У своєму віртуальному турне парламентами США, Великобританії, Німеччини та інших країн український президент Володимир Зеленський передусім закликав збільшити поставки зброї Києву та підтримати уряд у боротьбі з російськими військами, які вторглися в країну. Натомість звертаючись до французького парламенту минулої середи, 23 березня, Зеленський цілеспрямовано спрямував слова до бізнесу.

"Французькі компанії мають піти з російського ринку , - вимагав Зеленський. - (Автовиробник. - Ред.) Renault, (мережа супермаркетів. - Ред.) Auchan та (мережа будівельних магазинів. - Ред.) Leroy Merlin та інші. Вони повинні перестати бути спонсорами для військової машини Росії. Спонсорами вбивств дітей, жінок. Спонсорами зґвалтувань, пограбунків, мародерства з боку російської армії. Усі компанії мають запам'ятати (…), що цінності вартують більше, ніж прибуток". Потім він закликав до всесвітнього бойкоту Renault.

У відповідь автовиробник ввечері того ж дня повідомив про "припинення активності" на своєму заводі в Москві. Крім того, у французькій компанії пообіцяли також "визначити можливі варіанти" дій щодо своєї 68-відсоткової частки в компанії "Автоваз" - виробникові автомобілів LADA. При цьому закриття заводів у Росії - непросте рішення і може бути навіть контрапродуктивним для Заходу, кажуть не лише в самих компаніях, але й французькі економічні експерти.

Французькі компанії - найбільший іноземних роботодавець у Росії

"Ми спостерігали за ситуацією від початку вторгнення (Росії в Україну. - Ред.), але тепер залишати там бізнес без змін просто неприйнятно, зокрема й тому, що війна, певно, затягнеться надовго", - каже в розмові з DW речник Renault. Це матиме глибокі наслідки, каже він: група компаній, 15 відсотків якої належать французькій державі, знизила прогноз зростання прибутків з чотирьох до трьох відсотків. Крім того, доля 45 тисяч працівників компанії в Росії тепер невідома, хоча їм у перший час продовжуватимуть виплачувати зарплату.

Ухвалюючи рішення, йти чи залишатися, багато французьких компаній, які працюють у Росії, повинні будуть враховувати фактор працівників. Адже згідно з даними мінекономіки Франції, тамтешні компанії є найбільшим іноземним працедавцем у Росії: з 500 філіалами у таких секторах як енергетика, оптова торгівля чи харчова промисловість. "Французькі фірми, на відміну від німецьких чи італійських, часто активні в сфері послуг із великою кількістю працівників", - каже в розмові з DW Жульєн Веркей, віцепрезидент Національного інституту східних мов і цивілізацій у Парижі, економіст, що спеціалізується на Росії.

Націоналізація зіграє на руку Росії

Це стосується і мережі будівельних магазинів Leroy Merlin, яка має близько сотні магазинів та близько 45 тисяч працівників у Росії. Позаяк компанія досі працює в Росії, гостра критика на її адресу лунає не лише з боку Зеленського. У Франції та Польщі відбулися акції протесту з вимогою до компанії зупинити бізнес у Росії. Навіть власні співробітники компанії в Україні в онлайн-петиції звернулися до материнської компанії з вимогою негайно піти з Росії, після того як одна з філій Leroy Merlin у Києві стала мішенню бомбового удару, внаслідок якого загинули восьмеро працівників.

Співробітники в Україні кажуть, що компанія не лише не відреагувала на їхні вимоги, але й відключила їх від корпоративних каналів комунікації та навіть забрала доступ до сторінки "Леруа Мерлен Україна" у соцмережі Facebook. І дійсно, останній пост на сторінці датується 21 березня. "Ми ще раз закликаємо приєднатися до нашої петиції проти діяльності магазинів ADEO group у країні агресора. Для всіх нас це дуже важливо", - йдеться у повідомленні.

Натомість у материнські компанії Adeo наголошують: "Ми відповідальні перед нашими співробітниками та їхніми родинами (в Росії. - Ред.)". Там кажуть, що закриття російських магазинів буде навіть контрапродуктивним: "Це стане запрограмованим банкрутством, яке призведе до націоналізації, яка буде корисною для російських фінансів".

Вихід з Росії стане "великим подарунком для олігархів"?

Схожі аргументи лунають також від енергетичного концерну TotalEnergies. Хоч Зеленський і не згадував його у своїй промові, але він так само працює в Росії. "Якщо ми підемо з країни, це буде величезний подарунок для олігархів", - сказали в компанії на адресу DW.

Хоча TotalEnergies і вирішив не купувати російську нафту з кінця 2022 року, він надалі хоче отримувати російський газ - через брак альтернативи. Газ із Росії становить 17 відсотків усіх обсягів, які компанія закуповує по всьому світу. Більшої частки не має ніхто. Крім того, енергетичний гігант хоче зберегти свої частки у низці російських компаній загальною вартістю 13 мільярдів доларів. Відмовляється TotalEnergies лише від додаткових інвестицій.

Читайте також: Макрон застерігає від словесної "ескалації" з Росією

Багато хто критикує такий підхід. Зокрема, кандидат у президенти Франції від Зелених Яннік Жадо. Він назвав TotalEnergies "посібниками Путіна та його бомбардувань цивільного населення". Виконавчий директор концерну Патрік Пуянне назвав закиди Жадо "дуже важкими" і "обазливими". Концерн уже подав до суду на політика, закидаючи йому наклеп.

Поки що ухвалені міжнародною спільнотою санкції не зобов'язують європейські компанії залишати російський ринок. Французький уряд, зі свого боку, не хоче прямо втручатися в рішення бізнесу. "Я дав розпорядження дотримуватися рішень Франції підприємствам, які працюють у секторах, у яких діють санкції. Та моя позиція полягає в тому, аби компанії самі вирішували (чи працювати далі в Росії. - Ред.)", - сказав президент Франції Еммануель Макрон під час нещодавньої зустрічі лідерів держав і урядів НАТО та Великої сімки в Брюсселі.

Ціна європейських цінностей

Фахівець із Росії Веркей звертає увагу на делікатність питання: "Якщо компанії, на які працює багато людей на місцях, залишать Росію, існує ризик, що президент Росії Володимир Путін використає це для своєї пропаганди та скаже: "Дивіться, вони хочуть вас покарати - Захід русофобський". Це може лише більше згуртувати населення навколо Путіна, переконаний експерт.

Читайте також: Німецький бізнес очікує обвалу експорту через війну в Україні

Едуар Сімон, науковий директор з питань безпеки та європейської оборони Паризького інституту міжнародних та стратегічних відносин, додає, що європейські та міжнародні союзники повинні уважно зважити дієвість санкцій. "Існує тонка межа. Санкції повинні завдати Росії більшої шкоди, ніж Європі та Франції", - каже він. Саме тому заборона на імпорт енергоресурсів, за його словами, таке важке питання. "Це матиме економічні наслідки в Європі в далекій перспективі. Уряди хочуть цього уникнути, особливо французький уряд у часи президентської кампанії", - додає Сімон.

Викладач європейської економіки в паризькому Інституті політичних досліджень, натомість, вважає, що Захід повинен бути готовий заплатити цю ціну. Він звертає увагу на пакет заходів підтримки бізнесу, який нещодавно ухвалив французький уряд. Ідеться, зокрема, про компенсації через подорожчання енергоресурсів, а також зменшене навантаження на працівників. "Зрештою, йдеться про захист європейських цінностей", - каже він у розмові з DW.