Верховна Рада у вівторок, 31 травня, висловила недовіру Уповноваженій з прав людини Людмилі Денісовій*. За її дострокову відставку проголосували загалом 234 депутати з різних фракцій, повністю не підтримали таку ідею лише опозиційні  "Батьківщина" та "Європейська солідарність".

Звільнення омбудсменки, яка за українським законодавством наділена широкими повноваженнями і щодо захисту прав громадян, і щодо обміну полонених, стала несподіванкою для багатьох. Лише зранку вівторка на засіданні фракції "Слуга народу" почали збирати підписи щодо недовіри Денісовій. Взагалі термін її каденції спливав лише наступного року, а дострокова відставка не передбачена Конституцією України та профільним законодавством мирного часу. Однак парламентарі вперше запустили спеціальну процедуру, за якою на період воєнного стану отримали право скасовувати власні призначення.

Читайте також: Омбудсмен: Щоби покарати Путіна за війну, потрібен трибунал

Проблема в деталях?

Суть претензій до Людмили Денісової намагався пояснити заступник голови регламентного комітету Ради Павло Фролов. На його думку, Денісова майже не виконувала своїх повноважень щодо організації гуманітарних коридорів, захисту та обміну полонених, протидії депортації людей і дітей з окупованих територій, іншої правозахисної діяльності. Всі ці питання фактично вимушено вирішувала віцепрем'єрка Ірина Верещук, чиє міністерство з питань тимчасово окупованих територій перебрало на себе більшість пов'язаних з війною гуманітарних тем, наполягають у фракції "Слуга народу".

"До того ж, довгий час після 24 лютого чинна уповноважена (…) провела за кордоном, але не в Росії чи Білорусі, де її статус та повноваження могли б допомогти полоненим, депортованим та страждаючим від окупації жителям Херсонщини, а в Давосах, Віднях, Варшавах та інших теплих спокійних західних Європах", - зазначає Павло Фролов. Він також закидає Денісовій "незрозумілу концентрацію медійної роботи" на деталях зґвалтувань мирних мешканців, зокрема дітей, російськими військовими.

Надмірним захоплення омбудсменки детальними описами сексуальних злочинів на своїй сторінці у Facebook обурювались чимало українських журналісток та правозахисниць. "Статеві злочини під час війни - це трагедії, а не тема для публікацій у дусі "скандальної хроніки" (…) Вважливо зважати не лише на етичність формулювань, але й на виправданість та доцільність публікації тих чи інших подробиць, які можуть шокувати (…) Омбудсмену надважливо передусім дбати про права та гідність уцілілої людини та її близьких", - наголошували вони у відкритому листі минулого тижня.

Читайте також: Пристрасті за українським омбудсменом

Чи в політизації посади?

Втім, нині чимало підписантів листа стають якщо не на захист Людмили Денісової, то принаймні проти її раптового звільнення. "У нас як правозахисників до неї купа питань, до її компетентності і незалежності, чотири роки тому ми проводили мітинги проти політизованої процедури її обрання. Але це чиста сваволя і витирання ніг об інститут Уповноваженого ВР з прав людини", - зазначає голова правління правозахисного центру ZMINA Тетяна Печончик.

Підтримку чинній українській омбудсменці висловив і Глобальний альянс національних правозахисних інституцій, а також їхня Європейська мережа. "Звільнення може призвести до зупинення та серйозних збоїв в роботі (інституту омбудсмена. - Ред.), яка стає ще важливішою в умовах конфлікту, і її необхідно берегти", - йдеться в листі організацій до спікера Верховної Ради Руслана Стефанчука і президента Володимира Зеленського.

Саме з Офісу президента України, на думку Денісової, і виходила ініціатива її відставки. "Офіс президента не влаштовує моя активна діяльність, спрямована на збір та аналіз інформації про порушення прав людини на тимчасово окупованих територіях", - заявила вона журналістам.

Звільнити Денісову намагаються не вперше. Ще восени минулого року тимчасову слідчу комісію щодо діяльності омбудсменки реєстрував депутат від "Слуги народу" Максим Дирдін - формальним приводом стала відмова омбудсменки розглядати низку звернень попри рішення суду. Втім, тоді опозиційні депутати вважали, що таким чином Банкова мститься Денісовій за критику "антиолігархічного" законопроєкту - Уповноважена називала його антиконституційним і вимагала доопрацювання.

Читайте також: Експерти про Людмилу Денісову: "в темі", але політично заангажована

Вакансія надовго

Призначення Людмили Денисової омбудсменкою в березні 2018 року теж не обійшлось без політичних інтриг. Тоді посада Уповноваженого з прав людини майже рік лишалась вакантною після звільнення Валерії Лутковської - першої української омбудсменки, яка отримала нинішні широкі можливості. Нова кандидатура була предметом широкого політичного торгу між "Блоком Петра Порошенка" та "Народним фронтом", який зрештою і висунув Денісову.

Нині ж українські правозахисники знову вимагають припинити політизацію посади омбудсмена і врешті провести на неї відкритий конкурс серед профільних фахівців, а не депутатів. Утім, вже зараз серед них обговорюється призначення на пост омбудсмена кількох "слуг народу" - Олександра Качури, Миколи Тищенка чи уповноваженої президента з питань забезпечення прав захисників України Альони Вербицької. Однак заступниця голови комітету ВР з питань прав людини Неллі Яковлєва запевняє, що офіційні кандидатури до Верховної Ради ще не надходили.

*31 травня 2022 року Верховна Рада відправила Людмилу Денісову у відставку з посади уповноваженої з прав людини. Пізніше українські ЗМІ повідомили, що прокуратура не знайшла підтвердження деяких злочинів російських військових, про які Денісова публічно розповідала на посаді омбудсмена та на які з посиланням на неї вказували різні ЗМІ, у тому числі й DW.

Читайте більше: Кейс Денісової: новий виток спіралі звинувачень у бік української ексомбудсменки