У Німеччині є кілька великих будівельних об'єктів, зведення яких затягнулося на багато років. Причини в цього різні. Але результат завжди подібний: величезні витрати - іноді вдесятеро вище початкового кошторису. І відставання від початкового графіка будівельних робіт - часом на десятиліття.

Ось лише кілька прикладів німецьких довгобудів. Новий аеропорт Берліна: планувалося, що його будівництво займе п'ять років, але в підсумку знадобилося 14. Або головний залізничний вокзал Штутгарта, який через 16 років після початку робіт досі не добудовано. Або концертний зал Гамбурга - Ельбська філармонія: на її будівництво пішло дев'ять років замість трьох.

Ще один приклад: Кельнська опера. Вона відкрилася в 1957 році, всього через три роки після початку будівництва, і вважалася символом сучасної й демократичної Німеччини. У 2012 році було затверджено план ремонтних робіт, згідно з яким три роки мав тривати ремонт, а відкриття мало відбутися у 2015 році. Але через більш ніж 10 років після наміченої дати будівля, що включає в себе саму оперу, театр з двома сценами і дитячу оперу із своєю власною сценою, досі не відкрита.

Для оперної співачки Емілі Гіндрікс (Emily Hindrichs) 2015 рік став першим роком роботи в колективі Кельнської опери: "Тоді я думала: вони напевно швидко все зроблять. Я була оптимісткою". 10 років по тому Емілі так і не змогла виступити в цій будівлі - тільки на тимчасових майданчиках. І глибоко цим розчарована.

Із плануванням у Німеччині є проблеми?

Витрати на ремонт будівлі опери зросли з початково запланованих 250 мільйонів євро до 850 мільйонів. З урахуванням відсотків та витрат на тимчасові майданчики загальна сума становить 1,5 мільярда євро. "Є таке відчуття, ніби гроші кидають у бездонну діжку", - каже Гіндрікс.

Актор Андреас Ґрецінґер (Andreas Grötzinger) також пережив за ці 10 років найрізноманітніші відчуття: "Надія, відчай, гнів, але все більше злісна іронія, - розповідає він DW. - Нові дати відкриття оголошувалися знову і знову. Але так нічого й не сталося". Ґрецінґер досі не знає, чому реконструкція затягнулася так надовго. "Ніхто не знає, - каже він. - Ніхто не може точно сказати, що пішло не так. Це величезна, заплутана, дуже складна мережа причинно-наслідкових зв'язків".

Що пішло не так?

Юрґен Марк Фольм (Jürgen Marc Volm) керує реконструкцією Кельнської опери з 2024 року. Коли він очолив проєкт, ремонтні роботи вже відставали від графіка на дев'ять років. Тим часом Фольм вказує на масштаб і складність проєкту: 2000 приміщень, 58 різних компаній, 72 підрядника, а також 22 проєктні бюро. "Багато чого довелося виправляти, тому що дозволи видавалися неправильно, і виникали дефекти - як у плануванні, так і у виконанні", - розповів Фольм DW.

До цього додаються жорсткі рамки тендерного процесу, коли перевага часто надається тому, хто запропонує найнижчу ціну, а це часто найстійкіші компанії у фінансовому сенсі. "Кілька фірм збанкрутували, - пояснює Фольм. - Нам доводилося шукати нових підрядників, а їм - освоювати вже розпочатий проєкт, в якому постійно щось змінюється". Однак попри різноманітні труднощі в окремих випадках, Фольм вбачає в цілому повторювану закономірність: проблеми з комунікацією: "Ми дуже добре вирішуємо технічні проблеми, але не так добре вміємо вести комунікацію".

Кельнська опера - не єдиний такий приклад у Німеччині. По всій країні реалізація великих проєктів здійснюється з затримками. "У Німеччині з цим величезна проблема, - говорить президент Федерації німецьких платників податків Райнер Гольцнаґель (Reiner Holznagel). - Великі проєкти більше не реалізуються швидко, ефективно і відповідно до потреб. Колишній позитивний імідж Німеччини більше не відповідає дійсності".

Гольцнаґель вказує на безліч нормативних актів, які уповільнюють весь процес - від екологічних вимог до правил безпеки: "Будівництво в Німеччині дуже і дуже дороге, - каже він DW. - Але не тому, що матеріали дорогі або ми платимо такі високі зарплати, а тому, що в нас так багато нормативних актів. Вони вимагають величезних витрат грошей, часу і зусиль". Ситуація ще більше ускладнюється тим, що контроль за дотриманням всіх цих правил зазвичай здійснюється різними відомствами, департаментами або міністерствами.

Приклади довгобудів у німецькій історії

Кельнський оперний театр - не перший великий проєкт у цьому місті, який не могли добудувати дуже довго. Прецедент створив готичний Кельнський собор, одна з найбільш відвідуваних пам'яток країни, яка щорічно приваблює близько шести мільйонів відвідувачів. Будівництво Кельнського собору розпочалося у 1248 році. Коли у міста й церкви закінчилися гроші, занедбаний будівельний кран на вершині недобудованої вежі собору став символом Кельна на століття.

Лише через кілька століть, у 1880 році, собор нарешті добудували, оскільки його завершення розглядалося як національний проєкт - із заснуванням Німецької імперії в 1871 році численні невеликі королівства та князівства вперше об'єдналися в єдину німецьку національну державу. "На будівництво собору пішло 600 років", - з посмішкою говорить актор Андреас Ґрецінґер. - Сподіваюся, цього разу ми впораємося швидше".

Ще один приклад, але за межами Німеччини. У самому центрі Парижа, за 500 кілометрів на південний захід від Кельна, стоїть ще один знаменитий собор: Нотр-Дам-де-Парі. Його будівництво було завершено у 1345 році. Це сталося значно швидше, ніж у випадку Кельнського собору. І навіть сьогодні Нотр-Дам служить прикладом для наслідування.

Як вдалося відновити Нотр-Дам так швидко?

У 2019 році пожежа знищила більшу частину конструкції покрівлі Собору Паризької Богоматері. Незадовго після цього президент Франції Еммануель Макрон оголосив, що собор знову відкриють упродовж п'яти років. Так і сталося - вчасно і в рамках бюджету. Проєктом з військовою суворістю керував відставний армійський генерал Жан-Луї Жоржелен. "Він називав це "п'ятирічною битвою", - згадує Філіп Жост, який очолив будівництво після смерті Жоржелена і довів його до кінця. Ця спільна мета створила те, що Жост в інтерв'ю DW називає "духом Нотр-Даму".

"Ми працюємо разом, як одна велика родина", - сказав він керівникам усіх компаній, які брали участь у проєкті. Він також запевнив їх, що вони можуть розраховувати на його допомогу в разі виникнення будь-яких проблем. Жост був готовий до найгіршого. Майже чверть бюджету реконструкції була передбачена на випадок підвищення цін, непередбачені обставини та ризики, пов'язані з графіком. "Якщо ми витрачаємо гроші на швидке вирішення проблеми, то це добре вкладені кошти, - говорить він. - Це як пожежа, її потрібно загасити, перш ніж вона зможе поширитися".

Замість того щоб звинувачувати один одного, коли щось йшло не так, французи покладалися на довіру й комунікацію. І робила це невелика команда. Організацію з реконструкції Нотр-Дама, очолювана Жостом, створили спеціально для цієї мети. Вона ніколи не налічувала більше 35 співробітників. Жост і його команда витратили рік на пошук відповідних компаній. "Нам потрібні були найкращі, - гооврить Жост. - Найкращі не завжди найдешевші".

Читайте також: Собор Паризької Богоматері знову відчинає двері - і вражає

У результаті реконструкція обійшлася в 700 мільйонів євро і була завершена протягом п'яти років, як і обіцяли. Реконструкція ж Кельнського оперного театру обійшлася дорожче і зайняла набагато більше часу.

Уроки для Німеччини: немає плану "Б"

"Німеччині час зробити висновки з таких прикладів", - говорить президент асоціації платників податків Гольцнаґель. Якщо цього не відбудеться, виникне і політична проблема: "Коли я дивлюся на стан деяких мостів або доріг, не кажучи вже про потяги, то бачу в німецької держави величезну проблему, і можна зрозуміти, чому люди так сильно незадоволені".

За словами оперної співачки Емілі Гіндрікс, німцям також бракує гнучкості: "Тут часто панує впертість і негнучкість. Все працює приблизно так: ми склали план, і тепер все має йти точно за планом. Але немає жодного "плану Б", - зазначає Гіндрікс в інтерв'ю DW.

Актор Ґрецінґер додає, що Кельн десятиліттями ігнорував оперу й театр. Він проводить паралелі з рештою країни: "Німеччина так мало інвестувала у свою інфраструктуру, що проблеми стають величезними, коли їх нарешті починають вирішувати".

Чи є хороші новини? Відкриття Кельнської опери заплановано на осінь 2026 року. Для Емілі Гіндрікс це стане емоційним моментом: "Коли я нарешті зможу там співати, це буде як повернення додому. Я чекала цього всі ці роки".

Читайте також: Знайти соціальне житло в Німеччині - як виграти в лотерею