На шостий рік після катастрофи над Україною літака Boeing 777 у Нідерландах 9 березня 2020 року почався кримінальний процес проти вірогідних винуватців злочину. Катастрофа сталася 17 липня 2014 року о 16.20 за місцевим часом.

У Boeing 777 "Малайзійських авіаліній", який здійснював рейс MH17 з Амстердама до Куала-Лумпура, за даними слідства, влучила військова ракета. Не вижив жоден з 298 людей на борту лайнера.

Процес у Нідерландах, може стати одним з найбільших у світовій практиці останніх десятиліть, до нього прикуто значну міжнародну увагу. Яким буде суд, які позиції сторін і що ще слід знати - в огляді DW.

Суд у Гаазі? Так, але це не трибунал ООН, його заблокувала Росія   

Хоча судовий процес провадитиме суд Гааги, не варто плутати його з Міжнародним судом ООН. Кілька країн, громадяни яких загинули в результаті трагедії, справді вимагали призначити міжнародний трибунал у справі про катастрофу MH17, але Росія скористалась правом вето в Раді безпеки ООН, щоби заблокувати цю ініціативу. Тоді влада Нідерландів запропонувала здійснити процес за власним національним законодавством. Такий вибір зробили, тому що дві третини (193) з 298 пасажирів збитого літака були громадянами Нідерландів, а також тому, що міжнародне розслідування здійснювали під проводом нідерландських поліції та прокуратури.

Справу передано до суду Гааги, але слухання відбудуться не в місцевому Палаці правосуддя, а у значно просторішому юридичному комплексі, розташованому неподалік аеропорту Схіпхол поблизу Амстердама, звідки вилітав малайзійський Boeing. Слухання будуть відкритими, але всі охочі потрапити до зали судових засідань фізично не зможуть. Частково з цієї причини влада Нідерландів (як виняток) ухвалила рішення вести пряму трансляцію судового процесу. Її вестимуть голландською та англійською мовами.

Хто збив MH17: результати розслідування

Донині ніхто не взяв на себе відповідальність за катастрофу Boeing 777. Після інциденту п’ять країн - Австралія, Бельгія, Малайзія, Нідерланди та Україна - сформували спільну Міжнародну слідчу групу (JIT), яка упродовж кількох років провадила розслідування, а від 2016 року регулярно інформувала громадськість про перебіг слідства.

 Експерти JIT дійшли висновку, що цивільний літак у небі над Донбасом 17 липня 2014 року збила військова ракета серії 9М38, випущена з ракетно-зенітного комплексу "Бук", а ЗРК перебував на території, підконтрольній проросійським бойовикам. Слідчі певні, що "Бук" потрапив на українську територію з 53-ї бригади ППО РФ поблизу Курська, і невдовзі після трагедії його транспортували назад через кордон на територію Росії.

"Ми маємо достатньо свідчень того, що Росія причетна до катастрофи Boeing ", - заявив улітку 2019 року провідний координатор JIT, прокурор Нідерландів Фред Вестербеке. Слідчі стверджують, що мають вагомі докази для подібних висновків: свідчення очевидців, рештки лайнера і ракети, що в нього влучила, із унікальним серійним номером, дані супутників і радарів, а також фото- і відео-зйомки того, як транспортували "Бук" до місця пострілу й назад. Крім того, слідчі оприлюднили низку перехоплень телефонних розмов між підозрюваними в причетності до катастрофи MH17. Загалом кримінальну справу викладено на майже 30 тисяч сторінках.

Головні підозрювані: Стрєлков, Хмурий, Гюрза і Крот

На лаві підсудних мають опинитися троє росіян: колишній "міністр оборони" так званої "ДНР" Ігор Гіркін (Стрєлков), генерал-майор Сергій Дубінський (на прізвисько Хмурий), полковник Олег Пулатов (Гюрза) і громадянин України Леонід Харченко (Крот). Гіркін - тому що на той момент обіймав головну військову посаду в самопроголошеній "ДНР", Дубінський був його заступником, Пулатов - заступником Дубінського, а Харченко - підпорядковувався Дубінському.

Закони Нідерландів дозволяють притягнути до відповідальності названих підозрюваних, хоча "самі вони не натискали на кнопку (пуску ракети ЗРК "Бук". - Ред.)", - зазначив голова національної поліції та один з керівників JIT Вілберт Пуліссен. Згідно з висновками слідства, Гіркін і троє інших сприяли прибуттю військової техніки з РФ і координували дії ЗРК, й таким чином, відіграли "ключову роль у вбивстві 298 людей".

Не виключено, що на початку кримінального процесу обвинувачення буде пред'явлено новим підозрюваним. Йдеться, зокрема, про військовослужбовців 53-ї бригади ППО РФ, які ймовірно керували "Буком". За даними слідства, на "українському" завданні були четверо членів екіпажу. Досі їх не назвали поіменно: станом на червень 2019 року "проти цих людей немає достатніх доказів" для пред'явлення суду, відповів тоді на питання DW Вестербеке. Крім того, слідство може офіційно обвинуватити в причетності до трагедії Володимира Цемаха, колишнього зенітника, який командував протиповітряною обороною Першої Слов'янської бригади так званої "ДНР". Його статус остаточно незрозумілий: раніше його вважали свідком у справі, але тепер Цемаха розглядають як підозрюваного, сказала депутатка Європарламенту від Нідерландів Каті Пірі з посиланням на наявний у неї лист від Міжнародної слідчої групи.

 Те, що хтось із підозрюваних з'явиться на суді, вважають украй малоймовірним. Цемах і Харченко, вірогідно, мають російські паспорти. Росія не видає своїх громадян за міжнародними ордерами на арешт. Якщо вони все ж погодяться дати свідчення, то зможуть зробити це без візиту до Схіпхола - підключитися до судових слухань за допомогою відеоконференції. 

З політичної точки зору цікаво, що серед інших фігурантів справи є такий чиновник високого рангу, як Владислав Сурков, лише нещодавно звільнений з посади радника президента Володимира Путіна. Суркова вважали відповідальним у Кремлі за "український напрямок". Слідчі JIT раніше оприлюднили перехоплення телефонних розмов за участі Суркова, зокрема, його розмови влітку 2014 року з тодішнім "прем'єр-мінстром" "ДНР" Олександром Бородаєм.

Як змінювалась позиція Росії щодо справи MH17

Катастрофа цивільного лайнера влітку 2014 року на території, контрольованій підтримуваними Кремлем бойовиками, призвела до низки значно жорсткіших, порівняно з "кримськими", санкцій проти Росії з боку США та Євросоюзу. Підозра в причетності РФ до катастрофи з'явилась у перші ж години після того, як бойовики заявили про "успіх", адже помилково вважали, що в результаті пуску ракети збили український військово-транспортний літак.

 Під час виступу наступного дня після трагедії Володимир Путін поклав провину за те, що відбулося, на Україну. І хоча Росія завжди заперечувала причетність до трагедії MH17, позиція Кремля і його інформаційна політика змінювались упродовж минулих років.

Зокрема, у перші місяці після трагедії російські державні ЗМІ поширювали "альтернативні" версії трагедії, які пізніше виявилися безпідставними. Так, у листопаді 2014 року, російський Перший канал показав "сенсаційний" знімок винищувача неподалік MH17. Але поблизу не було повітряних суден, здатних збити Boeing, що однозначно засвідчили дані радарів. В інтерв'ю часопису The New Yorker наприкінці 2019 року глава Першого каналу Костянтин Ернст визнав "помилку".

Пізніше версію Міжнародної слідчої групи намагалося спростувати міноборони Росії - там посилалися на дослідження, проведені російським оборонним концерном "Алмаз-Антей". Російські експерти стверджують, що в рамках власного експерименту, "обстріляли" корпус літака Іл-86 ракетами з установки "Бук" і дійшли висновку, що ракета, що знищила влітку 2014 року пасажирський лайнер у небі над Донбасом, була запущена з території, підконтрольної українським військовим.

Висновки слідчих JIT Росія офіційно не визнає. Однак у лютому 2020 року стало відомо, що Кремль пропонував урядові Нідерландів судити підозрюваних у справі MH17 на території Росії - пропозиція, від якої за даними Reuters, Нідерланди відмовились.

Читайте також: Коментар: У справі МН17 Європа повірить суду, а не Кремлю

Катастрофа MH17: за чим ще важливо стежити

Кримінальний суд, який розпочинає роботу 9 березня в Схіпхолі, найбільший, але не єдиний юридичний процес у справі про катастрофу Boeing "Малайзійських авіаліній". Зокрема, Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) розглядає дві скарги: "Айлей та інші проти Росії" та "Енглін та інші проти Росії". Колективні позови є й від імені 380 родичів жертв катастрофи MH17. Позивачі з Німеччини, Австралії, Нідерландів, США та інших країн обвинувачують Росію у порушенні права жертв на життя, а також у тому, що російська влада зробила недостатньо для розслідування обставин злочину.

Раніше ЄСПЛ зажадав від Росії надати свої коментарі, і як з'ясувала DW, 2 січня 2020 року Росія спрямувала до суду власну позицію. Після отримання коментарів з боку позивачів суд зможе винести рішення у скаргах. Провідним адвокатом в одній зі скарг є американський адвокат Джеррі Скіннер. Він став відомим завдяки тому, що зумів домогтися компенсацій для жертв вибуху Boeing 747 над Локбері. Терміни оголошення вердикту в ЄСПЛ поки що не названо.

Також у ЄСПЛ розглядається позов проти України, поданий чотирма родинами родичів загиблих в результаті катастрофи малайзійського Boeing. Позивачі обвинувачують Київ у тому, що влада країни не зробила усе належне для захисту пасажирів, наприклад, не закрила повністю повітряний простір над територією конфлікту. Цікаво, що в день трагедії з боку української влади діяло обмеження на польоти в повітряному просторі до 8000 метрів. Як з'ясувалося пізніше, лише за кілька годин до того, як у небі над Донбасом було збито Boeing, Росія в однобічному порядку підняла обмеження до 16 кілометрів. Ця висота відповідає дальності польоту ракет ЗРК "Бук".