Євродепутати більшості політичних груп Європарламенту підтримують ідею створення механізму "репараційної позики" за рахунок заморожених російських активів, яку Україна буде зобов'язана повернути лише у випадку, якщо Москва відшкодує їй збитки, завдані війною. Європейські законодавці обмінялися думками з цього приводу під час дебатів "Збільшення фінансування на відбудові та оборону України: використання заморожених російських активів" в Європарламенті в Страсбурзі у вівторок, 21 жовтня. 

Члени Європарламенту очікують, що під час саміту ЄС у Брюсселі 23-24 жовтня глави держав і урядів країн-членів дадуть "зелене світло" для підготовки законопроєкту, який дасть змогу втілити в життя механізм "репараційного кредиту" для Києва за рахунок російських активів. "Наша позиція має бути чіткою: Росія заплатить за руйнування України. Бо той, хто порушує міжнародне право, скоює воєнні злочини та руйнує цивільну інфраструктуру, повинен відчути наслідки своїх дій", - заявив польський депутат від групи соціалістів Роберт Бєдрон.

Єврокомісія: "репараційний кредит" відповідає нормам міжнародного права

На початку жовтня Єврокомісія представила план того, як використати російські заморожені активи обсягом у понад 170 мільярдів євро, які накопичилися в результаті зберігання в депозитарії Euroclear облігацій російського Центробанку, на "репараційний кредит" для України. 

Наразі Euroclear депонує ці гроші в Європейському центральному банку (ЄЦБ). Єврокомісія пропонує інвестувати їх в боргові інструменти ЄС і таким чином профінансувати позику для України. При цьому Київ буде змушений повернути позику лише у випадку отримання репарацій від РФ. Для реалізації механізму "репараційного кредиту" необхідно залучити двосторонні гарантії всіх країн-членів ЄС. Ця ініціатива викликала пересторогу у Бельгії, під чиєю юрисдикцією перебуває депозитарій Euroclear. Там побоюються, що країні доведеться самій відшкодовувати мільярдну суму в разі судового позову з боку Росії.

Проте у Єврокомісії запевняють, що план "повністю відповідатиме нормам міжнародного права". "Цей "репараційний кредит" мобілізує значні нові кошти для України та допоможе надіслати Росії чіткий сигнал про те, що її агресивна війна не матиме успіху", - сказав єврокомісар  питань економіки та продуктивності Валдіс Домбровскіс, який взяв участь у дебатах.

Він запевнив, що Єврокомісія спільно з міжнародними партнерами працює над тим, щоб "забезпечити справедливий розподіл тягаря підтримки України". "Якщо європейські лідери під час своєї зустрічі 23-24 жовтня погодяться продовжити роботу над цією ініціативою,  Єврокомісія готова представити свою пропозицію з цього приводу найближчими тижнями", - повідомив єврокомісар.

"Репараційний кредит": баланс між політикою, правом і фінансами

Ініціатива щодо використання заморожених російських активів для "репараційної позики" Україні "вимагає ретельного балансу між політичною відповідальністю, юридичною доцільністю та фінансовою стабільністю", відзначив у своєму виступі німецький євродепутат від Європейської народної партії Девід МакАллістер (David McAllister).

За його словами, з політичної точки зору, цей крок чітко продемонструє: Євросоюз підтримує Україну, "і Кремль зможе отримати доступ до своїх коштів лише після того, як повністю компенсує Україні завдані руйнування". Щодо фінансового аспекту, то  запропонований механізм "захищає цілісність фінансової системи, оскільки використання заморожених російських активів для репараційного кредиту залишає самі російські активи технічно недоторканими".

Виплати для України вже в 2026 році

У юридичному плані,  за словами МакАллістера, "за наявності політичної волі", цей механізм може бути розроблений на основі чіткої правової бази ЄС. "Відповідне рішення Європейської Ради 23 жовтня дозволить внести законопроєкт, який дасть можливість почати виплати (за "репараційним кредитом". - Ред.) у наступному році", - заявив німецький політик.

Латвійський євродепутат-консерватор Райніс Познякс також висловив підтримку ініціативі "репараційної позики" для України, проте зауважив, що розуміє "занепокоєння деяких держав-членів щодо правових наслідків" цього кроку і наголосив, що відповідальність за нього "має бути розподілена за принципом солідарності".

"Росія скоює жахливі воєнні злочини в Україні один за одним: викрадає дітей, застосовує насильство проти українських цивільних осіб, включаючи систематичні тортури та зґвалтування, бомбардує цивільні об'єкти. Справедливість вимагає, щоб агресор заплатив за свої злочини", - сказав представник групи Зелених, фінський євродепутат Вілле Нінстьо. За його словами, "репараційний кредит" для України - це лише "авансовий платіж по репараціях, який Росія повинна сплатити на підставі рішення міжнародного трибуналу", і "самі заморожені активи також чекають на свою чергу".

"Сумнівна ідея": крайні праві проти "репараційного кредиту"

Проти використання російських грошей для відшкодування збитків Україні очікувано виступили крайні праві сили Європрламенту. Французький євродепутат від ультраправої групи "Патріоти за Європу" П'єр-Ромен Тіонне, хоча і підтримав зобов'язання Європи допомагати Україні, проте назвав сумнівною "ідею кредиту з нульовою ставкою, погашення якого залежатиме від можливих російських репарацій". 

Він вважає "порожньою фантазією" сподівання, що Росія добровільно відшкодує збитки Україні. І це, на думку французького політика, призведе до того, що тягар з виплати  кредиту "до 140 мільярдів євро ляже на плечі ЄС і держав-членів". 

ЄС повинен виявити рішучість

Опонентам від крайніх правих сил емоційно відповів євродепутат-ліберал з Естонії Урмас Пает: "Сумно чути аргументи про те, що такий крок нібито підірве авторитет ЄС як надійного охоронця злочинних грошей. Бо насправді авторитету ЄС шкодить те, що він не надає Україні належної підтримки, дозволяючи державі-агресору продовжувати безкарне та безтурботне існування". 

Пает нагадав, що після Другої світової війни на Німеччину була накладене зобов'язання виплатити репарації, в рамках яких багато європейських країн, включно з Бельгією, "отримали значну компенсацію". "На яких підставах деякі тепер хочуть застосувати іншу логіку до Росії? Агресор повинен заплатити за руйнування, які він спричинив. А держави-члени ЄС повинні нарешті виявити рішучість та ухвалити це рішення", - підсумував політик.