Європейські союзники України за підсумками грудневих переговорів у Берліні запропонували створити "багатонаціональні сили" для забезпечення потенційної мирної угоди між Києвом і Москвою. Очолювані Європою сили можуть бути сформовані за рахунок "зацікавлених країн" у рамках "Коаліції охочих" за підтримки США, йдеться в заяві союзників.

Ідея полягає в тому, аби багатонаціональні сили сприяли "відновленню Збройних сил України, забезпеченню безпеки українського повітряного простору та підтримці безпеки на морі, зокрема шляхом проведення операцій на території України". У документі не уточнюється чисельність цих сил і з яких країн будуть військові. Однак сам факт досягнення домовленості вже призвів до відновлення в Німеччині дискусії про можливе відправлення в Україну сил Бундесверу.

Мерц не відповів на запитання про участь Бундесверу в можливій місії в Україні

Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц (Friedrich Merz) в інтерв'ю другому каналу німецького телебачення ZDF, яке вийшло 16 грудня, ухилився від прямої відповіді, чи означає досягнута домовленість також участь у місії в Україні солдатів Бундесверу. Мерц лише наголосив, що до "Коаліції охочих" входять не лише європейські країни, а й, наприклад, Австралія та Канада. "І коли справа дійде до цього (розміщення багатонаціональних сил. - Ред.), з Росією буде досягнуто угоду про припинення вогню", - сказав Мерц.

Відповідаючи на ремарку ZDF про те, що Кремль відкидає можливість розміщення іноземних військ в Україні, Мерц зауважив: "Путін говорив "ні" багатьом речам. У якийсь момент йому доведеться сказати "так", коли мова зайде про припинення цієї війни. Саме цей період після її завершення ми зараз обговорюємо, і Україні потрібен захист на цей час". Пізніше, відповідаючи в Бундестазі на запитання про участь німецьких військових у можливій місії, Мерц сказав: "У цьому світі є питання, на які не так легко знайти відповідь, як це може здаватися. І це одне з них". 

Прессекретар Кремля Дмитро Пєсков, коментуючи нові домовленості європейців щодо своїх військ в Україні, натякнув на готовність до переговорів. "Щодо іноземних військових контингентів на території України наша позиція добре відома. Вона формулювалася і президентом, і на інших робочих рівнях. Вона добре відома, абсолютно послідовна, зрозуміла. Але знову ж таки, це предмет для обговорення", - сказав він 17 грудня.

Бундесвер в Україні? Пісторіус закликав не поспішати з подіями

Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус (Boris Pistorius) назвав пропозиції щодо багатонаціональних сил в Україні "загалом хорошими", але наголосив, що особисто не брав безпосередньої участі в їх розробці. Міністр привітав зобов'язання європейців щодо розподілу відповідальності та зазначив при цьому, що розвиток подій і опрацювання деталей залежать як від реакції Вашингтону, так і Москви.

Говорити про конкретні плани участі солдатів Бундесверу зарано, продовжив Пісторіус, оскільки відкритими залишаються надто багато питань: під чиїм командуванням можуть бути розгорнуті сили, що саме відбуватиметься на місці, де і в яких рамках.

Голова комітету Бундестагу з оборони вважає відрядження Бундесверу можливим

Голова комітету Бундестагу з оборони Томас Ревекамп (Thomas Röwekamp), який раніше вже допускав відправлення німецьких військових в Україну, залишився при своїй думці й після досягнутих у Берліні домовленостей. Політик з Християнсько-демократичного союзу (ХДС) - партії, котра входить до правлячої коаліції в Німеччини, - назвав "можливим" відрядження німецьких солдатів у складі "багатонаціональних сил".

"Стійкий мир в Україні потребуватиме чіткої прихильності політиці безпеки. Тому Німеччина має брати участь у багатонаціональній місії шляхом відрядження особового складу та техніки", - сказав Ревекамп. Він додав, що при цьому не очікує постійної присутності великих підрозділів Бундесверу для "контролю за дотриманням режиму припинення вогню та надання військової підтримки у випадку відновлення російської агресії".

Деталі можливої місії, як і внесок окремих країн, мають бути узгоджені з партнерами по НАТО, які братимуть участь у багатонаціональних силах, наголосив Ревекамп.

Відправку Бундесверу в Україну має схвалити Бундестаг

Будь-яке розміщення німецьких солдатів у складі багатонаціональних сил в Україні потребуватиме схвалення Бундестагу, тому позиція партій, що входять до правлячої коаліції в Німеччині, - консервативного блоку ХДС/ХСС та Соціал-демократичної партії Німеччини (СДПН) - має вирішальне значення, нагадує журнал Der Spiegel.

Голова парламентської фракції СДПН Маттіас Мірш (Matthias Miersch) не виключив участі Німеччини, зазначивши, що декларація, ухвалена на переговорах у Берліні, має дуже загальний характер, і результати її реалізації стануть зрозумілими в найближчі кілька тижнів. "Ми нічого не виключаємо, але розгортання військ значною мірою залежить від обстановки, контексту та конкретних завдань", - сказав Мірш.

Колишній голова СДПН і нинішній віцеканцлер Німеччини Ларс Клінґбайль (Lars Klingbeil) також закликав не забігати наперед, обговорюючи можливу відправку Бундесверу в Україну. "Не слід ставити віз попереду коня, потрібно обговорювати це питання лише тоді, коли воно справді стане необхідним", - закликає Клінґбайль.

За його словами, вирішальним залишається питання: "Чи поступиться президент Росії Володимир Путін". "Тепер м'яч на його боці. У мене й досі є серйозні сумніви, чи хоче Путін миру", - сказав Клінґбайль. "Зрозуміло одне: Німеччина завжди виконуватиме свої зобов'язання. Ми вже є найбільшим союзником України", - додав віцеканцлер.

Штрак-Ціммерман: Німеччина має бути частиною багатонаціональних сил

На підтримку участі Бундесверу в можливій місії в Україні висловилася Марі-Аґнес Штрак-Ціммерман (Marie-Agnes Strack-Zimmermann) - експертка Вільної демократичної партії (ВДП) з питань зовнішньої політики та голова комітету Європарламенту з безпеки й оборони. "Ми - одна з найбільших держав. Це означає, що працювати потрібно лише спільно. А обговорювати можна розміри збройних сил, дислокованих на українському кордоні або всередині України", - сказала вона в інтерв'ю DW. 

Штрак-Ціммерман, слідом за колегами, вказала на безліч питань, які залишаються відкритими в цьому контексті - наприклад, реакція у випадку відновлення російської агресії після досягнення припинення вогню. "Хто захищатиме Україну? Чи справді ці війська будуть готові захищати Україну? Я не можу відповісти на це запитання сьогодні. Але той факт, що Європа зараз розглядає можливість відрядження солдатів в Україну для підтримки країни в мирний час, має велике значення", - наголосила політикиня.

Дискусія про Бундесвер в Україні триває понад рік

Однозначно проти можливої відправлення Бундесверу в Україну виступила ультраправа партія "Альтернатива для Німеччини" (АдН), яка за останніми опитуваннями стала найпопулярнішою у ФРН. "Ми не хочемо, щоб німецькі солдати були розміщені в Україні. Водночас нам необхідно обговорити дієві гарантії безпеки", - заявив експерт із зовнішньої політики парламентської фракції АдН і заступник голови фракції в Бундестазі Маркус Фронмаєр (Markus Frohnmaier).

Дискусія про можливу участь Бундесверу в місії в Україні у випадку припинення вогню не нова. У тій чи іншій формі вона тривала впродовж останнього року. Німецькі оглядачі та експерти сходяться на думці, що якщо після завершення війни європейці направлять своїх військових в Україну, без участі Бундесверу в тій чи іншій формі не обійдеться.

"Навряд чи Німеччина зможе залишитися осторонь, якщо вона претендує на провідну роль у Європі і, враховуючи її розміри, є найбільшою країною з точки зору території та чисельності населення. Питання в тому, яким саме буде обсяг цієї допомоги і що зрештою входитиме до мандату", - говорила ще в серпні експертка берлінського фонду "Наука та політика" (SWP) Марґарете Кляйн (Margarete Klein).