17 червня у Києві відбувся наймасштабніший за усі роки проведення "Марш рівності", організований ЛГБТ-спільнотою України. За даними Нацполіції, у "КиївПрайді-2018" взяло участь понад 3,5 тисячі учасників, організатори ж називають цифру у понад 5 тисяч активістів.

Гасла, що лунали від учасників ЛГБТ-ходи, здебільшого стосувалися захисту прав людини в Україні. "Права людини важливіші за традиції", "У своєму місті я ніколи нікого не боятимусь", "Країна вільних: будь собою!", "Не маю спокою, доки ви не маєте прав", "Любити - не злочин", "Всі різні, всі рівні" - основні із закликів, що вигукували активісти під час ходи.

Противників ходи та агресивно налаштованих громадян не пропускали за спеціально встановлені поліцією огородження. Тому вони проводили свої акції протесту біля пропускних пунктів, закликаючи ЛГБТ-спільноту "схаменутися" та "побоятися Бога". Не обійшлося й без політичного піару та тролінга, зокрема від літніх жінок з групи підтримки Вадима Рабіновича та його партії "За життя".

Кілька рухомих платформ з різними тематиками та музикальним забарвленням вперше взяли участь у "Марші рівності". Танцюючі драг-квін надсилали повітряні поцілунки усім навколо, чим викликали різні реакції у оточуючих - посмішки в учасників ходи та скепсис у перехожих.

До учасників "КиївПрайд-2018" приєдналися кілька українських народних депутатів, а також депутатка Європарламенту Ребекка Гармс (Rebecca Harms), держміністр в МЗС Німеччини у справах Європи Міхаель Рот (Michael Roth), посол Німеччини в Україні Ернст Райхель (Ernst Reichel), представники посольств Канади, США, Швеції, Норвегії, Великобританії, Литви та інших дипломатичних установ.

"Хочу відзначити зусилля поліції із забезпечення безпеки на заході", - сказала євродепутатка Ребекка Гармс у коментарі DW по закінченню "КиївПрайд-2018". За повідомленням Нацполіції, правопорядок у центрі Києва забезпечувало близько 3 тисяч правоохоронців, ще 2 тисячі патрулювали інші райони столиці. "Дякуємо українському війську за змогу провести цей марш", - прокоментувала одна з учасниць маршу.

Акція відбулась без значних сутичок, перед початком маршу було затримано 56 осіб, що агресивною поведінкою намагалися перешкодити ході.

Близько 20 організованих колон з представниками різних міжнародних спільнот та НГО також були представлені на "КиївПрайд-2018". Серед них зокрема були партнерські організації з Мюнхена, Amnesty International, ООН, представники європейської партії "Зелені" та інші.

"Мені хочеться і сміятись, і плакати одночасно, - ділиться емоціями з DW одна з учасниць маршу. - Я щаслива, що все це стало можливим у центрі столиці нашої країни. Однак плакати хочеться від того, яка прірва між нами та противниками ЛГБТ. Шкодую, що все це поки що можливо лише за високим металевим парканом, як у гетто…".

Останній гучний скандал - зведення незаконної надбудови на даху однієї з висоток на Майдані. Ситуацією зацікавилися правоохоронці й розпочали кримінальне провадження. Будівельні роботи кваліфіковано як самоправство, за що можна потрапити за ґрати на три місяці. Після громадського резонансу надбудовою зацікавилися також у КМДА.

Ще один скандал у зв'язку з перебудовою даху виник навколо будівлі на вулиці Леонтовича, 1. Як повідомляється, власниця двох квартир на останньому поверсі вирішила їх розширити за рахунок надбудови. На сполох забили сусіди, побоюючись обвалу. Власниця квартир заявляла, що має усі необхідні дозволи. Наприкінці вересня департамент охорони культурної спадщини КМДА, однак, заборонив будівництво.

Цю висотку, що постала у Києві на вулиці Нижній Вал, суд постановив знести або частково демонтувати ще у 2017-му році. Справа у тому, що будівля вийшла значно вищої, ніж планувалося спочатку: замість восьми поверхів - дванадцять. А такі висотки в історичній частині міста заборонені. Пропри рішення суду та суспільний резонанс, будинок досі стоїть непорушно.

У цьому сучасному приміщенні біля станції метро "Театральна" от уже сім років працює Музей історії Києва. Але історія цієї будівлі, де мав спочатку розміститись торгово-офісний центр, скандальна. Цю споруду визнавали і незаконною, і такою, що несе загрозу для метро, яке проходить під нею. Врешті-решт під тиском громадськості забудовник передав споруду у користування музею.

Балкони давно стали в Україні об'єктами народної творчості. Через заплутану та неунормовану дозвільну систему в місті масово з'являються різноманітні дивні конструкції, які псують зовнішній вигляд будинків та подекуди заважають сусідам. Київська влада обіцяє боротися зі зміною форми вікон і балконів та встановленням кондиціонерів на фасадах архітектурних пам'яток. Але результатів досі не видно.

Ще одне болюче питання - хаотичне скління. Така процедура не потребує додаткових дозволів, а тому кожен охочий утеплює свій балкон на власний смак і розсуд. Боротьба з цим явищем поки що марна, хоча трапляються окремі місцеві ініціативи. Наприклад, у серпні цього року у Броварах, що під Києвом, заборонили розширювати та склити балкони й лоджії та встановлювати кондиціонери на фасадах будинків.