1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Через війну Україна опинилася на порозі гіперінфляції?

Нік Мартін
24 серпня 2022 р.

Нацбанк України друкує гривню, щоб частково покрити дефіцит бюджету, але цей захід не є раціональним. Триває й зовнішня фінансова підтримка. Але чи є в Києва потенціал до мобілізації коштів?

Ціни в Україні зростають через війну
Ціни в Україні зростають через війнуФото: Frank Hammerschmidt/dpa/picture alliance

Уже пів року Україна змушена не лише протистояти російським окупаційним військам, але й боротися з важкою фінансовою кризою, намагаючись залишитися на плаву економічно. Адже через війну українська економіка опинилася у стані вільного падіння, а податкові надходження різко впали. З іншого боку, стрімко виросли військові витрати країни. Як наслідок - уряд України зіткнувся з дефіцитом бюджету у п'ять мільярдів доларів на місяць.

Щоб заповнити нестачу готівки, Національний банк України (НБУ) вдався до значної емісії гривні, викупивши протягом останніх шести місяців державні облігації на суму 7,7 мільярда доларів. За даними видання Financial Times, тільки протягом червня НБУ здійснив емісію гривні на 3,6 мільярда доларів в еквіваленті.

Стрімка інфляція може "знищити економіку"

Оскільки війна, вочевидь, завершиться ще далеко не скоро, Україні загрожує перспектива галопуючої інфляції та, можливо, навіть гіперінфляції. Поки що курс гривні з початку війни впав приблизно на третину, а інфляція сягнула 20 відсотків з перспективою досягти позначки у 30 відсотків до кінця року.

Читайте також: ВВП України у другому півріччі впаде на понад третину - НБУ

Раніше цього місяця лондонський Центр економічних і політичних досліджень (Center for Economic and Policy Research, CEPR) у своєму звіті закликав "зменшити залежність" від друку грошей, або сеньйоражу, і попередив, що Україна, ймовірно, зіткнеться зі значно вищою інфляцією, валютною і навіть банківською кризою, якщо цей процес триватиме. "Друк грошей має сенс на початку війни, коли панує великий хаос, і дозволяє дуже швидко отримати гроші, - пояснив DW співавтор звіту, економіст Юрій Городниченко з Каліфорнійського університету в Берклі. - Але це не раціональне рішення. Якщо продовжувати це робити, то знищиш рештки економіки".

Гіркі спогади про гіперінфляцію

У 1992 році, невдовзі після здобуття Україною незалежності, інфляція в країні сягнула 2000 відсотків. Країна стала першою в світі, де спостерігався такий масштабний сплеск інфляції, який не був результатом конфлікту. У 2014 році, коли почалася війна на сході України, інфляція становила близько 50 відсотків.

У своєму звіті фахівці CEPR порадили українському уряду підвищити податки та шукати додаткової іноземної допомоги, одночасно стримуючи невійськові витрати - політику, яку Київ запровадив із самого початку війни. Вони також закликали до суворішого контролю над відтоком капіталу, обмеження імпорту та більш гнучкого обмінного курсу.

Тим часом бюджетні надходження впали приблизно до п'ятої частини довоєнного рівня і тепер покривають приблизно третину державних витрат. Емісія грошей покриває приблизно ще одну третину, тоді як іноземні позики, гранти та випуск облігацій допомагають покрити решту витрат. Тож зіштовхнувшись із перспективою подальшого підвищення податків та мит на імпорт, Київ не може не усвідомлювати, що бізнес та споживачі вже перебувають під величезним тиском.

Російське вторгнення сильно вдарило по економіці

Українські компанії були змушені припинити свою роботу на територіях, найбільше вражених війною, а втеча мільйонів українців за кордон і призов чоловіків до армії спричинили відтік мізків і безробіття, яке вже сягнуло 35 відсотків. Ті ж українці, хто залишився в зонах бойових дій, стали переміщеними особами всередині країни або раптово залишилися без роботи, також потребують фінансової підтримки.

Загроза постійного ослаблення економіки, а також дефіциту палива, відключення електроенергії та опалення цієї зими може змусити багато інших компаній припинити роботу і стане перевіркою суспільної підтримки уряду президента Володимира Зеленського. За прогнозом Світового банку, до кінця 2023 року 55 відсотків українців житимуть у бідності, тоді як до війни цей показник становив лише 2,5 відсотка.

Українська влада має зробити "болючий" вибір

Юрій Городниченко з Центру економічних і політичних досліджень визнає, що рекомендації, надані Україні його інститутом, є "дуже болючими", але, на його думку, вони є кращими, ніж "висока або навіть гіперінфляція" внаслідок тривалої війни.

У звіті CEPR зазначається, що з боку України було б "самообманом" очікувати, що західні країни покриють більшу частину або весь бюджетний дефіцит. Але в ньому також зазначено, що підтримка України з боку союзників залишається критичною "не лише для виживання країни, але й для майбутнього глобального порядку та безпеки".

Близько 38 мільярдів доларів фінансової підтримки пообіцяли Києву іноземні уряди та міжнародні організації за останні шість місяців, повідомляє Financial Times з посиланням на міністерство фінансів України. Тим часом окремий трекер німецького Кільського інституту світової економіки (IfW-Kiel) засвідчив, що близько 40 країн пообіцяли Україні надати приблизно 84,2 мільярда євро (84,9 мільярда доларів) військової, фінансової та гуманітарної допомоги. Тільки Сполучені Штати Америки пообіцяли надати понад 8,5 мільярда євро гуманітарної та фінансової допомоги, а інституції Європейського Союзу взяли на себе зобов'язання спрямувати Києву 12,3 мільярда євро.

Читайте також: НБУ різко підвищив облікову ставку до 25 відсотків

Але фактично кошти надходять до України не так швидко. Так, зокрема, за даними трекера IfW-Kiel, лише чверть зобов'язань ЄС щодо допомоги було фактично виділено. ЗМІ повідомляють, що затримка пов'язана з дискусіями про те, чи має бути допомога у формі грантів, чи позик. "Європейський Союз стурбований тим, що Україна не зможе виплатити кредит, що є обґрунтованим занепокоєнням, тому це повинен бути не кредит, а грант", - вважає Городниченко.

Військові облігації можуть виявитися прибутковими

Поки Україна веде переговори з Міжнародним валютним фондом (МВФ) про нову програму фінансування на суму від 15 до 20 мільярдів доларів, уряд також збирає гроші від населення за допомогою військових облігацій - і цей спосіб залучення коштів має потенціал до збільшення.

Городниченко нагадує, що українці також пожертвували на військові цілі близько 1 мільярда доларів. Також, за його словами, можна скористатися й тим, що велика частина економіки України перебуває у "тіні". "Хоч важко визначити, скільки там грошей, я думаю, що це значна сума, і, в принципі, люди, схоже, готові витягнути гроші з-під своїх матраців, щоб фінансово допомогти у цій війні", - сказав DW економіст.

Українські виробники е-байків про війну та ведення бізнесу

02:40

This browser does not support the video element.

Пропустити розділ Більше за темою

Більше за темою

Пропустити розділ Топтема

Топтема

Пропустити розділ Більше публікацій DW

Більше публікацій DW