Українська газотранспортна система перебуває в підвішеному стані. Нещодавно США та Німеччина домовилися про завершення будівництва європейсько-російського газопроводу "Північний потік-2". Після введення його в експлуатацію Росія теоретично зможе обходитися без української "труби". Тому Україна може втратити статус транспортера природного газу з 2024 року, коли спливає термін дії контракту про транзит газу між Києвом і Москвою.

Читайте також: Історія "Північного потоку": "дитя" Шредера й Путіна та "близнюк", народжений Меркель

Утім, завдяки масштабному реформуванню енергетичного сектору в ЄС для української ГТС відкриваються нові можливості. Зокрема, йдеться про плани переходу на "зелений" водень.  Розроблена на 30 років Європейська воднева стратегія передбачає вже в 2024 році щорічне виробництво водню до одного мільйона тонн на рік. DW з'ясовувала, чи можна транспортувати через українську газотранспортну систему (ГТС) водень замість газу, що для цього треба та хто в Україні планує виробляти "зелений" водень.

Партнерство ЄС та України

В 2020 році ЄС презентувала водневу стратегію, яка передбачає широке використання так званого "зеленого" водню. Аби бути "зеленим", водень має вироблятися з відновлюваних джерел енергії, приміром, енергії вітру та сонця. Загалом обсяг інвестицій у "зелений" водень у Європі очікується обсягом від 180 до 470 мільярдів євро до 2050 року. Таким чином в ЄС хочуть досягнути кліматичної нейтральності - аби викиди парникових газів в атмосферу не перевищували того обсягу, який поглинається екосистемою.

Як одного з ключових партнерів для реалізації цих планів ЄС розглядає Україну. ЄС розраховує, що в Україні до 2030 року буде побудовано до 10 гігават потужностей для виробництва "зеленого" водню. Утім, конкретики наразі мало. Більш предметними, натомість, є домовленості між Україною і Німеччиною. Торік країни започаткувалиенергетичне партнерство, одним із елементів якого є розвиток водневої енергетики. Україна може отримати частину з 2,8 мільярда євро інвестицій, які Німеччина планує виділяти на водневі проєкти за кордоном.

Дорога модернізація

Така зацікавленість до України пояснюється ресурсами для виробництва та наявністю розбудованої газотранспортної системи, яку може бути використано для транспортування водню, зауважує DW президент енергетичної асоціації "Український воднева рада" Олександра Рєпкін. "В Україні є чотири області з достатніми ресурсами, аби забезпечити "зеленим" воднем всю Європу. Це Запорізька, Херсонська, Дніпропетровська та Одеська. Південні області мають доступ до ГТС - це перший шлях, яким можна транспортувати водень до Європи. Другий - водний шлях Дунаєм", - каже він.

Читайте також: Європейські ЗМІ про "Північний потік-2": Зароблені гроші підуть на просування російського імперіалізму

Утім, замінити газ на водень в ГТС не так просто, як видається на перший погляд. Причина - швидка корозія металу, пояснює директор центру дослідження енергетики Олександр Харченко. "Звичайну газову трубу малого тиску водень роз'їдає за кілька годин. Трубу високого тиску - за місяці. Для його прокачування середину труби можна обшити кевларом, який дуже дорогий. Вартість обшивки ГТС довжиною у три тисячі кілометрів коштуватиме мільярди доларів", - каже він. Чи доцільно взагалі вкладати кошти у модернізацію ГТС, сказати важко, адже поки що не існує ринку цього енергоносія, вважає Харченко. "Поки є лише припущення обсягів споживання. Я не бачу черги інвесторів у виробництво водню. Причина – ніхто не знає, скільки він коштуватиме через 10 років, і тому незрозуміло, як повертати інвестиції", - каже експерт.

Суміш газу та водню

Дослідження щодо вартості переобладнання ГТС України на систему транспортування водню проводить "Українська воднева рада" і ближче до кінця року будуть названі конкретні суми, запевняє її президент Рєпкін.Утім, за його словами, транспортувати водень можна навіть без переоснащень, якщо домішати невелику його кількість до природного газу, зазначає Рєпкін. "Дослідження показало, що разом з газом можна транспортувати до 20 відсотків водню", - каже він.

Читайте також: Чи готова Україна стати експортером "зеленого" водню до Німеччини?

Проте для такого варіанту необхідні подальші дослідження і синхронізація стратегій країн, пояснює DW директор Оператора ГТС України Сергій Макогон. "Станом на 2020 рік 65 відсотків держав-членів Агентства Європейського Союзу з питань співробітництва органів регулювання енергетики (ACER) досі не дозволяють закачування водню в газотранспортну мережу. Зокрема, Німеччина повідомляє про найвищий граничний рівень концентрації водню - 10 відсотків, Франція - шість відсотків, Іспанія - п'ять відсотків", - розповів він.

В Україні ж лише проводяться технічні дослідження для визначення стану готовності газотранспортної інфраструктури для транспортуванні суміші природного газу і водню, зазначає Макогон.

Водневі плани українських компаній

З іншого боку, вже зараз деякі компанії налагоджують виробництво "зеленого" водню в Україні. Зокрема, створена у червні 2020 року компанія "Водень України" після досліджень для будівництва заводу обрала південну частину Одеської області біля міста Рені, де вже купила земельну ділянку, розповів DW гендиректор компанії Ярослав Криль. "Паралельно німецька компанія робить нам преТЕО проєкту, яке має закінчитися до жовтня. Потім переговори з фінансовими установами щодо залучення коштів і розробка проєктної документації. Я сподіваюся, що на початку 2022 року ми вже приступимо до будівництва заводу та сонячної електростанції", - каже він. За словами Криля, розглядається декілька шляхів збуту: заводи поряд, траспортування в ЄС річним транспортом Дунаєм та транспортування через ГТС.

Загалом можливість розвивати виробництво "зеленого" водню не виключає і компанія "ДТЕК". Але жодного проєкту, який економічно можливо реалізувати без грантової або фінансової підтримки держави та інших компаній, там наразі немає, зауважив DW директор з інновацій ДТЕК Емануеле Вольпе. "У пріоритеті - потенційні пілотні проєкти в рамках німецько-українського енергетичного партнерства, які можливо реалізувати з німецькими технологічними партнерами. Говорити про конкретні обсяги поки зарано, але цьогоріч ДТЕК планує затвердити концепцію першого пілотного проєкту", - каже він.

Натомість компанія "Еко-Оптима", яка входить у групу енергетичних компаній "Західнадрасервіс", вже має конкретні плани будівництва заводу з виробництва зеленого водню на 100 мегават,. "Ми подали наш проєкт на міжнародний тендер фонду H2 Global для отримання фінансування. Результат очікується в першому кварталі 2022 року. Якщо виграємо, то відразу почнемо будівництво", - пояснює DW заступник директора "Еко-Оптима" Степан Козицький.

За його словами, також вже узгоджений контракт з німецькою компанією RAG Austria AG і Bayerngas GmbH щодо постачання "зеленого" водню в Німеччину. "Плануємо виробляти водень в Західній Україні і газопроводом Уренгой-Ужгород-Братислава поставляти в Німеччину. Але загалом поки що це збитковий проєкт для нас, тому потрібна дотація на рівні держав для купівлі саме "зеленого" водню", - наголосив він.