1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

"Прицільні удари": як РФ знівечила Успенський собор у Києві

15 червня 2026 р.

Внаслідок масованої атаки РФ на Україну постраждала Києво-Печерська лавра, зокрема зокрема Успенський собор. DW поспілкувалася з Максимом Остапенком, генеральним директором національного заповідника.

Єпископ Аврамій дивиться на палаючий Успенський собор, атакований армією РФ у ніч на 15 червня 2026 року
Єпископ Аврамій дивиться на палаючий Успенський собор, атакований армією РФ у ніч на 15 червня 2026 рокуФото: Evgeniy Maloletka/AP Photo/picture alliance

Росія в ніч з 14 на 15 червня завдала прицільного удару по Національному заповіднику "Києво-Печерська лавра": постраждали п'ять об'єктів національної спадщини, зокрема Успенський собор, дах якого після влучання російського дрона охопило полум'я. Пожежу вдалося локалізувати - іконостас уцілів.

Успенський собор, збудований у 1073-1078 роках, пережив землетрус 1230 року, монгольську навалу 1240-го, пожежу 1718 року та вибух 1941 року, після чого був відбудований. Це вже другий за останні півроку обстріл Києво-Печерської лаври, яка входить до списку об'єктів Світової спадщини ЮНЕСКО та цього року відзначає 975 років від першої згадки, а Національний заповідник "Києво-Печерська лавра" - 100 років з дня заснування.

Гендиректор національного заповідника "Києво-Печерська лавра" Максим Остапенко розказав в інтерв’ю DW про масштаби нинішніх руйнувань і ризики для світової пам'ятки та української святині.

DW: Пане Остапенко, що сталося вночі у заповіднику? Яка зараз ситуація, чи вдалося зупинити пожежу, що пошкоджено?

Максим Остапенко: Я дуже вдячний пожежникам - більше 20 екіпажів одночасно гасили цю пожежу, і їм вдалося локалізувати вогонь і не дати йому перегріти конструкції склепіння собору. Найголовніше, що вогонь не перекинувся на внутрішнє приміщення, де знаходиться іконостас. Іконостас повністю дерев'яний, просочений оліфою та фарбою. Якби це сталося, збитки були б набагато більшими. 

Рятувальники гасять пожежу в Успенському соборі Києво-Печерської лаври після влучення в нього російського дрона, 15 червня 2026 рокуФото: Ukrainian Culture Ministry/Handout/REUTERS

У яких умовах доводилося працювати рятувальникам?

Гасіння тривало просто під час обстрілу - ракетна і дронова небезпека не зупинялась. Але рятувальники продовжували гасити цю масштабну пожежу і таким чином не допустили гірших наслідків. Пошкоджено близько 800 м² покрівлі, але головне - вогонь не потрапив всередину собору. Це дуже добра новина. Крім того, на самому початку пожежі вдалося евакуювати експонати і реліквії - предмети XVI-XVIII століть, які перебували на виставковому просторі в Успенському соборі. 

Близько п'ятої години ранку, ще поки не було зупинено полум'я, було завдано другий удар дроном по одному з мурів і фортечній башті Кущника (вежа Івана Кущника побудована коштом І.Мазепи як сторожова вежа в 1698 р. - Ред.). Дрон, який пошкодив башту, відлетів і потрапив у Мистецький арсенал. Чудом ніхто з рятувальників не постраждав, бо дрон влучив буквально за декілька метрів від них. Останнім часом в Україні кілька рятувальників загинули саме під час повторних ударів. Росія абсолютно свідомо б'є по об'єктах, а потім, коли там перебувають рятувальні служби або швидка допомога, наносить другий удар. 

Яка ситуація з прилеглими будівлями та іншими об'єктами заповідника?

Шкоди від вибуху завдано не лише собору, а й прилеглим будинкам. Постраждали два музеї: у музеї друкарства вибиті вікна і двері, у музеї історичних коштовностей Національно-історичного музею вибухова хвиля пошкодила вікна і частково експозицію. Всього постраждали п'ять об'єктів національної спадщини і декілька пам'яток місцевого значення. Зараз уточнюємо всі збитки, обстежуємо приміщення, бо на деяких зафіксовано пробиті уламками дахи. 

Чи є щось безповоротно втрачене, чи можна відновити те, що пошкоджено?

На щастя, безповоротних втрат немає. Мідне покриття даху собору, думаю, вдасться відновити. Звісно, це потребуватиме серйозних коштів і серйозної консервації та реставрації. Але я впевнений, що це можна відновити. Хоча загрози кожного разу стають дедалі небезпечнішими. Якщо взимку у нас був вибух недалеко від Дальніх печер - легкі пошкодження, вибиті двері та вікна, то зараз це надзвичайно масштабна пожежа, яка могла бути катастрофічною для Києво-Печерської лаври. 

Дах Успенського собору Києво-печерської лаври після російської повітряної атаки. На фото: президент України Володимир Зеленський відвідує місце влучення російського дрону, 15 червня 2026 рокуФото: Presidential Office of Ukraine

Російські пропагандистські ЗМІ стверджують, що в Успенський собор влучила ракета Patriot, випущена ЗСУ, а не російський дрон. Чи є підтвердження або спростування цьому?

Ми бачили фрагменти вуглепластику - матеріалу, який використовується для шахедів, і елементи крил. На верхівці Успенського собору вогнеборці показували фрагменти двигуна, де чітко видно, що це двигун від цієї літаючої смерті, якою наповнює Росія українське небо. У мене жодних сумнівів немає. Тим більше, що другий дрон, який влучив у башту Кущника, бачили люди на відстані кількох метрів - то був типовий "Шахед" або "Герань". Вони абсолютно свідомо били по святині, на мою думку, це абсолютно прицільні удари з намагання влучити саме в центр Києво-Печерської лаври, в Успенський собор, таке враження, що свідомо мітили у вівтарну частину,  щоб завдати максимальної шкоди.

Чому російська армія так вчиняє зі святинею, яку росіяни вважали своєю? Чи є раціональне пояснення цим діям?

Зрозуміти, що народжується в хворій голові, нормальна цивілізована людина просто не може. Привидів вони можуть бачити в чому завгодно: у зміні наративу Лаври, у тому, що ми повертаємо українську та європейську спадщину, що тут відновлюється служіння Православної церкви України, що ми вичавлюємо "русский мир", який тут пропагувався десятиліттями, що ми повертаємо українські імена і відтворюємо пам'ятні знаки Костянтину Острозькому та Івану Мазепі. Все це ми несемо нашим відвідувачам і повертаємо українську ідентичність у Києво-Печерську лавру. Але мені здається, цей удар по Лаврі не варто розглядати як щось відокремлене від того жаху, який сьогодні пережив Київ. Весь Київ у палах, страшні пожежі, різні типи зброї. Над Софією Київською було збито російську ракету "Іскандер" - уламками засипано всю територію Софії. Тому це частина не просто залякування. Це послання Путіна - що він не буде дотримуватися жодних міжнародних зобов'язань, жодних правил ведення війни, жодних людських цінностей, у тому числі християнських. Це люди, які оголосили війну всьому цивілізованому світу. 

Чи є сенс відновлювати собор чи варто залишити пошкодження як символ варварства Росії?

Я думаю, не варто навіть таке розглядати. Успенський собор вже відновлювали повністю - завершили в 2000 році. Це була одна з мрій українського суспільства, бо собор був замінований і підірваний радянськими військами в 1941-му. Москва не давала його відновлювати протягом десятиліть. Він стояв у руїнах. Росія хотіла приховати ці злочини і звинуватити в підриві Хрещатика й Успенського собору німецьку армію, хоча їх заміновано і підірвано саме радянськими диверсантами. (навколо обставин підриву храму досі точаться історичні суперечки, єдиної думки про винуватців немає. - Ред.). Ця абсолютно людиноненависницька техніка продовжує використовуватися і зараз в російській армії, і в російській політиці. 

Гендиректор національного заповідника "Києво-Печерська лавра" Максим ОстапенкоФото: Maksym Ostapenko/Privatarchiv

Скільки часу може зайняти відновлення?

В ідеальних умовах, якщо буде фінансування і не буде продовжуватися такий терор, то за два роки його можна буде відновити.

Чи вистачить державних ресурсів для відновлення, чи потрібна міжнародна допомога? Чи Україна звернулася до ЮНЕСКО?

Сьогодні на місці події вже прибули експерти ЮНЕСКО. До нас зверталися партнери і друзі з різних країн і зі співчуттям, і з пропозицією надати допомогу. Найближчим часом ми оголосимо збір коштів на роботи з відновлення Успенського собору. Зараз Служба надзвичайних ситуацій пообіцяла законсервувати верхівку собору, щоб убезпечити від опадів. Щодо проєкту відновлення і реставрації,  думаю, робитимемо це разом загальним збором, бо заповідник не має таких ресурсів, щоб відновити такий великий собор в умовах війни.

Чи документуються ці пошкодження як доказ воєнного злочину?

Так, все документується і нашими фахівцями, і експертами з різних служб. Сьогодні до нас має завітати ціла делегація послів різних держав, щоб на власні очі побачити наслідки цих обстрілів. Ми будемо показувати, як Росія намагається все це зруйнувати. Ми співпрацюємо, шукаємо спільні цінності і проєкти, ведемо активну міжнародну кампанію. 

Чи зміниться підхід до захисту музейних колекцій після таких атак?

Над цим зараз думає дуже багато музейників та установ, які постраждали. Ворог якраз намагається зробити так, щоб наші діти не ходили в музеї, щоб бібліотеки були спалені, щоб люди не мали можливості знайомитися з власною історією і культурою. Геноцид, який веде Росія, передбачає знищення національної ідентичності. Їхня задача - створити умови, щоб українці не бачили власної історії, культури, духовності. В Україні вже знищено або пошкоджено більше 1700 об'єктів культурної спадщини та культурної інфраструктури. Це абсолютно свідомі удари. Хотілося б нагадати: в 2022-2023 роках росіяни абсолютно прицільно били по Святогірській лаврі в Донецькій області і пошкодили її надзвичайно сильно. Вони готові знищувати абсолютно все.

Чи достатньо, на вашу думку, світ знає про масштаби руйнування української культурної спадщини?

Я розумію, що світ втомився від української війни. Люди за кордоном кажуть, що їм важко спостерігати за тим, що щодня відбуваються обстріли, вбивства, руйнація. Але світ має зрозуміти, що Росія штовхає весь світ у Третю світову війну і сховатися від неї буде неможливо. Треба розплющувати очі й дивитися проблемам в обличчя, бо ця проблема стосується не тільки України. Це загроза всьому цивілізованому світу і в першу чергу Європі, яка проголосила Україну частиною свого простору. Україна відчула свою належність до Європи і намагається повернути свою, зокрема і європейську, ідентичність. І це не вписується в імперські амбіції Росії. Тому, на жаль, європейцям треба готуватися до гірших сценаріїв і готуватися дуже серйозно. Чим краще всі будуть підготовлені, тим менше шансів у Путіна нанести шкоду іншим країнам. І треба безумовно далі підтримувати Україну - в першу чергу Збройні сили і всіх людей, які протистоять цій навалі.

Пропустити розділ Більше за темою

Більше за темою

Пропустити розділ Топтема

Топтема

Пропустити розділ Більше публікацій DW

Більше публікацій DW