Бундестаг вимагав "Тауруси" для України. Чи все ж таки ні?
Михайло Бушуєв | Данило Білик
22 лютого 2024 р.
Депутати Бундестагу проголосували проти резолюції опозиції ФРН з вимогою поставити ракети Taurus Україні, але схвалили резолюцію коаліції про розширення допомоги Києву. Однак там ці ракети не згадано. І що тепер?
Реклама
Так поставить Німеччина Україні крилаті ракети Taurus чи ні? Питання не було остаточно знято і в четвер, 22 лютого, коли в німецькому Бундестазі відбулися дебати напередодні другої річниці масштабного нападу Росії на Україну. На порядок денний депутати винесли відразу дві резолюції із закликом до уряду ФРН збільшити допомогу Україні.
В одній із них, яку представив опозиційний блок ХДС/ХСС, однозначно містилася вимога постачання ракет Taurus, а сам проєкт резолюції називався "Про справжню зміну епох у зовнішній політиці та політиці безпеки ФРН". "Україна все ще не отримує в повному обсязі необхідні боєприпаси та іншу військову допомогу, щоб ефективно відбити російську військову агресію", - заявив, коментуючи цей документ, голова фракції ХДС Фрідріх Мерц (Friedrich Merz).
Реклама
Два проєкти резолюції - у чому відмінності?
Спочатку на голосування було поставлено проєкт резолюції опозиційного блоку ХДС/ХСС, і Бундестаг відхилив його більшістю голосів. Пояснюючи, чому Соціал-демократична партія Німеччини (СДПН) виступає проти, один із депутатів від цієї політичної сили Йорґ Нюрнберґер (Jörg Nürnberger) заявив, що опозиція своєю пропозицією, на його думку, ставить інтереси партії та внутрішньополітичної боротьби вище за інтереси країни: "Це суто партійна критика, на ваш випад ми відповімо відмовою. Спочатку країна, потім партія, і тільки потім особисті інтереси", - підсумував Нюрнберґер.
Зелені, аргументуючи свою відмову, звинуватили консерваторів у нечесності та, на їхню думку, несправедливій критиці дій уряду, яку було включено до проєкту резолюції. "Хоча і для мене самої зміни відбуваються часом занадто повільно, але те, як ви зображуєте ситуацію, начебто нічого не робиться, це хамство", - заявила з трибуни Бундестагу Сара Нанні (Sara Nanni) з партії "Союз-90/Зелені".
Відкрито з депутатів правлячої коаліції за проєкт резолюції опозиції проголосувала лише голова комітету Бундестагу з оборони Марі-Аґнес Штрак-Ціммерманн (Marie-Agnes Strack-Zimmermann), представниця партії лібералів (ВДП). Вона додала, що зробила це саме тому, що в цьому документі міститься пряма вимога до уряду ФРН поставити Києву крилаті ракети Taurus. "Я не хочу, аби мені одного дня закинули, що в правильний момент я не вчинила правильно", - зазначила вона.
Якщо немає слова Taurus, або Вгадай слово з шести літер
Але пізніше того ж дня Бундестаг ухвалив іншу резолюцію - ту, яку паралельно розробили депутати трьох партій, що входять до коаліційного уряду ФРН - СДПН, Зелених та ВДП. У ній ідеться про необхідність розширити експорт озброєнь в Україну, зокрема "додаткових необхідних систем далекобійних озброєнь та боєприпасів". У цьому ж документі говориться про те, що цей крок допоможе забезпечити "цілеспрямовані удари по стратегічно важливих цілях далеко в тилу російського агресора", але саме слово Taurus у ньому не фігурує. У німецьких військових експертів немає припущень, що ще може ховатися за цим визначенням, крім, власне, ракет Taurus. Навколо цього слова з шести літер, відсутнього у проєкті резолюції, і розгорнулася полеміка.
Міністр оборони ФРН Борис Пісторіус (Boris Pistorius), який прийшов на дебати в Бундестаг, відкрито зізнався, що "не знає", чи має документ на увазі постачання саме крилатих ракет. Пісторіус лише перенаправив запитання до авторів резолюції. І щонайменше тричі депутатам від партій правлячої коаліції, які виступали з трибуни, поставили одне й те саме запитання - про те, як вони розуміють текст своєї ж резолюції: містить він вимогу поставити крилаті ракети Taurus Україні чи ні? "Необов'язково", - відповіла Ґабріела Гайнріх (Gabriela Heinrich) від соціал-демократів, мовляв, текст можна по-різному інтерпретувати, але "факт полягає в тому, що ми тут не провели жодних червоних ліній", додала вона.
Спроби депутатів пояснити відсутність ракет у резолюції
"Я за поставку, але вирішувати має федеральна рада з безпеки (уряду ФРН. - Ред.)", - відповіла депутатка від Зелених Аґнєшка Бруґґер (Agnieszka Brugger). За постачання ракет виступив і її колега по партії Робін Ваґенер (Robin Wagener). Депутатам опозиційних партій він дорікнув у "несерйозній" концентрації на "одній системі озброєнь", тоді як резолюція партій правлячої коаліції, на його думку, вимагає у принципі значного розширення допомоги Україні. "Ми задаємо стратегічний напрямок для уряду", - додав Робін Ваґенер.
"Я хотів би дізнатися у канцлера, чому ми не поставляємо Taurus?"
Кульмінацією полеміки 22 лютого став випад заступника голови фракції ХДС у Бундестазі Йоганна Вадефуля (Johann Wadephul) проти канцлера, якого він звинуватив у тому, що той занадто рідко з'являється на публіці та не пояснює своїх рішень. "Що ще має статися, щоб канцлер особисто прийшов на дебати? Я б хотів дізнатися у нього, в чому ж причина, чому ми не поставляємо Taurus? Ніхто цього не знає. Ми не отримали щодо цього раціонального пояснення. Якщо було так важливо викреслити Taurus із резолюції, значить, уряду важливо їх не постачати. Але суспільство має право знати, чому цього не відбувається. Цієї відповіді ми чекаємо від канцлера", - заявив у своїй промові Вадефуль. Не всі помилки минулого можна виправити, самокритично визнав він, побічно відповідаючи тим самим на закиди на адресу блоку ХДС/ХСС, які пролунали в Бундестазі, за рішення, ухвалені за роки правління Анґели Меркель (Angela Merkel), "але в історичній ситуації треба зробити правильний крок".
У підсумку, відхиливши резолюцію опозиції зі словом Taurus, 382 депутати проголосували за резолюцію з вимогою розширити допомогу Україні, але без згадки цих ракет. 284 депутати були проти - так проголосували передусім депутати Лівої партії, "Союзу Сари Ваґенкнехт", що відколовся від неї, і партії "Альтернатива для Німеччини", представники яких під час дебатів вимагали насамперед більших дипломатичних зусиль і мирних перемовин із Москвою. Ніхто з них не уточнив, як саме вони уявляють собі мирні ініціативи в сьогоднішній ситуації.
Чи здійснюватиме достатній тиск на уряд ФРН вимога депутатів про розширення допомоги Україні, включно з системами "далекобійних озброєнь", які забезпечать " цілеспрямовані удари по стратегічно важливих цілях далеко в тилу російського агресора"? Після дебатів у Бундестазі склалося відчуття, що й самі депутати цього не знають.
Може вражати бункери: на що здатні ракети Taurus
02:03
Яку зброю Україна отримує від Заходу
Україна вперше отримає від Німеччини гелікоптери Sea King Mk41. Західні країни вже надали Києву військову допомогу на мільярди доларів - від танків Leopard до ракет ATACMS. Про деякі види західної зброї - галерея DW.
Фото: Wolfgang Minich/picture alliance
Черговий літак із військовою допомогою Україні
Від початку вторгнення Росії в Україну постачання озброєнь Києву здійснили вже понад два десятки держав - від Австралії до США. І йдеться не тільки про амуніцію, стрілецьку та нелетальну зброю, а й про важкі системи та бронетехніку. DW - про деякі з них.
Фото: Kacper Pempel/REUTERS
Гелікоптери Sea King Mk41
ЗСУ вперше отримають від Німеччини шість багатоцільових гелікоптерів Sea King Mk41, необхідне оснащення і запасні частини до них, повідомило міноборони ФРН. Українські військові пройдуть відповідний курс навчання.
Фото: Wolfgang Minich/picture alliance
Далекобійні ракети ATACMS
ATACMS - це оперативно-тактичний балістичний ракетний комплекс виробництва американської компанії Lockheed Martin. Ці ракети можуть нести як унітарні боєголовки, так і касетні елементи ураження. ATACMS здатні вражати цілі на відстані до 300 км. Як повідомляється, Київ отримав базову версію ATACMS - MGM-140A ATACMS Block 1 (M39), яка здатна уражати цілі в діапазоні від 25 до 165 кілометрів.
Фото: U.S. Army/Avalon/Photoshot/picture alliance
Бойовий танк Leopard 2A6
Німецький Leopard 2A6 оснащений 120-мм гладкоствольною гарматою, двома кулеметами, один з них працює в парі з гарматою, другий розрахований на враження цілей у повітрі. На танку можна встановити ПТРК. Екіпаж - чотири особи. Вага з повним боєкомплектом становить понад 60 тонн, швидкість - до 72 км/год, потужність - 12-циліндровий дизельний двигун - 1500 к.с., бак - 1160 літрів.
Фото: Martin Meissner/AP Photo/picture alliance
Бойова машина піхоти Marder
БМП Marder Україна отримує від Німеччини. Місткість БМП - 10 осіб. Озброєння - швидкострільна автоматична 20-мм гармата й спарений з нею кулемет калібру 7,62 мм. На башті можуть встановлюватися ПТРК Milan та гранатомети. Для захисту бійців від зброї масового ураження БМП оснащена вентиляційною системою. БМП здатна долати водні перешкоди завглибшки до двох мерів.
Фото: BeckerBredel/IMAGO
БМП М2 Bradley
M2 Bradley - головна американська БМП. Вона поєднує хороший захист, потужне озброєння й дуже хорошу систему спостереження й керування вогнем, яка включає режим зі швидкого пошуку й ураження цілей командиром. Завдяки цій системі та далекобійному протитанковому ракетному комплексу TOW ця БМП вважається дуже серйозним протитанковим засобом. Перша партія відправлена в Україну в січні 2023 року.
Фото: Baderkhan Ahmad/AP Photo/picture alliance
Зенітна самохідна установка Gepard
Перші німецькі зенітні самохідні артилерійські установки Gepard прибули до України ще в серпні 2022 року. САУ Gepard здатна вражати цілі, що летять на висоті до трьох кілометрів, на дистанції до чотирьох кілометрів. Комплекс має дві швидкісні гармати Oerlicon KDA калібру 35 мм швейцарського виробництва й два радари, які розпізнають ціль на відстані 15 кілометрів.
Фото: Thomas Imo/photothek/IMAGO
Бойовий танк Challenger 2
Танки Challenger 2, що їх Україна отримала від Великобританії, оснащено 120-мм нарізною гарматою, боєкомплектом - 52 снаряди. Дальність стрільби - до дев'яти кілометрів. На танку встановлено два кулемети. Challenger 2 - один з найважчих танків з вагою до 75 тонн. До корми підвішуються баки зі запасним пальним. На танку встановлені дизельні двигуни потужністю 1200 к.с., запас пробігу - 450 км.
Фото: Tomasz Waszczuk/PAP/epa/dpa/picture alliance
Зенітно-ракетний комплекс IRIS-T SLM
Перший комплекс IRIS-T SLM Німеччина передала Україні в жовтні 2022 року. Три будуть надійдуть у 2023 році. Це одна з найсучасніших систем ППО. Її можна використовувати для захисту від крилатих ракет, безпілотників, літаків і гвинтокрилів, що перебувають на висоті до 20 км й на відстані до 40 км. Бундесвер поки що не має на озброєнні цієї системи ППО. IRIS-T SLM коштує близько 145 мільйонів євро.
Фото: Diehl Defence
Головний бойовий танк США M1A2 Abrams
Танки Abrams, що їх Україна отримала від США, оснащені гладкоствольною 120-мм гарматою, двома 7,62-мм кулеметами та 12,7-мм кулеметом. На бортах башти встановлені гранатомети. Танк оснащено газотурбінним двигуном потужністю 1500 к.с.. Швидкість - 72 км/год по асфальту й 48 км по бездоріжжю. Обсяг баку для пального - майже дві тонни.
Фото: Daniel Karmann/dpa/picture alliance
Буксирована гаубиця М777
Розроблену у Великобританії гаубицю калібру 155 міліметрів було взято на озброєння у 2005 році, а її перше бойове застосування відбулося у війні в Афганістані. Може стріляти керованими снарядами, ефективна дальність стрільби сягає 40 кілометрів. В інтенсивному режимі може зробити до п'яти пострілів за хвилину. Вперше про постачання М777 Україні було оголошено в квітні 2022 року.
Фото: U.S. Air Force/ZUMAPRESS/picture alliance
Танки Т-72
Наймасовіший танк другого покоління було взято на озброєння в Радянському Союзі у 1973 році. Лише в СРСР та Росії було вироблено понад 30 тисяч цих танків. Різні їхні модифікації випускалися у Югославії, Польщі, Чехословаччині, Індії. Досі використовується арміями чотирьох десятків держав. Від початку війни Україна отримала від Польщі, Словенії та Чехії кілька сотень танків Т-72.
Фото: Jaroslav Ozana/CTK/dpa/picture alliance
Реактивна система залпового вогню БМ-21
Взята на озброєння в СРСР у 1963 році й використовується досі. Залп - 40 снарядів, найбільша дальність стрільби - 42 кілометри. РСЗВ стоїть на озброєнні кількох десятків країн Європи, Азії, Африки та Латинської Америки. У квітні 2022 року стало відомо про те, що Польща передала Україні 20 таких систем.
Фото: Serhii Nuzhnenko/REUTERS
Зенітно-ракетний комплекс С-300
Поставлений на бойове чергування в СРСР 1979 року зенітно-ракетний комплекс (ЗРК) С-300 здатний вражати балістичні та аеродинамічні цілі на різних висотах та на дальності до 200 кілометрів. Призначений для захисту великих промислових та адміністративних об'єктів, військових баз та пунктів управління. У квітні 2022 року про постачання С-300 Україні заявила Словаччина.
Фото: picture alliance/Russian Look/V. Savitsky
Самонавідні ракети класу "повітря-земля" Brimstone
Розроблені для британських ВПС високотехнологічні ракети Brimstone було взято на озброєння у 2005 році. Активна радіолокаційна головка самонаведення дозволяє з великою точністю вражати цілі, що рухаються, а тандемний принцип устрою бойової частини ефективний проти сучасних типів броні. На фото - британський літак Eurofighter Typhoon із ракетами Brimstone.
Фото: picture-alliance/Photoshot
Самохідна артилерійська установка PzH 2000
Німецька самохідна артилерійська установка (САУ) PzH 2000 є однією з найсучасніших САУ у світі, що поєднує в собі живучість, мобільність і високу скорострільність. У боєкомплекті 60 снарядів. Дальність вогню - до 50 кілометрів.
Фото: Philipp Schulze/picture alliance
Реактивна система залпового вогню RM-70 Vampire
Модернізований варіант чехословацької версії радянської реактивної системи залпового вогню "Град". Може також використовуватися для дистанційного мінування місцевості. Забезпечена броньованою кабіною для захисту екіпажу та цифровою системою керування вогнем, що дає змогу зменшити час від виявлення цілі до її знищення. Понад 20 таких установок Чехія передала Україні в середині квітня 2022 року.
Фото: Jaap Arriens/NurPhoto/picture alliance
Самохідна артилерійська установка CAESAR
Самохідна артилерійська установка (САУ) CAESAR розроблена французькою компанією GIAT Industries. САУ CAESAR представляє собою 155-мм гармату-гаубицю, встановлену на вантажівці. Дальність вогню - до 42 км. САУ CAESAR здатна використовувати всі типи 155-мм снарядів НАТО. Самохідні артилерійські установки CAESAR застосовуються в Україні для відбиття російської агресії з весни 2022 року.
Фото: Sameer al-Doumy/AFP/Getty Images
Буксирована гаубиця FH70
Спільний проект ФРН, Великобританії та Італії. У порівнянні з М777 FH70 - застаріла артилерійська система, але завдяки автоматизованому завантаженню снарядів може робити постріли що 10 секунд. Максимальна ефективна дальність вогню близько 30 кілометрів. Досі перебуває на озброєнні армій Великобританії, Італії, ФРН та інших країн. Про передачу FH70 Україні оголосила Італія.
Фото: Morio Taga/dpa/picture alliance
Бойові безпілотники Switchblade
Узятий на озброєння у 2012 році баражувальний тактичний боєприпас Switchblade призначений для знищення живої сили та броньованих цілей. США обіцяли передати Україні понад 700 таких дронів. У травні 2022 року з'явилися перші свідчення використання Switchblade українськими військовими. Крім того, стало відомо про готовність США передати Києву 120 нових тактичних безпілотників Phoenix Ghost.
Фото: AeroVironment/abaca/picture alliance
Реактивна система залпового вогню HIMARS
Універсальна артилерійська система на базі автомобіля. Може використовувати шість реактивних снарядів або одну оперативно-тактичну балістичну ракету ATACMS. Також може застосовуватися для запуску зенітних ракет. Використовувалася США в Афганістані та Сирії. Про початок постачання HIMARS в Україну США оголосили в квітні 2022 року.
Фото: Getty Images/J. Pix
Далекобійна ракета Storm Shadow
Storm Shadow - високоточна крилата ракета великої дальності повітряного базування спільної британсько-французької розробки компанії MBDA. Дальність ураження - приблизно 250 км. Ракета здатна нести боєприпас вагою у приблизно 450 кілограмів. Storm Shadow вважають особливо ефективними проти бункерів і логістики. За словами експертів, під Storm Shadow в Україні переобладнали винищувачі МіГ-29.