Міністр оборони України Олексій Резніков 10 липня розповів британській газеті The Times, що президент Володимир Зеленський доручив українським військовим підготувати план операції щодо повернення південних територій країни, окупованих російською армією.

Резніков не назвав конкретних термінів, коли українська армія розраховує перейти у контрнаступ. "Ми розуміємо, що з політичної точки зору це вкрай необхідно для нашої країни. Президент наказав головнокомандувачу Збройних сил підготувати плани. Після цього Генштаб зробить свою роботу і скаже: щоб досягти цієї мети, нам потрібно А, Б і В", - повідомив Резніков.

Віцепрем'єрка уряду України Ірина Верещук з кінця червня також анонсує контрнаступ ЗСУ та закликає жителів окупованих південних областей "евакуюватися всіма доступними способами" - у тому числі через Крим на територію Росії. "Треба шукати нагоди виїхати, бо наші збройні сили будуть деокуповувати (території. - Ред.). Це будуть величезні бої. Я не хочу нікого лякати, всі і так все розуміють", - пояснювала Верещук.

Читайте також: Гаага: про що домовилися учасники конференції щодо воєнних злочинів в Україні

Символічне оголошення?

У публічному оголошенні Києвом планів розпочати контрнаступ деякі військові аналітики вбачають символічний крок із його боку. "Якщо ви маєте намір почати наступ, ви не розповідатимете про це росіянам. Ви захочете заскочити їх зненацька, почати наступ на їхні позиції, поки вони не зібрали усю свою військову силу", - розмірковує у розмові з DW старший науковий співробітник Ради з міжнародних відносин, професор міжнародних відносин Джорджтаунського університету Чарльз Капчан.

Така заява, на його думку, може бути адресована насамперед українцям та міжнародній спільноті. При цьому, припускає Капчан, Зеленський водночас реагує на повідомлення про невдоволення перебігом війни серед російських військових та еліт. "Тому один із можливих посилів Зеленського росіянам: "Не думайте, що боротьба закінчена. Не думайте, що ви досягаєте успіху. Ми йдемо за вами", - припускає аналітик.

"Зеленський та українська влада від самого початку добре орієнтуються в інформаційній війні", - погоджується директор з національної безпеки та міжнародної політики у Центрі американського прогресу Макс Хоффман. "Вони балансують між демонстрацією своєї цілком реальної відчайдушної потреби у західній допомозі та збереженням надії серед українського населення, що вони можуть виграти цю війну та відтіснити росіян", - зазначив Хоффман в інтерв'ю DW.

Російське керівництво було "протверезене" силою української оборони, військовими можливостями та рішучістю ЗСУ на початку війни, упевнений Капчан, який нагадує про значні втрати російської армії як у живій силі, так і у важкій техніці. "І тому слід поставити питання, скільки ще росіяни зможуть витримати? Тому це частково питання битви волі, а не тільки битви військової сили. І Зеленський певною мірою задає тон цій битві, коли каже: "Ми вам відповімо, готуйтеся до більшого", - вважає аналітик.

Чи вистачить Україні сил відвоювати південь країни

Експерти поки що не беруться судити про можливості українських сил відвоювати південні регіони. "Наскільки реальний цей український наступ на півдні, наскільки масштабним він буде, доведеться побачити. Очевидно, що справжні плани тримаються в суворому секреті, як це й має бути", - каже Хоффман.

Читайте також: Іранські безпілотники для РФ - серйозна загроза на фронті в Україні?

Без більш повної інформації про співвідношення сил на півдні та характер українського наступу складно передбачати, чи вдасться ЗСУ досягти успіху на цьому напрямку, погоджується Капчан. "Однак варто зазначити, що Україна вже досягала чудових успіхів на полі бою, коли змогла відвоювати території, які зайняли росіяни. Тож так, я думаю, буде певний успіх. Чи зможуть українці повернутися до кордонів 24 лютого на півдні? Хто знає", - розмірковує аналітик.

У будь-якому разі відвоювати південні території буде дуже складно, переконаний Хоффман: "Це амбітна мета, там важкопрохідна місцевість. Є річки, зокрема, Дніпро - одна з найбільших річок України. І це заболочена територія, яка обмежує шляхи атаки, але при цьому достатньо відкрита, тож наступальні рухи утруднені. Дуже складно захопити територію, борючись проти витонченого супротивника на такій відкритій місцевості".

Як західне озброєння позначиться під час можливого контрнаступу

Останніми тижнями Україна почала активно застосовувати американські реактивні системи залпового вогню (РСЗВ) далекого радіусу дії HIMARS. Перші такі установки надійшли до підрозділів ЗСУ в останні дні червня. Відтоді аналітики нарахували близько 20 повідомлень про знищення великих складів на окупованих південних територіях, багато з яких були глибоко в тилу і були недосяжні для більш старих пускових установок.

Читайте також: HIMARS на фронті в Україні: ефективні, але для змін потрібен час

"Нарешті відчувається, що дуже потужно запрацювала західна артилерія. Її точність справді така, як потрібно. Наші захисники завдають дуже відчутних ударів по складах та інших точках, які важливі для логістики окупантів. І це суттєво знижує наступальний потенціал російської армії", - повідомив Зеленський 6 липня. Загалом, за даними ЗМІ, Україна має вісім установок HIMARS, очікується постачання ще чотирьох.

Скоординована кампанія зі знищення складів із боєприпасами може згодом "зрівняти правила гри" в артилерійській дуелі сторін, вважає Хоффман. І хоча у ЗСУ не так багато систем HIMARS, той факт, що тепер ці установки знаходяться поза досяжністю російської артилерії, стає серйозною психологічною перевагою, упевнений він.

Точність ударів по складах аналітик із Центру американського прогресу пов'язує як із якісними розвідданими, які Україні, ймовірно, надають США та Великобританія, так і з активним партизанським рухом на окупованих територіях. "Партизани в тилу у росіян, які надають координати для різних цілей, і нові системи дальньої дії, особливо HIMARS, - це потужна комбінація", - вважає Хоффман, який називає ці фактори ключовою перевагою ЗСУ на південному напрямку.

Наступ на півдні як спосіб відвернути увагу від сходу

На початку липня міністр оборони Росії Сергій Шойгу доповів Путіну про повний контроль над Луганською областю. І офіційний Київ, і сторонні експерти з аналітиками повідомили, що у битві за Донбас вирішальним чинником стала значна перевага російської армії у важкій артилерії. Після захоплення останніх великих населених пунктів області - Сєвєродонецька та Лисичанська - російське військове командування оголосило "оперативну паузу" на цьому напрямку перед подальшим наступом на Донбас.

Купчан припускає, що якщо Росія сприйме загрозу українського контрнаступу на півдні всерйоз, це може позначитися на діях російських сил на сході України та відволікти від подальшого активного просування на цьому напрямку. Можна очікувати певного успіху ЗСУ на південному фронті, продовжує Капчан, але не варто думати, що Україна зможе швидко повернути собі завойовані території: "Оборонятися легше, ніж нападати. І тут, я думаю, зусилля щодо повернення, наприклад, Донбасу будуть тривалою та наполегливою боротьбою".

Видання The Economist у репортажі з Херсонської області пише, що російський поступ на сході та запеклі бої там не дозволяють ЗСУ зосередитися на відвоюванні півдня. "Що б не відбувалося, це ще не схоже на повноцінний контрнаступ", - констатує видання, зазначаючи, що українські сили на Херсонщині не мають необхідної для успішної атаки переваги в живій силі та техніці (три до одного), а українські військові не приховують, що їм не вистачає боєприпасів та людей.

Один із військовослужбовців розповів The Economist, що росіяни встигли збудувати для захисту під Херсоном посилені підземні бункери, куди повертаються щоразу після українських атак. "Там, де було десять, з'являється сотня", - так він описав ситуацію.