Апарат Ради національної безпеки і оборони (РНБО) України оприлюднив глосарій із 63-х термінів. Ними пропонують замінити "фейки та кліше", що використовуються у публічному просторі для опису ситуації на непідконтрольних територіях на Сході країни та в анексованому Криму. У передмові до глосарія говориться, що його мета - "протидія російським агресивним зовнішньополітичним інформаційним стратегіям".

Замість "анексії Криму" - "тимчасова окупація"

До роботи над документом було залучено Національну академію наук України, Офіс президента, силові міністерства, Службу безпеки України, Службу зовнішньої розвідки та інші. Цю термінологію рекомендують для використання органам державної влади та місцевого самоврядування, дипломатичними представництвами України, засобам масової інформації та громадським організаціям.

Читайте також: Кожному по центру. Як у РНБО боротимуться з дезінформацією

Так, наприклад, щодо подій на Донбасі РНБО пропонує не вживати словосполучення "конфлікт Києва з Донецькою і Луганською областями", "українська криза" чи "громадянська війна", замінивши їх словами "збройна агресія Росії проти України". Окрім цього, вже звичний термін "анексія Криму", який фігурує у багатьох міжнародних документах, в РНБО вважають за доцільне замінити на "тимчасову окупацію Автономної Республіки Крим" або на "спроба анексії" АРК. Серед інших рекомендацій: "незаконно збудований мостовий перехід між тимчасово окупованою АРК та РФ через Керченську протоку" замість "Кримського мосту" та "російська окупаційна адміністрація Криму" замість "кримської влади". А у пункті  "Термінологія, пов'язана з пропагандою та політикою історичної пам'яті", назву "Велика Вітчизняна війна" замінено на "Друга світова війна".

Заборонені межі словесних формул

Попри те, що західні та українські експерти визнають необхідність боротьби з інформаційним впливом Росії на внутрішню політику України, вони не вважають, що глосарій від РНБО може стати ефективним знаряддям у цьому протистоянні. Серйозною підставою для скепсису є, зокрема, те, що цей набір назв та словосполучень надійшов "згори", як вказівка від владних структур.

Читайте також: Медіаманіпуляції в Україні: як боротися із внутрішніми загрозами

Український історик Георгій Касьянов, який спеціалізується на історії України ХХ сторіччя, називає це "типовим прикладом цензури радянських часів", оскільки йдеться про те, що "за межі певних словесних формул виходити не можна". "Якщо подивитися на аудиторію призначення цього глосарія, то логіку тих, хто його укладав, ще можна зрозуміти, коли це стосується держустанов чи диппредставництв, оскільки державна структура РНБО дає рекомендації іншим держустановам. Проте яке відношення він може мати до медіа чи тим більше до громадських організацій?" - запитує Касьянов у коментарі DW.

Можливі санкції

Здивування експертів викликає й сам набір термінів, включених до глосарія, адже не всі вони "суто пропагандистські", відзначає український соціолог Володимир Іщенко, який вивчає революції, протести та радикальні рухи. "Лише невелика частина цього глосарія - кліше російських ЗМІ, а інші - абсолютно нормальна, прийнятна для більшості українців лексика", - наголошує вчений.

Наприклад, "немає нічого поганого в цілком нейтральному терміні "анексія Криму", адже ним користується велика кількість західних журналістів і науковців. Так само невмотивованим експерт називає і включення до колонки "кліше/фейки" терміну "кольорова революція". "Написано багато книжок і статей, які аналізують Євромайдан як кольорову революцію. Це абсолютно нормальний термін, який походить навіть не з Росії, а із західного дискурсу", - пояснює Іщенко. Таким чином, на його думку, глосарій РНБО - це "спроба переформатувати розмову про загострені, досі невирішені історичні та політичні питання в Україні у якийсь підкреслено пронаціоналістичний, проурядовий стиль".

Читайте також: Боротьба з дезінформацією. Чому повстала медійна громадськість?

Вчений також побоюється, що незабаром в Україні "можуть з'явитися різноманітні моніторингові проєкти", які стежитимуть за тим, чи використовують термінологію глосарія чиновники, або складатимуть рейтинги ЗМІ, які ігнорують ці рекомендації. "Поки глосарій не скасують, до нього будуть апелювати, а проти "порушників" застосовуватимуть публічні та політичні санкції", - прогнозує Володимир Іщенко. 

Труднощі перекладу

Українські науковці також вказали на практичні проблеми, які можуть виникнути при публікації наукових статей та перекладів з огляду на рекомендації глосарія. "Уявімо, що мені треба написати про історичну політику Росії і про те, що термін "Велика Вітчизняна війна" є центральним і важливим для її історичного наративу. То що мені писати: "так звана Велика Вітчизняна війна"? Це прояв бюрократичного ідіотизму", - вважає історик Касьянов.

Також незрозуміло, яким чином відтепер перекладати статті закордонних видань, які оперують термінами, внесеними РНБО до групи "фейків". "Якщо поважне західне видання пише "анексія Криму", то що ми маємо робити у цьому випадку? Ставити зірочку з приміткою "Не рекомендовано до вживання в українських ЗМІ?" - запитує соціолог Іщенко. Він переконаний, що послідовне втілення глосарія "призведе до купи дурних ситуацій".

Глосарій не змінить ставлення людей - експерти

На думку старшого аналітика Європейської ради з міжнародних відносин (ECFR) Ґустава Ґресселя (Gustav Gressel), жоден список "правильних" термінів не може змінити те, що люди думають про певний конфлікт. "Адже якщо хтось і досі вважає, що події на Сході України - це "конфлікт між Києвом і Донбасом", то він навряд чи дослухатиметься до того, що говорить РНБО", - вважає експерт.

Ґрессель звертає увагу на те, що багато формулювань глосарія надто довгі. "Як правило, заміни коротких термінів на довші рідко приживаються, бо люди прагнуть висловлюватися коротше", - говорить аналітик.

Для того, щоб значення слів доходило до аудиторії, важливо обрати правильного комунікатора, і саме цього в РНБО не врахували, вважає Георгій Почепцов, який є автором багатьох праць з питань комунікаційних технологій. Адже слова ліпше впливають тоді, коли їх вимовляють люди, яким довіряє "інша" сторона, додає експерт.

Поки що зусилля української влади у боротьбі з впливом російської пропаганди "налаштовані таким чином, щоб переконати тих, хто вже і так на нашому боці". "Де сайти, які розмовляють з населенням тимчасово окупованих територій? Якщо вони і є, то малопомітні, хоча у нас є сотні сайтів, інформація з яких відлякує, а не наближує", - вважає Почепцов.