Минуло вже 36 років від моменту возз'єднання Німеччини, однак наслідки десятиліть поділу країни між комуністичним Сходом і демократичним Заходом відчутні й сьогодні. Рівень доходів, накопичені статки, представленість у владі та бізнесі, а подекуди й суспільні настрої досі відрізняються по обидва боки колишнього внутрішньонімецького кордону. Саме цим питанням присвячена цьогорічна урядова доповідь, яку цими дням в Берліні представила уповноважена федерального уряду у справах Східної Німеччини Елізабет Кайзер (Elisabeth Kaiser).  

Менше шансів на кар'єрне зростання?

Це не стало несподіванкою, але різниця за ключовими показниками і надалі залишається значною: жителі Східної Німеччини в середньому менше заробляють, отримують нижчі пенсії та володіють меншими статками. Саме тому Кайзер, яка й сама народилася в НДР у 1987 році, за три роки до возз'єднання Німеччини, так багато говорить про майнову нерівність. 

Приватне підприємництво та створення власного фінансового резерву були обмежені протягом десятиліть. "Тому сім'ї змогли накопичити або передати наступним поколінням значно менше", - констатує Кайзер. Відповідно, жителі Східної Німеччини мають менше можливостей залишати щось у спадок. На думку уродженки міста Гера, що в Тюрингії, усе це безпосередньо впливає й на питання соціальної мобільності та кар'єрного росту.

Наскільки важливі зв'язки та походження?

І саме з цим, на думку не лише східних німців, справи йдуть не надто добре. Кайзер посилається на проведене на замовлення її відомством дослідження Deutschland-Monitor, аналіз якого досі триває. Хоча окремі висновки вже відомі. Відповідно до них, близько двох третин респондентів переконані, що фінансове та суспільне просування вирішальною мірою залежить від статків, зв'язків і соціального походження. 

Це підтверджують і статистичні дані. Хоча частка східних німців на керівних посадах у вищих федеральних органах влади зросла з 13,9 відсотка у 2022 році до нинішніх 16,3 відсотка, а все ж: "Що вищий щабель керівництва, тим меншою є частка вихідців зі Східної Німеччини", - каже Кайзер. 

Східних німців бракує на керівних посадах

З цього уповноважена вона робить чіткий висновок: рівні можливості означають також і вплив на важливі рішення. "Саме тому я вважаю, що східні німці мають бути представлені всюди, де ухвалюються рішення в нашій країні: у міністерствах, державних установах, бізнесі, науці, судовій системі, культурі та масмедіа", - наголошує Кайзер. 

У всіх цих сферах вихідці зі Східної Німеччини представлені значно менше, ніж це відповідало б їхній частці в населенні країни, яка становить майже 20 відсотків. Кайзер спирається на статистику Eliten-Monitor, який також був започаткований її відомством. Згідно з цими даними, частка східних німців на керівних посадах у державному та приватному секторах у період з 2018 до 2024 року майже не змінилася: з 10,9 до 12,1 відсотка.

У бізнесі та культурній сфері цей показник навіть знизився. Особливо показовим є той факт, що серед керівництва ста найбільших німецьких фірм немає жодного вихідця зі Східної Німеччини. Те саме стосується й військової сфери. Також східні німці недостатньо представлені на найвищих посадах у судовій системі та масмедіа.

Дані, що їх наводить Eliten-Monitor, - більше, ніж просто ілюстрація ситуації у якийсь конкретний момент, адже йдеться про довгострокове університетів Єни, Лейпцига та Вищої школи Циттау-Герліц. У його межах аналізують близько 3 тисяч найвищих посад у дванадцятьох секторах.

Нові стереотипи про Східну Німеччину

Недостатня представленість Східної Німеччини майже в усіх сферах суспільного життя, схоже, впливає й на самоідентичність багатьох людей. Покоління, яке народилося в час падіння Берлінського муру та возз'єднання Німеччини і до якого належить сама Кайзер, тривалий час не відчувало себе східнонімецьким, каже вона. Лише в школі та під час професійного навчання вона усвідомила, що між Сходом і Заходом існують відмінності, які подекуди ставлять її у менш вигідне становище.

Із цим пов'язані й нові стереотипні уявлення про Східну Німеччину, її минуле та сьогодення. "Певною мірою така східнонімецька ідентичність формується і політично, тому що люди шукають орієнтири, шукають щось, що їх об'єднує", - каже Кайзер, посилаючись на численні зустрічі та бесіди. Як приклад вона наводить символічне значення мопеда Simson, який за часів НДР випускався мільйонами і для молодих людей символізував мобільність та свободу.

Чому АдН захоплюється мопедами Simson?

"Це починають інструменталізувати", - критикує уповноважена у справах Східної Німеччини. При цьому вона не стала прямо називати партію "Альтернатива для Німеччини" (АдН). Річ у тім, що чільні представники цієї політсили, яку Федеральне відомство з охорони конституції класифікує як частково правоекстремістську, охоче використовують цей культовий мопед під час публічних заходів. Один із них, Ульріх Зіґмунд (Ulrich Siegmund), був головним кандидатом партії на земельних виборах у Саксонії-Ангальт.

"Так формується дуже сильний емоційний зв'язок", - говорить Кайзер про використання бренду Simson. Відповідаючи на запитання про АдН та її виборчі успіхи на сході країни, а останнім часом також у Мекленбурзі-Передній Померанії та Берліні, урядовиця зазначає, що результати цих виборів подають небезпечний сигнал: міжнародні інвестори та кваліфіковані працівники ставлять собі питання- "чи варто мені туди їхати, чи ні?"

Кайзер насамперед називає галузі, які відіграють важливу роль для Східної Німеччини як двигуни економічного розвитку та інновацій: виробництво напівпровідників, дослідження у сфері акумуляторних батарей, медичні та біотехнології, а також відновлювану енергетику. Її побоювання полягають у тому, що економічне зростання в цих галузях може опинитися під загрозою.