ", - зауважив Ральф Фюкс (Ralf Fücks), відкриваючи експертну зустріч у Берліні.

Фюкс - один із засновників берлінського "Центру ліберальної сучасності" (Zentrum Liberale Moderne), який увечері 31 травня організував відкриту дискусію під назвою "Майбутнє російської економіки після війни". Учасники зустрічі, російські та німецькі експерти, сконцентрувалися на тому, що - попри поточний "туман війни" - можна сказати про перспективи економіки РФ вже сьогодні.

Читайте також: Андрій Мовчан: В економіці Росії розпочався катастрофічний спад

"Рівень 2013 року тепер так само недосяжний, як колись 1913-го"

Росію чекає набагато глибша рецесія, ніж пророкують ЦБ РФ та міжнародні організації, упевнений директор Центру досліджень постіндустріального суспільства Владислав Іноземцев. Діапазон падіння російського ВВП за підсумками поточного року Іноземцев оцінює в межах 14-18 відсотків, але й наступного року він очікує на скорочення економіки, не виключаючи, що така тенденція збережеться і до 2025 року. "Немає стимулів для зростання. Економіка РФ зростала за рахунок зростання споживання, в ній не спостерігалася індустріалізація в тому сенсі, в якому вона охопила, наприклад, Китай", - зауважив Іноземцев.

Головний прогноз економіста: Росія не повернеться до ВВП рівня 2008 або навіть 2013 року. "Як для СРСР довгий час недосяжним орієнтиром був 1913 рік, так тепер для РФ буде 2013, якого ми не досягнемо знову", - заявив Іноземцев. Це, на його думку, ціна за те, що Росія "взяла політичний курс на минуле", а влада "хоче й економіку підлаштувати під свій політичний стиль".

Росія, на його думку, зможе поступово знайти альтернативні західним ринки для своєї сировини, але не отримає в особі Китаю альтернативу Заходу в питаннях великих інвестицій і допомоги у високотехнологічному розвитку. "Китайська допомога прийде тільки у формі торгівлі. При цьому китайці ще й відмовлять у чомусь, наприклад, у запчастинах для західних літаків. Китайці ніколи не робили в Росію крупних інвестицій", - зазначив Іноземцев, додавши, що серйозні капіталовкладення з Китаю радше були винятком.

Читайте також: Збитки економіки України від війни перевищили 500 мільярдів доларів

Економіка РФ стане "примітивнішою"

За два-три, максимум чотири роки російська економіка зміниться і стане більш примітивною, зробив прогноз експерт берлінського фонду "Наука і політика" (SWP) Яніс Клуґе (Janis Kluge), який виступав наступним. "Просто неможливо мати високотехнологічну економіку з таким рівнем санкцій", - пояснив він. Основні зміни, які, на думку Клуґе, незабаром чекають на Росію, - це поява нових логістичних ланцюжків, падіння обсягів видобутку енергоносіїв з одночасним зростанням залежності держбюджету від продажу нафти, газу та іншої сировини, зростання імпорту готової продукції, а також зміцнення ролі держави в економіці.

У падінні економіки РФ буде безліч нюансів, які не вдасться виміряти звичайною статистикою, сказав Клуґе. "10 відсотків падіння ВВП не означають, що всі люди в країні втрачають по 10 відсотків. Влада намагатиметься компенсувати втрати, але тільки тим, хто є їхнім "ядерним" електоратом. Силовики не постраждають", - упевнений він.

До того ж, для розуміння нової ситуації має значення не лише зростання цін або падіння ВВП, а й те, що деякі товари та послуги просто зникнуть для росіян. "Ми не зможемо зобразити в цифрах падіння російської економіки, а такі речі принципово впливають на якість життя", - уточнив німецький аналітик. Втім, він визнав, що влада РФ "спробує зберігати відчуття нормальності якомога довше".

Дискусія торкнулася і майбутньої ролі західних компаній в економіці РФ. Клуґе не виключив, що після війни якась частина повернеться в Росію: "Є потужні стимули зсередини РФ для обходу санкцій - частина зовнішніх гравців піддасться на такі стимули. Росія перетвориться на велику сіру зону". Тіньовий бізнес та організована злочинність процвітатимуть, а багато послуг та товарів потраплятимуть на територію РФ нелегально, припустив німецький експерт.

Читайте також: Глава промисловців Німеччини: Не вся політика щодо Росії була помилковою

"За Siemens можна судити про настрої німецького бізнесу"

"Про швидке повернення до Росії не думає ніхто", - коментуючи настрої німецького бізнесу, наголосив виконавчий директор Східного комітету німецької економіки Міхаель Гармс (Michael Harms). І додав, що він спирається у твердженнях на спілкування з представниками ділових кіл ФРН: "Це надовго. Якщо навіть Siemens, який працював з 1852 року, йде, то це показник, за яким можна судити про весь німецький бізнес".

При цьому стрімкого колапсу російської економіки Гармс не очікує: грошей від продажу енергоресурсів, на його думку, вистачить на всі потреби, а економіка РФ, яка пережила за недавні десятиліття кілька криз, вміє до них пристосовуватися. "Чи означає це, що вона зможе компенсувати санкції - ні, абсолютно точно. Вона стагнуватиме і припинить бути сучасною. Мені особисто дуже шкода, адже я двадцять років присвятив тому, щоб російська економіка взяла курс на майбутнє", - зізнався Гармс.

Рівень адаптації економіки РФ до нових умов, за його словами, багато в чому залежатиме від того, як поведуться такі гравці, як КНР, Південна Корея, Туреччина. "Може, великі гравці не вестимуть бізнес з РФ, а от середнього розміру компанії можуть і ризикнути", - припустив Гармс. Але, як і Іноземцев, він упевнений, що китайський бізнес буде дуже обережним: "Китайці не інвестували, навіть коли умови були кращими. Згадаймо, наприклад, розробку спільного російсько-китайського цивільного літака. Крім заяв не було нічого!".

Читайте також: В Росії підрахували, що західні санкції торкнулись 86 відсотків компаній

Економіка РФ адаптується - за рахунок довкілля?

Нерайдужні перспективи розвитку російської економіки, описані експертами, доповнила не менш тривожним прогнозом журналістка-екологиня Ангеліна Давидова, яка виїхала з Росії та зараз співпрацює у Берліні з організацією Media in Cooperation and Transition.

Росія може перестати відігравати значну роль для ЄС як постачальник енергоносіїв, але вона нікуди не подінеться як четвертий у світі емітент СО2 і вкрай необхідна у боротьбі проти кліматичної кризи, що насувається. "Скорочення співробітництва у цій сфері не принесе нічого доброго нікому", - попередила Давидова. Вона побоюється, що під тиском санкцій російський бізнес лише посилить тиск на владу з метою зниження екологічних стандартів, що вже відбувається у сфері автомобілебудування.

"До недавнього часу РФ докладала зусиль для скорочення спалювання попутного газу. Тепер енергокомпанії знову вимагають дозволити спалювати попутний газ. Такі теми, як "зелена угода" ЄС, припинили бути фактором, на який орієнтуються російські компанії. Все це - погані новини для планети", - нарікала журналістка, яка багато років вивчає проблеми екології в Росії.

Читайте також: Коментар: ЄС має консолідуватися на тлі нафтового ембарго РФ

А що ж Захід? "Санкційний репертуар" майже вичерпаний

Крім прогнозів, експерти обговорили питання, чи чекає у майбутньому російську економіку подальше посилення економічного тиску з боку Заходу. "Санкційний репертуар тих штрафних заходів, які не дуже болючі для нас самих, добігає кінця, - констатував Яніс Клуґе. - Це загрожує проблемами: як реагувати на наступну "Бучу" або, наприклад, на новий наступ на Київ чи щось подібне?". Сьомий пакет санкцій щодо Росії буде меншим за обсягом, ніж шостим, вважає він.

Поки що європейці йдуть темпом нарощування санкцій, від якого менше страждають самі, але цей темп не визначається потребами України на фронтах, зазначив аналітик SWP. Найближчим часом важливішими будуть уже не санкції, а підтримка України, зокрема, постачання їй озброєнь. "Ними набагато адресніше можна вплинути на перебіг конфлікту, ніж санкціями", - зауважив Клуґе. Одночасно він закликав підвести межу під політикою "батога і пряника" щодо Москви: "Час пряників минув".

Проблема західних санкцій проти економіки РФ, погодився Іноземцев, полягає в тому, що, незважаючи на те, що їхня дія відчувається в Росії, "жодні з них не допомагають вижити Україні". У зв'язку з цим він висловив жаль, що ЄС замість ембарго не ввів, наприклад, штрафного мита на російську нафту, доходи від якої могли б бути спрямовані на підтримку Києва. "Україна - це центр конфлікту. Що буде з нею - куди важливіше, ніж те, що буде з Росією. Усі можливості мають бути розглянуті не лише з погляду завдання шкоди Росії, а й допомоги Україні", - підсумував Іноземцев.