Імператорський дім Японії зіткнувся з династичними проблемами: спадкоємців чоловічої статі майже не залишилося, а принцеси, вийшовши заміж, залишають родину. Ця загроза для стародавнього інституту, що є символом національної єдності, не дає спокою японським політикам уже понад двадцять років.

І ось тепер сім партій (як тих, що входять до правлячої коаліції, так і опозиційних) досягли базового консенсусу. Вони представили проєкт поправок до Закону про Імператорський дім, покликаний врятувати династію від вимирання. Уряд Санае Такаїті планує внести документ на розгляд парламенту Японії найближчим часом, щоб встигнути ухвалити його до завершення поточної сесії.

Японський імператорський дім: ставка на усиновлення

Законопроєкт передбачає усиновлення імператорською родиною чоловіків віком понад 15 років, які походять за батьківською лінією з колишніх аристократичних родів. У Японії усиновлення традиційно слугує способом зберегти чоловічу лінію спадкоємності. Таке рішення стало б перемогою для консерваторів, які за будь-яку ціну прагнуть не допустити жінку на Хризантемовий трон.

На це ж спрямована і друга запропонована поправка: вона дозволить жінкам з імператорської родини залишатися в її складі після весілля, якщо вони самі цього забажають. Зараз принцеси автоматично втрачають свій статус, виходячи заміж за простих громадян. Така зміна дозволить імператорському дому простіше справлятися зі своїми представницькими функціями, зокрема йдеться про патронат над благодійними та громадськими організаціями. Однак партії так і не змогли домовитися про те, щоб чоловіки - простолюдини та їхні нащадки також отримували імператорський статус - адже це могло б відкрити шлях до передачі трону за жіночою лінією.

Принцеса Айко - ідеальна кандидатура на роль імператриці

З моменту смерті імператора Сьова (Хірохіто) у 1989 році чисельність імператорської родини скоротилася з 21 до 16 осіб. У прямій чоловічій лінії престолонаслідування сьогодні залишаються лише 60-річний наслідний принц Фуміхіто та його 19-річний син Хісахіто. Перший із них - молодший брат 66-річного імператора Нарухіто, а другий - його племінник. Саме такий порядок наслідування престолу пропонується зберегти.

Серед п’яти незаміжніх жінок імператорського дому - 24-річна принцеса Айко, єдина донька нинішнього імператора. Вона дуже популярна серед японців, і багато хто бачить у ній ідеальну претендентку на імператорський престол.

Згідно з травневим опитуванням газети "Асахі сімбун", 72% японців виступають за можливість успадкування престолу за жіночою лінією. Проте, японські консерватори досі блокували будь-які подібні ініціативи, а тепер заручилися підтримкою різних політичних таборів. Головним рупором цієї політики стала Санае Такаїті - перша жінка на посаді прем'єр-міністра Японії.

"Історичний факт передачі імператорського титулу за чоловічою лінією протягом 126 поколінь є унікальним для всього світу і слугує джерелом авторитету та легітимності імператора", - заявила вона у квітні на з'їзді правлячої Ліберально-демократичної партії (ЛДП).

Фахівець з історії японської імператорської системи Ісао Токоро у коментарі для "Асахі сімбун" звертає увагу на приховану логіку реформ: "Спроби завуалювати справжні наміри очевидні, проте за ними чітко проглядається прагнення закріпити курс на збереження успадкування виключно за чоловічою лінією".

Повернення до імператорського дому через 80 років

У 1947 році, після поразки Японії у Другій світовій війні, одинадцять гілок імператорського роду, що налічували тоді 51 особу, за наказом американської окупаційної адміністрації втратили свій аристократичний статус. Сьогодні у цих гілках налічується десять неодружених чоловіків, які могли б стати кандидатами на усиновлення. Таким чином, після майже 80 років життя як звичайні громадяни вони можуть повернутися до імператорського дому.

Представлений законопроєкт виключає можливість того, що усиновлені "колишні аристократи" зможуть самі ставати імператорами, проте залишає відкритим питання про права на престол їхніх нащадків чоловічої статі. Спікер нижньої палати парламенту Ейсуке Морі від ЛДП фактично окреслив напрям реформи: "Якщо народиться хлопчик, ця дитина отримує право на престолонаслідування". Втім, невдовзі під тиском опозиції йому довелося відступити, оскільки своїм висловлюванням він вийшов за межі "консенсусу законодавців".

Довіра до монархії під загрозою

Складна юридична конструкція може підірвати довіру до монархії: японці навряд чи із захватом сприймуть ситуацію, коли невідомі молоді люди раптово перетворюються на принців і починають виступати офіційними особами імператорського дому. Схоже, імператор Нарухіто, якому за статусом заборонено робити політичні заяви, вбачає у цьому загрозу для інституту, який він очолює. Два тижні тому він виступив із незвичною для себе прямотою, досить недвозначно висловивши сподівання, що "результати дискусій знайдуть розуміння у громадськості".

Проте про розуміння годі й говорити. Сумніви щодо реформи висловили навіть консервативні видання. "Прем'єр-міністерка Такаїті заявляє, що сміливо ставитиме під сумнів політичні заходи, які розколюють громадську думку, але це не та тема, яку варто вирішувати ціною суспільного розколу", - пише в газеті "Йоміурі" Шин’їчі Кітаока, колишній радник експрем’єра Сіндзо Абе - наставника Санае Такаїті. Він упевнений, що "природний шлях" до стабільного престолонаслідування - це відмова від гендерних обмежень.

Консервативні сили, які домінують у японському парламенті, вбачають в імператорському домі головний оплот традиційної патріархальної моделі сім'ї. Вони прагнуть захистити її від сучасних соціальних норм, зокрема рівноправності жінок, послідовно виступаючи проти одностатевих шлюбів та можливості для подружжя мати різні прізвища. Примітно, що чоловік прихильниці консервативних ідей - прем'єр-міністерки Такаїті - взяв її прізвище.

"Є традиції, які можна змінювати, але є й такі, які змінювати не можна. І винятково чоловіче, патрилінійне (що передається по чоловічій лінії - Ред.) успадкування престолу - одна з них", - заявив під час телевізійної дискусії почесний професор університету Ніхон Акіра Момоті.