40-річний депутат з групи "За майбутнє" Дмитро Лубінець став четвертим уповноваженим Верховної Ради з прав людини в історії України. До того ж, уповноваженим з найнижчою підтримкою всередині парламенту - за його призначення проголосували лише 250 депутатів, майже у кожній фракції знайшлись ті, хто не голосував за нового омбудсмена або натиснув кнопку "Утриматись".

За таких умов та ще й під час воєнного стану Лубінець обіцяє змінити підхід до роботи офісу уповноваженого. Тепер вже колишніх колег по парламенту він переконував що захист прав людини це справа не лише омбудсмена, а й Ради та інших державних органів.

Читайте також: Чому Верховна Рада звільнила омбудсменку Денісову посеред війни

Гендерна рівність

Фаховий юрист Дмитро Лубінець народився у Волновасі й довгий час займався бізнесом та юридичною практикою на Донеччині. З 2010 року він засідав у Волноваській міськраді, а 2014 року обрався до парламенту на рідному одномандатному окрузі. Тоді його кандидатуру висунув "Блок Петра Порошенка", та після поразки лідера на президентських виборах Лубінець вийшов з його партії, але знову обрався депутатом - тепер уже як самовисуванець.

У Раді дев’ятого скликання він вступив до групи "За майбутнє", яку часто називають політичним представництвом олігарха Ігора Коломойського. І став головувати в оновленому комітеті з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій, національних меншин і міжнаціональних відносин.

Сам комітет одноголосно підтримав кандидатуру Лубінця на посаду омбудсмена 27 червня. "Давайте голосувати вже за", - перервав тоді виступ кандидата перед колегами Юрій Бойко з тепер уже забороненої судом "Опозиційної платформи - За життя»". Замість обговорення майбутньої роботи колеги-депутати проводжали голову комітету дифірамбами.

"Я буду голосувати за, якщо пан Лубінець одночасно залишиться головою нашого комітету", - жартував ветеран кримськотатарського визвольного руху Мустафа Джемілєв з "Європейської солідарності".

"Ця подія буде унікальною з точки зору гендерної рівності, адже ви станете першим чоловіком-омбудсменом в історії незалежної України", - раділа Неллі Яковлева зі "Слуги народу".

Читайте також: Кейс Денісової: новий виток спіралі звинувачень у бік української ексомбудсменки

Полонені - в пріоритеті

Сам Дмитро Лубінець вважає, що саме спільна робота комітету привела його на посаду омбудсмена. "Ми проводили виїзні засідання на Донбасі і в Херсоні, провели безліч круглих столів… У нас була створена окрема постійно діюча моніторингова місія щодо захисту прав засуджених. Цією роботою ми будемо займатися разом", - обіцяв він депутатам.

Місяць  тому комітет Лубінця усунувся від оцінки діяльності попередньої омбудсменки - Людмили Денісової, якій Рада висловила недовіру 31 травня. Взагалі-то термін її пятирічної каденції спливав лише наступного року, однак Верховна Рада звільнила Уповноважену за спеціальною процедурою воєнного стану, обвинувативши у недостатній залученості в процеси організації гуманітарних коридорів, захисту та обміну полонених, протидії депортації людей і дітей з окупованих територій.

"Обмін полоненими - це перше питання, яким, у разі позитивного голосування, я почну займатися. Статус омбудсмена дає можливість прямої комунікації з омбудсменами різних країн, у тому числі з омбудсменом країни-агресора … Це не буде публічна робота, але ця робота буде", - обіцяв Лубінець з трибуни Верховної Ради 1 липня.

"В той час, коли сотні наших захисників і громадян України цивільних, постійно захоплюються в полон російськими агресорами, не мати уповноваженого з прав людини чи мати поганого, недієвого омбудсмена, ми не маємо права", - погоджувався з ним Ярослав Юрчишин з опозиційної фракції "Голос".

Читатайте також:Обмін полоненими України та РФ: "Слуга народу" за звільнення і злочинців 

Кінець політичної незалежності?

А втім, профільні правозахисні організації вкотре обурюються: депутати Верховної Ради продовжують обирати омбудсмена з-поміж себе замість того, щоб провести на відповідальну посаду конкурс серед представників експертного середовища.

"Кандидат на посаду Уповноваженого має відповідати визначеним законом вимогам, серед яких є досвід правозахисної діяльності. У випадку Дмитра Лубінця про такий досвід нічого поки що не відомо. А виконання посадових обов’язків в комітеті ВРУ такою діяльністю не є, бо тоді ще більшими "правозахисниками" є Вадим Рабінович чи Віктор Медведчук", - наголошують у спільній заяві Лариса Денисенко, Олександра Матвійчук та Олександр Павліченко - троє українських правозахисників, яких чи не найчастіше згадують, говорячи про кандидатів на посаду омбудсмена від профільних неурядових організацій.

Виконавчій директорці Amnesty International в Україні Оксані Покальчук скандали навколо омбудсмена, які щоразу виникають після зміни політичної влади в країні, нагадають "колесо сансари". "Дуже важливо щоб людина на такій посаді викликала довіру, мала хорошу репутацію і сильні контакти з правозахисною спільнотою, це буде мати дуже позитивні наслідки і справді якісні системні зміни у захисті прав людини в Україні", - вважає вона.

Правозахисні організації часто дорікали і Людмилі Денісовій, втім чи не одноголосно обурились процедурою її усунення з посади.

"Йдеться не про конкретно Денісову чи оцінку ефективності її роботи, (…) а про те, що незалежний інститут Уповноваженого перестав існувати в Україні. Кожен, кого буде призначено на цю посаду, не зможе й слова сказати проти вітру - покритикувати президента чи парламент за порушення прав людини, - бо відразу прилетить загроза "висловити недовіру" і звільнити протягом одного дня", - йдеться у заяві Денисенко, Матвійчук і Павліченка.

Чимшвидше перейти на опозиційну сторону побажав новому омбудсмену і Сергій Власенко з парламентської фракції "Батьківщина". "Влада буде говорити Уповноваженому про те, що з правами людини все в порядку, зі свободою слова все в порядку, з усім все в порядку. А Уповноважений повинен чітко говорити: ні, шановна владо, ні, з правами людини є питання, зі свободою слова є питання, з утриманням людини в тюрмах є питання", - заявив він перед тим як проголосувати за кандидатуру Лубінця.