Експерти з безпеки рідко є оптимістами, так само як і звіти з питань безпеки нечасто випромінюють оптимізм. Це ж саме стосується і нової доповіді Мюнхенської конференції з безпеки, оприлюдненої з нагоди початку форуму в баварській столиці. Цьогорічна мюнхенська конференція відбувається з 16 до 18 лютого. У документі під назвою "До прірви й назад?" наголошується на тому, що над світом знову нависли нові загрози. Як пише уже у вступі до звіту голова мюнхенської конференції Вольфґанґ Ішинґер (Wolfgang Ischinger), торік світ "занадто близько" підійшов до межі серйозних збройних конфліктів. При цьому Ішинґер вказує на дедалі більш небезпечнугру м'язами, яку демонструють Північна Корея та США, на дедалі більше суперництво між Саудівською Аравією та Іраном та незмінно високу напругу у відносинах між НАТО та Росією у Європі.

Самоусунення США

Як і в три попередніх роки, доповідь готує підґрунтя, яке задає напрямок дискусій під час Мюнхенської конференції з безпеки. Нинішня доповідь значною мірою є продовженням того, про що говорилося у минулорічному документі. У лютому 2017 року автори вже застерігали, що США - за тоді ще нової адміністрації Дональда Трампа - можуть відмовитися від своєї ролі гаранта міжнародної безпеки та зробити свою зовнішню політику однобічнішою чи навіть націоналістичнішою. У цьогорічній доповіді з безпеки констатують саме це: США відсторонюються від своєї ролі світового лідера.

Сполучені Штати проявляють мало інтересу до розбудови регіональних та глобальних інституцій, котрі встановлюють правила формування міжнародних відносин. США, схоже, розпрощалися з політикою, що ґрунтується на спільних цінностях, зауважують у доповіді. Для Сполучених Штатів спільні інтереси стали важливими лише в деяких питаннях. Це супроводжується суттєвим зменшенням інтересу до дипломатії: бюджет американського МЗС значно скоротився, водночас видатки на оборону зросли. Автори доповіді цитують американського експерта із зовнішньої політики Джона Ікенберрі, який констатує: "Найпотужніша держава світу почала саботувати світовий порядок, встановлений нею ж самою".

Безпека європейців у їхніх руках

Для європейців це, серед іншого, означає необхідність більше, ніж раніше, самим піклуватися про власну безпеку. У доповіді згадується зауваження канцлерки Німеччини Анґели Меркель (Angela Merkel), зроблене після візиту до Німеччини американського президента Дональда Трампа у травні 2017 року: "Часи, коли ми могли повністю покластися на інших, певною мірою минули". Тепер, як зауважила канцлерка, європейцям слід було б "справді взяти свою долю у власні руки".

Під цим маються на увазі і вищі видатки на оборону. Якби всі країни Євросоюзу та Норвегія справді дотримувалися цілі віддавати два відсотки свого ВВП на військові потреби, то видатки на оборону до 2024 року зросли б майже на 50 відсотків - до 386 мільярдів доларів США. Але щоб європейські збройні сили стали ефективнішими, вони мають бути пов'язані між собою мережею. Автори доповіді вказують на брак такої мережі та брак дигіталізації. Але лише щоб закрити ці прогалини, знадобиться виділення додаткових коштів. Крім того, як зазначається, необхідно також консолідувати широко розгалужену європейську оборонну промисловість.

Тим не менше, у доповіді визнається початок інтеграційного руху європейських країн у питанні оборони: 25 країн-членів ЄС вирішили координувати свою оборонну політику та політику безпеки в межах нещодавно заснованої постійної структурної співпраці - PESCO. Франція та Німеччина, своєю чергою, хочуть спільно розробляти нове покоління літаків-винищувачів. А французький президент Еммануель Макрон взагалі є прибічником ідеї створення спільної європейської армії.

Зміни клімату, конфлікти та міграція

Нова доповідь Мюнхенської конференції є своєрідним продовженням того, про що говорилося у минулорічній, також і з інших питань. У 2017 році автори вже приділяли багато уваги питанням клімату та міграції. У доповіді висловлюється жаль, що США вийшли з паризької кліматичної угоди і що в своїй нещодавно оприлюдненій національній стратегії з безпеки Сполучені Штати більше не вважають зміну клімату загрозою для безпеки.

Також у цьогорічному документі нагадується, що 2017-й рік та два попередні роки належать до найспекотніших з початку дослідження клімату та позначилися катастрофічними штормами, засухами і повенями. Водночас доповідь вказує на зв'язок між змінами клімату та конфліктами. Як зазначається, кліматичні зміни сприяють загостренню конфліктів. "Продовження численних довготривалих збройних протистоянь було однією з основних причин міграції, переміщення та голоду", - зазначають автори дослідження у розділі, присвяченому Африці та міграції.