Звинувачення, що прозвучали у фільмі опозиційного білоруського медіапроєкту Nexta, можуть змусити Європейський Союз почати перевірку фінансування проєктів в Білорусі протягом останніх років. "Такого не повинно бути, щоб кошти ЄС використовувалися для особистого збагачення і підвищення добробуту Лукашенка", - заявила в бесіді з кореспондентом DW в середу, 10 березня, депутатка Європарламенту від німецьких Зелених, заступниця голови комітету контролю за бюджетом Віола фон Крамон (Viola von Cramon). Політикиня заявила, що ініціює в парламенті ЄС відповідну перевірку.

Читайте також: Як Nexta викривав Лукашенка

Тим часом Брюссель відкинув звинувачення. "Припущення, які з'явилися в ЗМІ , що допомога ЄС пішла на будівлі або резиденції режиму Лукашенка, повністю необґрунтовані та безпідставні", - сказано у відповіді на запит DW офіційної представниці ЄС з питань політики сусідства та розширення Ани Пісонеро. Влада Білорусі поки публічно не висловлювалися з приводу звинувачень. DW направила відповідний запит до білоруського МЗС.

У чому звинувачують Лукашенка у фільмі Nexta

В опублікованому 8 березня, зокрема на платформі YouTube, майже півторагодинному фільмі-розслідуванні Nexta "Золоте дно" про "розкішне життя" Олександра Лукашенко стверджується, що Мінськ використовував європейські гроші не за призначенням. У першому епізоді йдеться про те, що кошти, які ЄС виділяв на екологічні проєкти, було використано для чотирьох резиденцій Лукашенка, розташованих в заповідних зонах. Чоловічий голос, який нібито належить анонімному співробітнику адміністрації президента Білорусі, стверджує, що з грошей, виділених на проєкт у руслі річки Західна Двіна, фінансувався ремонт набережної, будівництво фонтанів і реконструкція площі Перемоги у Вітебську. Інших доказів не наведено.

Другий епізод стосується безоплатних позик і кредитів, які Білорусь отримувала від ЄС на різні проєкти. Автори фільму стверджують, що на ці гроші люди з оточення Лукашенка будували житлові будинки й продавали квартири в них під більш високий відсоток, а різницю клали собі й Лукашенкові в кишеню. Це звинувачення нічим не підкріплено. Засновник проєкту Nexta Степан Путило в бесіді з DW сказав, що частину документів не змогли опублікувати через умови джерел і анонсував нові публікації.

Що потрібно знати про проєкти Євросоюзу в Білорусі

Європейський Союз давно фінансує проєкти в Білорусі. Їхня кількість обчислюється десятками - від реформи охорони здоров'я до регіонального розвитку та підтримки громадянського суспільства. Згідно з сайтом Europrojects.by, найбільше таких проєктів (21) реалізують у сфері зеленої економіки, навколишнього середовища і сталого розвитку. На кожен виділяється від кількох сотень тисяч до декількох мільйонів євро. Після 2016 року, коли Брюссель скасував санкції проти Лукашенка і його країни, таких проєктів побільшало.

Білоруська опозиціонерка, активістка й директорка громадської ініціативи "Наш дім" Ольга Карач в розмові з DW пояснила це особливостями політики Мінська щодо ЄС останніми роками. За її словами, Лукашенку і його міністрові закордонних справ Володимиру Макею вдалося переконати представників ЄС, що, фінансуючи Білорусь, вони допомагають республіці зберегти незалежність від Росії. "Володимир Макей, Олександр Лукашенко і ще низка людей навчилися дуже майстерно маніпулювати європейцями, прекрасно знаючи особливості європейської культури, прекрасно усвідомлюючи нюанси, - вважає Карач. - І розраховуючи, що на Білорусь ніхто не зверне уваги".

Хто в Білорусі контролює грошові потоки ЄС

Карач каже, що не знайома з деталями звинувачень з фільму Nexta, але "з упевненістю на 99 відсотків" вважає, що звинувачення справедливі. "Хто це буде контролювати? Люди, які виділяють гроші, якщо вони порушують питання про корупцію в Білорусі, одразу стають персонами нон-грата, втрачають тут офіси, їх депортують", - каже Карач. Активістка вказала на те, що питання про недотримання Білоруссю антикорупційних стандартів Ради Європи (РЄ) порушувалося в 2019 році ГРЕКО - створеною в РЄ групою держав для боротьби з корупцією.

В Єврокомісії не згодні з подібними звинуваченнями. "Для всієї двосторонньої грантової допомоги з боку ЄС передбачені внутрішні та зовнішні контрольні процедури, включаючи перевірки та аудит для забезпечення правильного використання коштів відповідно до цілей проєкту і на основі повного дотримання застосовуваних фінансових правил", - зазначила представниця ЄС Ана Пісонеро.

Брюссель скоротив, але не відмовився від надання допомоги Білорусі

Після оголошеної Лукашенком перемоги на виборах президента в серпні 2020 року, яку ЄС не визнав, і придушення опозиційних протестів Брюссель згорнув співпрацю з Мінськом, проголосивши курс на "максимально можливу" віддаленість від влади. За словами Пісонеро, зараз фінансова допомога Білорусі обмежена кількома сферами. Серед них вона, зокрема, згадала молодь, екологію, малий і середній бізнес, громадянське суспільство і незалежні засоби масової інформації.

Читайте також: Хамство і побиття. Як в Білорусі дискримінують через білоруську мову

У фільмі Nexta в зв'язку з європейською фінансовою допомогою Білорусі згадують кілька банків. Це Європейський банк реконструкції і розвитку (ЄБРР), який формально не входить до структур Євросоюзу, але учасником якого є Брюссель, Світовий банк, а також Європейський інвестиційний банк (ЄІБ) - кредитна установа ЄС. За даними Ани Пісанеро, позики ЄІБ Білорусі на різні проєкти становлять 550 мільйонів євро. За її твердженням, банк не видавав позик державному сектору в Білорусі, а тому "немає підстав стверджувати, що кошти ЄІБ були використані не за призначенням".

Що ж стосується ЄБРР, то його позики в Білорусі, за даними Пісанеро, перевищують 1,3 мільярда євро і стосуються, в основному, сільського господарства та інфраструктури. Восени 2020 року ЄБРР заявив, що не планує нових держпроєктів з Білоруссю, але надалі підтримуватиме приватний сектор. За словами Пісанеро, обидва банки мають "дієві механізмами" протидії корупції.

Брюссель вимагатиме від Лукашенка повернути гроші?

Брюссельський експерт зі Східної Європи Аманда Пол в розмові з DW не виключила нецільового використання грошей Європейського Союзу в Білорусі, але висловила впевненість, що "ЄС завжди ретельно вивчає, куди спрямовуються кошти". Вона припустила, що в майбутньому цей контроль може бути посилений.

Депутатка Європарламенту Віола фон Крамон наголосила, що нецільове використання буває і серед країн-членів ЄС, згадавши Угорщину та Чехію, й зазначивши, що в таких випадках Брюссель вимагає повернення грошей. Так само може бути і з Білоруссю, каже євродепутатка, але підкреслює, що спочатку можливі порушення повинна виявити перевірка.