Український Центр громадянський свобод (ЦГС) став одним із трьох лауреатів цьогорічної Нобелівської премії миру, які були оголошені у п'ятницю, 7 жовтня, в Осло. Іншими лауреатами нагороди стали російська правозахисна організація "Меморіал" та голова білоруського правозахисного центру "Вясна" Олесь Біляцький.

Очільниця ЦГС Олександра Матвійчук на своїй сторінці у Facebook повідомила, що зраділа тому, що центр отримав нагороду "разом із нашими друзями та партнерами із "Меморіалу" та "Вясни". Вона закликала людей "у різних країнах світу" мобілізуватися задля зміни "світової історії швидше, ніж інтервенція ООН".

Окремо Матвійчук звернулася до ООН та її держав-учасниць із закликом "вирішити проблему "прогалини у відповідальності" та забезпечити шанс на справедливість сотням тисяч жертв воєнних злочинів". Зокрема, на думку правозахисниці, потрібно створити міжнародний трибунал та притягнути до відповідальності Путіна та Лукашенка. Окремо Матвійчук закликала виключити Росію з Радбезу ООН.

Центр із 15-річною історією

Центр громадянських свобод було засновано 15 років тому, як зазначається на сайті самої організації, "для просування цінностей прав людини". Своєю місією у ЦГС бачать "становлення прав людини, демократії та солідарності в Україні та регіоні ОБСЄ задля утвердження людської гідності".

ЦГС було створено в Києві як транскордонний ресурс представниками дев'яти пострадянських країн. Пізніше центр став одним зі співорганізаторів міжнародного комітету та польової місії з прав людини в Білорусі. Під час Євромайдану в Києві та інших містах України наприкінці 2013 - початку 2014 років ЦГС створив ініціативу "Євромайдан SOS", що надавала правову допомогу постраждалим під час тодішніх протестних акцій. 

Моніторингові місії у Криму та на Донбасі

Починаючи з 2014 року, центр брав участь в мобільних моніторингових групах в анексованому Росією Криму і на Донбасі, над яким Україна втратила контроль через бойові дії проти проросійських сепаратистів. Там правозахисники збирали докази ймовірних воєнних злочинів. Пізніше ЦГС запустив кампанію Let My People Go, мета якої полягала у звільненні українських політв'язнів у Росії та анексованому Криму. А в 2018 році запустив кампанію за звільнення українського режисера Олега Сенцова, якого в Росії засудили до багаторічного ув'язнення. Зрештою українець повернувся на батьківщину в рамках обміну полоненими.

Попри напружені відносини між Україною та Росією, в цей час центр намагався сприяти правозахисному діалогу між двома суспільствами. Долучався ЦГС і до гармонізації Кримінального кодексу України з міжнародним кримінальним правом. У 2017 році активісти проводили адвокаційні акції на захист жертв сексуального насильства під час війни. ЦГС запустив перший в Україні онлайн-інструмент для громадського контролю за розслідуваннями нападів та інших форм переслідування громадських активістів.

У 2020 році ЦГС активно залучився до підтримки протестних акцій проти фальсифікації результатів виборів президента у Білорусі. Тоді він ініціював міжнародну акцію солідарності #BelarusWatch.

Докази ймовірних воєнних злочинів

Після повномасштабного вторгнення Росії в Україну 24 лютого 2022 року організація розширила свою роботу з документування ймовірних воєнних злочинів, яку вела ще з 2014 року. "Тільки за сім місяців повномасштабної агресії наша ініціатива "Трибунал для Путіна", навколо якої об'єдналися кілька десятків регіональних громадських організацій щодо документування воєнних злочинів, внесла в базу 19 тисяч епізодів воєнних злочинів", - розповіла нещодавно в інтерв'ю DW очільниця ЦГС Матвійчук.

Читайте також: Лауреатка альтернативної "нобелівки": Воєнні злочинці РФ будуть покарані

За словами правозахисниці, мобільні групи організації працюють, зокрема, і в нещодавно деокупованих містах на Харківщині. "Так само ми працюємо з певними застереженнями на окупованих територіях. Там теж є у нас регіональні команди. Частину з них ми не висвітлюємо, бо не всі виїхали і це може бути загрозою для них. Так само є багато людей, які передають інформацію", - зазначила Матвійчук.

Під час війни ЦГС продовжує збирати інформацію про зниклих людей та тих, хто опинився в полоні. "Зараз у нашій базі багато людей, які незаконно викрадені й незаконно перевезені на територію Росії та знаходяться в СІЗО Курська, Брянська чи утримуються в місцях несвободи на окупованих територіях", - розповіла Матвійчук у розмові з DW.

Правозахисниця переконана, що Росія зараз навіть не переймається тим, що у світі думають про вчинені нею ймовірні воєнні злочини: "Коли світ жахнувся від того, що побачив у Бучі, що зробив Путін? Путін вручив нагороди тим, хто це вчиняв і дав карт-бланш робити те саме і далі". Матвійчук бачить у нинішній війні Росії проти України "не війну двох країн, а війну двох систем, війну авторитаризму й демократії".