Центробанк Лівії заявив, що "призупинив усі операції". Вже понад тиждень його будівля перебуває у облозі.
Реклама
Центральний банк Лівії у неділю, 19 серпня, заявив, що "призупинив усі операції" після викрадення керівника відділу інформаційних технологій центробанку Мусаба Мсаллема, повідомила установа у соцмережах, пише AFP.
Банк заявив, що не відновить своєї роботи, допоки Мсаллема не буде звільнено, та зазначив, що іншим керівникам також погрожували викраденням. Установа не навела деталей щодо викрадення свого співробітника.
Центробанк Лівії в облозі вже тиждень
Ще за тиждень до викрадення Мсаллема озброєні люди взяли в облогу штаб-квартиру центробанка країни. Місцеві ЗМІ заявили, що це тиск з вимогою відставки керівника банку Седдіка аль-Кабіра.
Посол США Річард Норланд назвав спроби усунення Кабіра "неприйнятними", попередивши, що його заміна "силою може призвести до втрати Лівією доступу до міжнародних фінансових ринків".
Після облоги місія ООН з надання підтримки Лівії (UNSMIL) заявила, що банк відіграє важливу роль у фінансовій стабільності країни.
Конфлікт у Лівії
Після повалення режиму Муаммара Каддафіу 2011 році та його вбивства в Лівії почалася боротьба за владу між різними угрупованнями і фракціями. У Триполі за підтримки ООН був створений уряд національної єдності на чолі з Фаїзом Сараджем. Між тим у Тобруку на сході країни проходять засідання однопалатного парламенту, що вважає себе справжньою владою і не згоден з політикою Сараджа.
Міжнародно визнаний уряд у Триполі, очолюваний Сараджем, контролює лише невелику частину країни. Його суперником є екссоратник Каддафі, генерал Халіфа Хафтар, чиї збройні формування ("Лівійська національна армія") підтримують парламент та дедалі сильніше тиснуть на уряд національної єдності. Під контролем Хафтара перебуває значна частина лівійської території, включаючи більшість нафтових родовищ. Хафтар намагається захопити Триполі з квітня 2019 року. Наприкінці лютого 2020 року сторони домовилися про режим припинення вогню, але потім бойові дії відновилися.
Лівія: громадянська війна і геополітичний конфлікт
Ситуація в Лівії вкрай заплутана. Хто за що воює і від яких країн отримує підтримку? Галерея DW розповідає про основні сторони конфлікту, їхні інтереси та цілі.
У північноафриканській Лівії практично ціле десятиліття точиться громадянська війна. У неї залучені найрізноманітніші сили: бойовики-націоналісти, ісламісти, туареги-кочівники, місцеві племена, іноземні найманці. Ще більш заплутаною ситуація стає через те, що два головні протиборчі угруповання отримують підтримку різних країн. Це робить конфлікт міжнародним і геополітичним.
Фото: Getty Images/AFP/A. Doma
Усе почалося з повалення Каддафі
Збройна боротьба за владу в Лівії не припиняється з часу повалення Муаммара Каддафі в 2011 році в ході повстання, що спалахнуло в рамках "арабської весни", підтриманого міжнародною військовою операцією. На цьому знімку кривавий диктатор, що правив чотири десятиліття, розриває Статут ООН під час свого скандально відомого виступу в 2009 році на Генасамблеї цієї організації.
Фото: imago/UPI Photo
Нафта і газ у пустелі та морі
Одна з головних причин громадянської війни - багаті запаси нафти і газу. Концесії на їх видобуток на суші і в морі отримували різні іноземні компанії, в тому числі німецька Wintershall (на фото - один з її об'єктів) і російський концерн "Газпром", у них з 2008 року є спільне підприємство в Лівії. Зараз галузь в занепаді. Не працює, наприклад, підводний газопровід Greenstream в Італію.
Фото: picture-alliance/dpa
Ключова фігура: Халіфа Хафтар
Інша причина громадянської війни - боротьба між прихильниками ісламського шляху і їхніми противниками, яка породила двовладдя, що панує в країні з 2014 року. Ісламісти закріпилися в столиці Тріполі на заході країни, на сході їм протистоїть так званий парламент в Тобруке. Від його імені править 76-річний воєначальник Халіфа Хафтар, командувач самопроголошеної "Лівійської національної армії".
Фото: AFP/A. Doma
Вони контролюючть майже всю країну
У бойовиків "Лівійської національної армії" є підстави фотографуватися в позі переможців. Війська Хафтара завоювали переважну частину території країни, крім пустельного півдня, який контролюють місцеві племена, і декількох районів на заході навколо Тріполі. Однак захопити офіційну столицю країни, незважаючи на неодноразові спроби штурму з квітня 2019 року, їм поки що не вдалося.
Фото: Reuters/E. O. Al-Fetori
Союзник Росії та агент ЦРУ
На боці Хафтара воюють російські найманці з ПВК "Вагнер". Самопроголошений маршал, який зробив військову кар'єру при Каддафі, але потім брав участь у його поваленні, навчався в СРСР в Академії імені Фрунзе і зараз користується підтримкою Росії (на фото: Москва, листопад 2016). На нього зробили також ставку Єгипет і Франція. У нього, за даними ЗМІ, є громадянство США, де він співпрацював з ЦРУ.
Фото: picture-alliance/dpa/M. Shipenkov
Сараджа підтримують ООН та Туруччина
Офіційним лідером Лівії, визнаним міжнародною спільнотою в особі ООН, є глава Уряду національної згоди, який розміщується в Тріполі, Фаїз Сарадж. Його активно підтримують, наприклад, Італія і Туреччина. Президент останньої Реджеп Тайїп Ердоган уклав з Лівією договір, в якому істотно змінив на користь своєї країни (і на шкоду Греції) кордон в Середземному морі.
Фото: DHA
Оборона Тріполі з допомогою Туреччини
У січні 2020 року Анкара перекинула в Тріполі турецьких військових для зміцнення оборони лівійської столиці, оскільки загони, що борються на стороні уряду національної згоди (фото), сильно ослаблені торішніми боями з військами Хафтара. В результаті різко зросла небезпека прямих зіткнень між кадровими турецькими військовими і російськими найманцями-вагнеровцями.
Фото: Imago Images/Xinhua
Розгром місцевого ІДІЛ
Ще однією стороною міжусобиці в Лівії стали ісламісти-екстремісти з ІДІЛ. Скориставшись двовладдям, прихильники "Ісламської держави" захопили на початку 2015 року портове і університетське місто Сирт. Однак восени 2016 року вони були розгромлені військами, вірними ісламістській владі в Тріполі (фото), і пішли в підпілля. Місто, яке переходило з рук в руки, сильно постраждало.
Фото: picture-alliance/AP Photo/M. Brabo
Саміт у Берліні: пошук рішення
19 січня 2020 року в Берлін на міжнародну конференцію з Лівії приїхали лідери понад десяти країн і керівники міжнародних організацій, включаючи ООН. На знімку: президент РФ Володимир Путін, канцлер ФРН Анґела Меркель і президент Єгипту Абдель Фаттах Ас-Сісі. Серед підсумків саміту - зобов'язання його учасників більше не постачати сторонам конфлікту зброю і механізм контролю за припиненням вогню.
Фото: picture-alliance/dpa/A. Nikolsky
Євросоюз стурбований потоком біженців
У ЄС немає єдиної позиції щодо Лівії, цілі окремих країн дуже різняться. Однак усі члени ЄС зацікавлені в тому, щоб Лівія перестала бути плацдармом для відправлення до Європи нелегальних мігрантів, багато з яких гинуть в Середземному морі. Цю міграційну й гуманітарну проблему без припинення війни в Лівії і відновлення її державності не вирішити.
Фото: picture-alliance/dpa/Sea-Eye/F. Heinz
11 фото1 | 11
Уряд Сараджа підтримується в цьому конфлікті насамперед турецькими військами. Натомість Хафтар отримує допомогу від Об'єднаних Арабських Еміратів (ОАЕ), Єгипту, Саудівської Аравії та Росії.