Вони приїжджають із Києва чи Львова, а також із Москви чи Санкт-Петербурга. Деякі з них, щоб ніхто нічого не запідозрив, летять не просто в Мехіко, а роблять зупинку в Туреччині. У столиці Мексики вони теж не затримуються, а наступним рейсом вилітають до Тихуани. Якщо все складеться вдало, то мегаполіс із двомільйонним населенням на північному заході Мексики, відомий у всьому світі як транзитний центр для імміграції в США, стане передостанньою зупинкою у їхньому багатоденному шляху.

Пункт призначення росіян і українців, які подолали добрих 10 тисяч кілометрів, тепер відчутно близький. Йдеться про Сан-Дієго в Каліфорнії, що розташований всього за десять кілометрів від Тихуани. З ним пов'язана мрія назавжди залишити позаду війну Росії проти України та розпочати нове життя в США, далеко від старої батьківщини. Новоприбулі змішуються з тими, хто прийшов пішки, поїздом чи автобусом, багато хто з них пройшов цей шлях не вперше.

"Біженці на кордоні - це, в основному, мексиканці, які рятуються від насильства у власній країні. Також до Тихуани приїжджають із Гондурасу, Сальвадору, Гватемали, Куби та Гаїті через насильство або з економічних причин. А зараз ми також бачимо дедалі більше біженців з України та Росії", - каже Штефані Галеано з Управління Верховного комісара ООН у справах біженців (УВКБ).

США готові прийняти 100 тисяч біженців

Наслідки війни Росії проти України зараз можна спостерігати на кордоні Мексики та США тому, що президент США Джо Байден оголосив плани дозволити легальний в'їзд до країни 100 тисячам українців та інших осіб, які рятуються від війни. Але з росіянами, які категорично не поділяють політику Володимира Путіна, та які прибули з Москви чи Санкт-Петербурга, тобто не із зони бойових дій, все складніше.

"Кілька днів тому США почали видавати гуманітарні дозволи на проживання терміном на один рік усім українським біженцям, тоді як російських біженців не пропускають через кордон. І все це без публічної заяви", - каже Еріка Піньейро, директорка гуманітарної організації Al Otro Lado.

Росіяни застрягли в Тихуані разом із латиноамериканцями

У той час як одні зупиняються в готелях, інші змушені жити у наметах у пішохідній зоні на прикордонному переході Сан-Ісідро. Закутані в ковдри, сидячи навпочіпки або тонких матрацах, з дитячими візочками - вони обмежують свою імпровізовану територію дорожніми валізами. Їхня головна проблема в тому, що готівка закінчується, а знімати мексиканські песо їм не дозволяється через санкції проти Росії.

Читайте також: США запроваджують санкції до ще 120 компаній з РФ і Білорусі

Росіяни в Тихуані зараз можуть краще зрозуміти, що протягом багатьох років відчувають на кордоні венесуельці, сальвадорці та гондурасці - вони опинилися в якомусь зачарованому місці, де для них немає шляху - ні вперед, ні назад. Водночас вони бояться привертати увагу до своєї ситуації через ЗМІ, бо побоюються репресій як щодо себе, так і своїх родин, які досі перебувають у Росії.

За даними Прикордонного патруля США (USBP), поліцейські в 2021 році мали 13 240 контактів з російськими іммігрантами - контакти означають неодноразове подання клопотання деякими з них. Тільки в січні цього року, тобто до початку війни, їх було 11783, і це число зростає. Це пов'язано не лише з війною, а й із коронавірусною інфекцією: під час пандемії посольство США в Москві тривалий час було закрито для відвідувачів.

З деяких пір Сполучені Штати більше не є закритою країною і для українських біженців. У 2021 році було зафіксовано 9378 контактів українців із USBP, лише у січні їхнє число становило вже 4338. Для в'їзду до США громадяни України зараз мають пред'явити паспорт, назвати ім'я людини, яка зможе за них поручитися та довести, що вони втекли зі своєї країни у зв'язку з надзвичайною ситуацією.

"Щодня до Тихуани приїжджають від 150 до 350 осіб. З початку війни прибуло вже 3000 українців. І це триватиме - адже поки що війна не припинилася", - каже Андреа Рінкон з гуманітарної організації Civil Border Youth.

Навіть ті біженці з України, які не мають поручителя, можуть сподіватися на отримання посвідки на проживання. "Вони мають довести судді, що їм загрожує небезпека, якщо вони повернуться додому. Без поручителя шанси є нижчими, але рішення ухвалює суддя", - говорить він.

Біженці першого та другого сорту?

Гуманітарні організації всіляко хвалять рішення адміністрації Байдена дозволити біженцям з України в'їзд до США якомога не забюрократизованішим способом. Але в Америці відбувається те, що стало звичною практикою в Європі, коли біженці з інших країн залишаються осторонь, а для багатьох кордон стає нездоланною перешкодою.

"США та міжнародна спільнота не можуть ігнорувати інші кризи, що зачіпають мільйони людей у ​​Латинській Америці та Карибському басейні, - каже Даніель Берлін з Міжнародного комітету порятунку. "Їм потрібен захист у країнах походження та на шляху слідування, програми переселення та система надання притулку, що швидко реагує на всі кризи у світі - а не лише тимчасові рішення для небагатьох", - наголошує він.