Безперервні бомбардування й артобстріли - так живе Чернігів від моменту російського вторгнення в Україну. Про ситуацію в області й місті DW поговорила з головою Чернігівської обласної військової адміністрації Чаусом.
Реклама
Чернігів та навколишні села перебувають під постійним обстрілами. Люди поки що не можуть виїхати з міста, адже російська армія підірвала міст через Десну, який з'єднував Чернігів з Києвом та іншими містами. Про ситуацію в області й місті DW поговорила з головою Чернігівської обласної військової адміністрації В'ячеславом Чаусом.
DW: Пане Чаусе, скажіть будь ласка, яка зараз ситуація в Чернігівській області?
В’ячеслав Чаус: На сьогоднішній день ми маємо тимчасово недоступну для нас територію на півночі та частково на сході Чернігівської області. В той же час, з більшістю громад ми маємо постійний зв'язок, голови громад знаходяться на своїх місцях і якісно виконують свої завдання. Є кілька громад, де росіяни дислокуються безпосередньо в населених пунктах. Таких громад не багато. Майже всі вони знаходяться навколо Чернігова і кілька в Ніжинському та Прилуцькому районах. Там важка ситуація, бо ми не маємо туди доступу і люди не отримують гуманітарну допомогу, ми не можемо їх вивезти.
А яка ситуація безпосередньо у Чернігові зараз?
Ситуація важка. Чернігів знаходиться під постійними щоденними артобстрілами та авіаударами. Ці обстріли відбуваються з невеликим інтервалом у кілька хвилин і не зупиняються навіть вночі.
Скажіть, чи можуть люди виїхати з Чернігова і навколишніх сіл? Чи є гуманітарні коридори?
Усі ці дні з Чернігова виїжджали люди практично щодня. З сіл навколо Чернігова не з усіх можна було виїхати. Але станом на сьогодні тимчасово поки що відсутня можливість вивозити людей з Чернігова, оскільки російські війська розбили наш автоміст через Десну. Ми працюємо над іншими рішеннями евакуації, звісно вони будуть. Незважаючи на це гуманітарна допомога заходить у місто. Як би там не було, Чернігів забезпечений зараз не достатньо, але задовільно. Найближчим часом ми відновимо логістику.
А чи є зараз вода, світло, тепло в місті, чи є ліки? Люди можуть отримати найнеобхідніше?
У Чернігові відсутнє світло, водопостачання, тепло. З цим погано. Частково інколи ремонтні бригади намагаються щось відновити, але вони швидко знову виходять з ладу, тому що ворог знову пошкоджує мережі. Всі наші бомбосховища інвентаризовані, й ми розуміємо, де знаходяться і скільки там людей. Як міська влада, так і волонтери забезпечують усі укриття водою та іжею. Але враховуючи масштаб обстрілів, у нас з'явилося багато спонтанних укриттів, де люди собі визначили підвали. Тому, на жаль, є місця, до яких поки що не доїжджають їжа і вода. Але ми визначили собі, що обійдемо ногами кожен підвал, і вже кілька днів займаємося цим і по секторах ходимо в кожен підвал, аби зрозуміти, чи є там люди, і забезпечити їх усім необхідним.
Чи працюють лікарні? Надається медична допомога?
Лікарні на сьогодні працюють, але до них періодично "прилітає". На сьогоднішній день росіяни не знищили жодного військового об’єкту, але наносить артудари та авіаобстріли по цивільних спорудах: багатоповерхових будинках, по школах, садочках та лікарнях. Лікарі, які там працюють є справжніми героями, тому що за таких умовах працювати вкрай важко. Місто забезпечене основною групою ліків і лікарі намагають допомогти всім.
Чи створено реєстр пошкодженого житла та соціальної інфраструктури?
Більшість будинків пошкоджених треба вщент зносини і будувати нові, бо вони не придатні для проживання більше. На Чернігів "прилітають" 250 та 500 кілограмові авіабомби. Це бомби потужної руйнівної сили. Звісно ДСНС та правоохоронці фіксують всі ушкодження, але зараз оцінити збитки від руйнації і їхню реальну кількість не можливо, бо обстріли кожні п’ятнадцять хвилин. Спочатку ми маємо перемогти, а потім рахуватимемо збитки і виставляти рахунок країні-агресору.
Нещодавно буда інформація, що у Чернігові на одному з підприємств пошкоджено аміакопровід. Чи вдалося ліквідувати аварію та її наслідки?
Це виробництво. Такі небезпечні об’єкти є у кожному місті. По цьому випадку справді було пошкодження, але ДСНС спрацювала оперативно та якісно. Ті заходи, які швидко застосували рятувальники, допомогли уникнути можливих суттєвих наслідків.
Чи фіксує місцева влада кількість жертв російської збройної агресії?
Так, фіксуємо, але цифри звичайно не точні, оскільки, давайте бути відвертими, під завалами ще залишаються тіла загиблих, які ми намагаємося розібрати, але це важко робити під постійними обстрілами. Нещодавно я казав про "Чернігівську сотню", але зараз нажаль цифра загиблих значно більша. На сьогодні по області ми маємо десь більше 200 вбитих та більше, аніж півтисячі поранених тільки цивільних.
Як у Києві під обстрілами працюють пожежники
04:46
Як львівський вокзал зустрічає біженців
До Львова щодня приїжджають сотні евакуйованих. Біля залізничного вокзалу облаштували пункти обігріву, на місці працюють волонтери. Про будні львівського вокзалу під час війни - у фотогалереї DW.
Фото: Ihor Burdyga/DW
Львів - головний перевалочний пункт
Від самого початку російського вторгнення Львів став головним перевалочним пунктом для сотень тисяч біженців з охоплених війною регіонів України. А львівський вокзал - головними воротами для них.
Фото: Ihor Burdyga/DW
Людський потік
У перші два тижні війні львівський вокзал приймав в середньому по 40 тисяч пасажирів щодня. На третьому тижні потік трохи зменшився, втім з відкриттям гуманітарних коридорів з узятих в облогу міст, таких як Маріуполь, - знову поновився.
Фото: Ihor Burdyga/DW
Волонтерський центр
Біля вокзалу розташований один з кількох пунктів допомоги, що координуються військовою адміністрацією Львівщини. Склад, де збирають та розподіляють "гуманітарку", знаходиться навпроти входу до головного вокзалу.
Фото: Ihor Burdyga/DW
Підбадьорити людей
Керівник волонтерського пункту представляється просто "Вова зі Львова". "В нас був певний досвід організації, тому з першого дня ми якось зв'язалися з адміністрацією та відкрили тут перший пункт допомоги. Координуємо волонтерські групи, біженців та допомогу для них. А головне - намагаємося якось підбадьорити людей".
Фото: Ihor Burdyga/DW
Речі першої необхідності
Потреби пункту вже звичні для багатьох гуманітраних центрів війни: вода, консерви, крупи, ліки першої необхідності, засоби гігієни, підгузки. Все це збирають на складі просто на площі перед вокзалом, а потім перерозподіляють між пунктами біженців.
Фото: Ihor Burdyga/DW
Польські консерви для харків'ян
Частину допомоги перерозподіляють просто на пероні. На цьому фото група волонтерів щойно зустріла невеличкий вантаж консервів з пасажирського потягу з Польщі та готується переправити його до Харкова через Полтаву.
Фото: Ihor Burdyga/DW
Пункти обігріву
Державна служба з надзвичайних ситуацій забезпечує роботу пунктів обігріву на вокзалі. Нині тут чергують співробітники відомчого львівського університету. На фото: Адріан (л) та Женя завершують своє 12-годинне чергування.
Фото: Ihor Burdyga/DW
Зігрітися вночі
Вночі біля пунктів обігріву збирається чимало безпритульних або тих, хто чекають тут на продовження подорожі - далі на захід.
Фото: Ihor Burdyga/DW
Польові кухні
Найвеселіший настрій на привокзальній площі при польових кухнях. Тут їх працює одразу п'ять - організовані українським товариством Червоного Хреста, польським Червоним Хрестом, Caritas чи то просто гуртом ентузіастів з котлами, які приїхали із Закарпаття.
Фото: Ihor Burdyga/DW
Суп з куркою
"Зупка бандерівська, унікальна, з української курки, ще вчора бігала, сама до вас у суп просилась", - жартома зазивають до свого котлопункту закарпатці, зберігаючи почуття гумору навіть у найскрутніші часи.
Фото: Ihor Burdyga/DW
Нехитрі розваги для малечі
8-річний Назар з Вознесеньска Миколаївської області під вечір стрибає на батуті на дитячому майданчику біля вокзалу. "Ми цілу добу сюди їхали якоюсь електричкою. Хай хоч ноги розімне", - каже його мама.
Фото: Ihor Burdyga/DW
Дороги, маршрути, евакуація...
З намету біля головного входу до вокзалу майже без зупину лунають оголошення. "Просто зараз готовий до відправлення автобус на Турин, Італія. 60 вільних місць, пріоритет для жінок з дітьми. Це безкоштовно, підходьте", - зазиває Андрій.
Фото: Ihor Burdyga/DW
Допомога волонтерів
Загалом на львівському вокзалі протягом доби в різні зміни працює близько сотні волонтерів: кухарів, медпрацівників, робітників складу, та й тих, хто здатен просто провести та зорієнтувати новоприбулих на незнайомій локації.
Фото: Ihor Burdyga/DW
"Все буде добре"
12 березня з імпровізованим концертом на львівському вокзалі виступив фронтмен гурту "Океан Ельзи" Святослав Вакрачук. Він заспівав нову пісню про Львів, а під фінал виступу пообіцяв присутнім, що "Все буде добре".
Фото: Ihor Burdyga/DW
Музика на вокзалі
Музика на вокзалі долинає з різних куточків. Деякі біженці встигли прихопити зі собою лише музичні інструменти.
Фото: Ihor Burdyga/DW
Найпопулярніший маршрут
Напрямок "На Польщу" веде до п'ятого перону. Звідси п'ять разів на добу відходить найпопулярніший рейс - потяг Львів–Перемишль.
Фото: Ihor Burdyga/DW
Вокзальна каса
Всі евакуаційні поїзди "Укрзалізниці" з перших днів війни були безкоштовими. Згодом перевізник оголосив, що повертає платний проїзд неевакуаційними поїздами, а також закордонними рейсами. При цьому евакуаційні поїзди внутрішнього сполучення та міжміські електрички залишаться безкоштовними і надалі.
Фото: Ihor Burdyga/DW
Порожні поїзди на Київ
Бажаючих повертатись до столиці Києва поки що небагато. У вагоні вечірнього швидкісного потягу "Інтерсіті" зайнято всього три місця.
Фото: Ihor Burdyga/DW
У пошуках даху над головою
Від початку війни до Львівської області приїхало майже 210 тисяч переселенців з охоплених війною регіонів. Скільки їх оселилося в області в приватному порядку - підрахувати ніхто не береться, втім орендувати квартиру у Львові останні два тижні майже неможливо.