Німецький виробник побутової хімії Henkel увійшов до списку іноземних компаній, які вирішили повністю припинити бізнес у Росії. Їхній перелік уже дуже довгий, проте саме цей відхід, про який було оголошено 19 квітня, є знаковою подією.

І не тільки тому, що йдеться про дуже великого інвестора у російську промисловість: концерн з Дюссельдорфа має 11 заводів у Московській, Ленінградській, Саратовській, Ульянівській, Челябінській, Новосибірській областях, у Ставропольському та Пермському краях. І не тільки тому, що його продукцію знають і досі активно купували широкі верстви росіян: це миючі засоби, косметика, предмети особистої гігієни та клеї під такими брендами, як Persil, Somat, Schwarzkopf, Fa, Pritt, "Момент".

Читайте також: Через оплату боргів рублями: Росія опинилася на межі дефолту

Henkel засуджує насильство над безневинним цивільним населенням

Знаковий характер цієї заяви полягає в тому, що Henkel був досі одним із найгучніших прикладів великих німецьких та загалом західних компаній, які продовжили роботу в Росії після її нападу на Україну 24 лютого. І за це концерн у Німеччині вельми критикували. Щоправда, ще 4 березня його керівництво заявило, що вражене війною, закликає РФ негайно вивести свої війська з української території, припиняє в Росії інвестиції, спонсорську діяльність та рекламу у державних ЗМІ, а також виділяє один мільйон євро на допомогу українським біженцям.

Однак тоді ж концерн оголосив, що "поки що має намір" постачати російському населенню "товари щоденного попиту", але продовжуватиме "уважно стежити" за динамічним розвитком ситуації та готовий ухвалювати подальші рішення. І от майже через два місяці після початку агресії керівництво концерну дійшло висновку, що настав час смикнути стоп-кран і повністю завершити виробничу діяльність у Росії. Чому саме зараз?

Заява концерну від 19 квітня не дає відповіді на це запитання. Однак у ній міститься засудження уже не лише "російської агресії проти України", але й "насильства над безневинним цивільним населенням". Це виглядає як пряме відсилання до звірств у Бучі. До того ж керівництво концерну вже більше не висловлює, як 4 березня, "надію на дипломатичне рішення". Випадковість чи ні, але рішення про остаточний відхід Henkel із Росії збіглося у часі з новим масштабним наступом російських військ - з початком "битви за Донбас".

Адже ще два тижні тому на віртуальних річних зборах акціонерів, що відбулися 4 квітня (про Бучу вже говорив увесь світ), голова наглядової ради концерну Сімоне Баґель-Тра (Simone Bagel-Trah) ще захищала рішення "поки що продовжувати бізнес з Росією з обмеженнями" і наголошувала, що концерн дотримується всіх міжнародних санкцій. Що відтоді змінилося?

Читайте також: Санкції ЄС за війну РФ проти України: чого вже вдалося досягнути

Початок другої хвилі відходу західного бізнесу з Росії?

Можлива відповідь міститься в опублікованому незадовго до зборів акціонерів інтерв'ю Сімоне Баґель-Тра діловій газеті Handelsblatt, у якому вона наголошувала: "Нинішнє продовження нашого бізнесу в Росії - це через слабкий рубль і труднощі в країні зовсім не питання прибутку". Інакше кажучи: концерн або зазнає збитків, або, долаючи численні проблеми, у кращому разі працює по нулях.

Тому можна припустити, що Henkel йде з Росії (поки що, правда, продовжуючи платити зарплати 2500 своїм співробітникам) не тільки і навіть не стільки через подальшу ескалацію війни і зростання іміджевих ризиків у себе на батьківщині, скільки через те, що у нових умовах на російському ринку стало просто неможливо нормально працювати.

Якщо це і є основна причина готовності фактично кинути на розсуд долі усі власні російські активи, то рішення Henkel, направду, є знаковою подією, оскільки воно знаменує можливий початок другої хвилі відходу західного бізнесу - відходу тих, хто спершу залишався, але тепер більше не бачить сенсу і далі витрачати гроші та сили у Росії.

Читайте також: Коментар: Німецькі компанії в РФ ризикують стати колаборантами війни

SAP залишає Росію після 30 успішних років

На користь такої версії свідчать оприлюднені того ж дня, 19 квітня, рішення остаточно піти з російського ринку німецької компанії SAP і заява міжнародного автоконцерну Stellantis з брендами Peugeot, Citroen і Opel про те, що він змушений призупинити виробництво на своєму заводі в Калузі через санкції та складнощі з логістикою.

SAP - найбільший німецький розробник програмного забезпечення. Широким верствам росіян ця компанія зі світовим ім'ям мало відома, оскільки її софт призначений для управління бізнес-процесами та бухгалтерського обліку, але у великих російських корпораціях її та її продукцію знають дуже добре. У Росії вона працювала понад 30 років і створила тут "чудову команду", наголошується у заяві від 19 квітня.

У ній ідеться: "Ми, як і раніше, переконані, що скоординовані міждержавні санкції є найкращим засобом зупинити війну в Україні". Тому SAP не лише дотримується всіх оголошених санкцій, а й, крім того, припинила продаж своєї продукції у Росії та Білорусі та почала згортати свої хмарні послуги в РФ. І ось тепер, наголошується далі в заяві, ухвалено рішення про наступний крок - про впорядковане припинення всього бізнесу в Росії.

Водночас компанія зі штаб-квартирою у Вальдорфі на південному заході ФРН збільшила до 3,7 мільйона ​​євро допомогу українським біженцям, які приїхали до цього регіону, та безкоштовно надала свої комп'ютерні програми неурядовій організації, що допомагає міністерству охорони здоров'я України при закупівлі медичної продукції, зазначається у повідомленні SAP.

Читайте також: Ілюзія повернення. Volkswagen навряд чи поновить виробництво в Росії

Continental побоюється кримінального переслідування своїх співробітників

Викладеній тут версії початку другої хвилі відходу іноземного бізнесу з Росії суперечить, на перший погляд, той факт, що німецький виробник автомобільних шин Continental відновив їх випуск на своєму заводі в Калузі, перерваний 8 березня.

Щоправда, концерн повідомив газеті Frankfurter Allgemeine Zeitung (FAZ), що зараз йдеться про "тимчасове відновлення", що конвеєр запускатиметься лише "у разі необхідності" і що обсяги виробництва будуть істотно нижчими за наявні потужності.

При цьому Continental не переслідує "ні найменшого наміру отримання прибутку", запевнила редакцію пресслужба концерну. Там часткове відновлення виробництва пояснюють турботою про своїх керівних та пересічних співробітників у Росії, яким "загрожує жорстке кримінальне переслідування, якщо ми відмовимося задовольняти місцевий попит".

Долучайтесь до нашого каналу в Telegram "DW Україна"