1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW
ПолітикаУгорщина

Угорщина і Словаччина просять Брюссель вплинути на Україну

Валерій Сааков
22 липня 2024 р.

Якщо Брюссель відмовиться виступити посередником у справі з блокадою Україною поставок нафти компанії "Лукойл", то Будапешт і Братислава звертатимуться до суду, заявив Сіярто.

Видобуток нафти в РФ
Минулого тижня Словаччина та Угорщина заявили, що на їхні НПЗ перестала надходити законтрактована нафта від "Лукойлу"Фото: Yegor Aleyev/TASS/dpa/picture alliance

Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сіярто заявив, що Угорщина і Словаччина звернулися до Європейської Комісії (ЄК) з проханням виступити посередником у консультаціях з Україною щодо питання блокади нафтопостачання. Відповідну заяву очільник МЗС Угорщини зробив у понеділок, 22 липня, у Брюсселі, передає Reuters. За словами угорського урядовця, цьому передували спроби вмовити Київ до поступок на двосторонньому рівні.

"Учора я розмовляв з міністром закордонних справ України (Дмитром Кулебою. - Ред.), він сказав, що вони пропускають кожну партію нафти, але це неправда", - сказав Сіярто журналістам. "Комісія має три дні, щоб виконати наш запит, після чого ми передамо справу до суду", - застеріг угорський урядовець. Він уточнив, що в такому разі цим питанням займатиметься міжнародний суд.

У такий спосіб у Будапешті і Братиславі відреагували на те, що Київ розширив санкції щодо російської компанії "Лукойл", перекривши відгалуження від нафтопроводу "Дружба", яких проводилося постачання нафти цієї компанії до обох європейських країн. Минулого тижня Словаччина та Угорщина заявили, що на їхні НПЗ перестала надходити законтрактована нафта від "Лукойлу" і посилили тиск на Київ після того. За словами Сіярто, Угорщина дотепер отримувала щорічно два мільйони метричних тонн нафти від цієї російської компанії, що становить близько третини всього її імпорту нафти.

Критична залежність Угорщини й Словаччини від енергоносіїв РФ

На поставки нафти компанії "Лукойл" через південну гілку нафтопроводу "Дружба" припадають близько 50 відсотків від загального обсягу постачань цим нафтогоном, зазначає Reuters. Нафтопереробні заводи в Словаччині та Угорщині повністю залежать від поставок компанії "Лукойл". Другим найбільшим постачальником нафти через цей маршрут є так само російська компанія "Татнефть", яка також постачає нафту до цих НПЗ, тоді як "Газпром нефть", "Русснефть" та деякі інші невеликі незалежні виробники забезпечують решту обсягів.

Альтернативно Угорщина може імпортувати нафту з хорватського морського порту Омишаль нафтопроводом "Адрія", тоді як Словаччина не має виходу до моря і може отримувати нафту лише через Угорщину. З квітня імпорт нафти через Омишаль становив близько 500 тисяч метричних тонн щомісяця.

Попри війну і запровадженні з боку ЄС санкції, Росія і надалі постачає природний газ і нафту до Угорщини і Словаччини, що не мають виходу до моря, через території Україну. Річ у тім, що обидві країни мають виняток з санкцій на імпорт нафти з РФ, що має дати їм більше часу для переходу на альтернативні джерела постачання, нагадує Reuters. Утім, і Словаччина, і Угорщина постачають енергоносії в Україну. Як заявив Сіярто, минулого місяця Угорщина забезпечила 42 відсотки українського імпорту електроенергії з ЄС.

Словаччина казала, що крок Києва дошкуляє більше Братиславі й Брюсселю, ніж Росії

Крім того, прем'єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо днями заявив, що його країна допомагала постачати дизельне паливо в Україну. Він розкритикував санкції Києва і заявив, що Словаччина не буде "заручником" українсько-російських відносин. А вже в понеділок міністр закордонних справ Словаччини Юрай Бланар повторив деякі з коментарів Фіцо, заявивши, що цей крок Києва дошкульніше зачіпає Словаччину та ЄС, ніж саму Росію.

Утім, заборона України на транзит нафти "Лукойлу" не впливає на інших російських експортерів нафти - транзит "чорного золота" цих компаній досі дозволено через Україну, пише Reuters.

Пропустити розділ Більше за темою

Більше за темою

Більше публікацій
Пропустити розділ Топтема

Топтема

Пропустити розділ Більше публікацій DW