У звільнених містах та населених пунктах Київської області вже понад тиждень шукають, ексгумують та ховають убитих та загиблих мирних жителів. Проводяться слідчі дії. Буча, Бородянка, Гостомель, Ірпінь, Бузова… У фотохроніці війни в Україні - фото, відзняті у деяких з цих місцин за кілька останніх днів. УВАГА! Фотографії містять сцени жорстокості, насильства та смерті.

Слідчі дії проводяться за участю міжнародних експертів. Часом у присутності українських та іноземних журналістів. До Бучі приїжджають закордонні політики. Агентства публікують кадри - обличчя та тіла загиблих, обгорілі трупи, обвуглені внутрішні органи... Не приховуючи нічого, без ретуші. Такі знімки побачать під час судових процесів. Важко визначити межу - що і як показати тут і зараз.

У Бучі вже виявлені тіла понад чотирьохсот загиблих мирних жителів. Про це повідомив журналістам міський голова Анатолій Федорук. 12 квітня тут почали розривати другу братську могилу та ексгумувати тіла з кількох поховань на приватній території.

Керівник Бучанської прокуратори Руслан Кравченко повідомив подробиці ексгумації другої частини масового поховання: "Практично всі знайдені тут люди були розстріляні на вулицях міста Буча. (...) На деяких тілах видно сліди тортур, люди лежать із зав'язаними руками та ногами, є тіла зі зламаними кістками".

Один із українських добровольців, який бере участь в ексгумації тіл з масових поховань у Бучі.

Буча стала символом насильства стосовно цивільного населення під час війни. Влада України та західних держав звинувачує російських військових у розправах над жителями. Правоохоронні органи України розслідують численні факти убивств, зґвалтувань та мародерства під час окупації. Росія усі звинувачення відкидає, заявляючи про фейки.

70-літня жителька Бучі Надія Трубчанінова біля тіла 48-річного сина Вадима, вбитого солдатами російської армії 30 березня.

45-річний Анатолій Морикін під час поховання своєї матері - 82-річної Валентини Морикіної, яка померла під час окупації Бучі у будинку для літніх людей через погані умови й неможливість належного догляду.

Родичі ховають 37-річного Андрія Матвійчука, який служив у територіальній обороні. Його викрали російські солдати у Бучі, закатували та убили.

Такими зараз є вулиці у Бучі. До російського воєнного вторгнення та тимчасової окупації тут під Києвом мешкало близько 35 тисяч людей. За даними місцевої влади, крім об'єктів критичної інфраструктури у місті зруйновані та не підлягають відновленню близько 20 відсотків багатоповерхових будівель. Також згоріли близько 150 приватних житлових будинків.

Село Гавронщина біля селища Макарів Київської області. 14 березня російські військові розстріляли тут приватний автомобіль, у якому перебувало четверо дорослих та одна дитина. Місцеві жителі поховали убитих біля свого будинку. Тіла ексгумували 10 квітня.

У селі Бузова на Київщині 10 квітня виявлено братську могилу з тілами десятків цивільних осіб. Поховання знайшли поблизу автозаправної станції. Село було окуповане російськими підрозділами 28 лютого.

Ще одна фотографія з Бузової. Матері щойно повідомили про знайдене тіло сина. Як поінформувала місцева влада, тіла виявили також поруч на дорозі приблизно у десяти автомобілях зі слідами обстрілів.

У селищі міського типу Бородянка під Києвом розбирають завали, під якими виявляють тіла загиблих. Селище російські військові зруйнували майже повністю. До війни тут мешкали близько 13 тисяч людей.

Для учасників пошукових робіт у Бородянці встановлять модульні будинки. Роботи триватимуть ще довго. За даними ДСНС станом на вечір 11 квітня, від початку пошукових робіт під завалами знайшли 19 тіл.

Від початку повномасштабної війни Росії проти України станом на ніч 11 квітня ООН підтверджує загибель 1892 мирних жителів. Про це повідомила пресслужба Управління верховного комісара з прав людини. Реальні цифри - вищі. Напередодні мер Маріуполя Вадим Бойченко заявив, що лише у цьому місті, яке перебуває в облозі, за час війни загинули понад 10 тисяч мирних жителів.

Війна поставила колись мальовничий Чернігів на межу гуманітарної катастрофи. В облозі російських військ минув понад місяць: з перших днів вторгнення до початку квітня.

Колишня візитівка Чернігова - готель "Україна" на перетині центральних проспектів. Тепер ця будівля стала одним із найбільш впізнаваних символів свідомого знищення міста. Його зруйнували ракетним ударом вночі 12 березня - за поясненнями російської армії в готелі начебто базувались іноземні добровольці, які приїхали захищати Чернігів.

"У нас місту понад 1000 років, і ніколи не було прикладів, щоби його здавали комусь. Після цього, як я це заявив, по міській раді полетіло 2 ракети "Іскандер". На жаль вони впали серед будинків, в прямісенькому центрі міста. Там є дуже багато постраждалих", - розповідає мер Чернігова Владислав Атрошенко (ц).

Міська влада та обласна адміністрація продовжують підраховувати наслідки руйнувань. Вони вже зараз сходяться в одному - найбільше постраждали житлові будинки.

Рятувальні служби продовжують розбирати завали, витягаючи з-під них людське майно, а часом і тіла.

Комунальники відновлюють роботу систем життєзабезпечення. Чернігів і досі лишається без опалення, в місті проблеми з водопостачанням електрикою та зв'язком.

Більшість магазинів та базарів у Чернігові або зачинені, або зруйновані. Городяни виживають за рахунок гуманітарної допомоги.

Стадіон футбольного клубу "Десна" зруйнований артилерійським обстрілом 5 березня та бомбардуванням з повітря 11 березня. Допомогти відновити спортивний майданчик обіцяють Німеччина та дортмунський клуб "Боруссія", гравцем якого свого часу був чернігівчанин Андрій Ярмоленко.

Музей старожитностей та його бібліотека, що по сусідству зі стадіоном, теж були зруйновані під час березневого бомбардування.

Російська армія скидала некеровані авіабомби і на житлові квартали, де в приватних будинках мешкали сотні цивільних чернігівчан. На фото: поліцейський оглядає воронку від бомби на місці колишнього яблуневого саду на околиці міста.

"Наш дім руйнували тричі: спочатку бомбами, потім потрапив артилерійський снаряд, а потім просто спалили, - розповідає місцева мешканка Ганна Дорош. - Ну, як кажуть, ворога сюди не пустили. Тільки що після цього нам робити, ми не знаємо".

Російська армія обстрілювала Чернігів з трьох напрямків. З березня бої в тому числі із застосуванням важкої техніки велися вже на околицях міста. На фото: російський танк Т-80 підбитий на одній з вулиць Чернігова.

За місяць облоги в Чернігові, за даними мерії постраждали 27 шкіл та 37 дитячих садків - вцілів лише кожен п'ятий заклад. На фото: школа №18 зруйнована під час авіанальоту 3 березня. Під завалами школи рятувальники знайшли тіло чоловіка.

За місяць боїв у місті загинули понад 700 городян. Тіла десятків ще й досі не ідентифіковані - деяких з них ховали, навіть не чекаючи на близьких для впізнання.

Місцева влада побоюється, що через руйнування майже усіх промислових підприємстві і зупинку бізнесу місто не скоро назбирає грошей на відновлення та нормальне функціонування. Містян попереджають: жити в Чернігові і досі небезпечно.

Чернігівчани повертаються до знищених квартир, щоб забрати рештки вцілілих речей. Андрій переїхав до родичів в глиб області - власного житла в нього більше нема.

Благодійні організації продовжують вивозити з Чернігова тих, хто втрати домівки та наляканий війною, в безпечні місця. На фото: евакуація підопічних громадського єврейського центру при міській синагозі.